Постановление суда № 135884037, 21.04.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4213/26

провадження № 1-кс/208/1504/26

УХВАЛА

21 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Нововодяне, Донецької обл., не судимої, маючу вищу освіту, неодруженої, маючу на утриманні двох неповнолітніх дітей, лікаря КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що приблизно 20.01.2026, більш точну дату та час слідством не встановлено, під час розмови з директором комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради» ОСОБА_7 , який шляхом умовлянь переконав ОСОБА_4 у необхідності складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування ОСОБА_8 в КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» в лютому 2026 року, обіцяючи надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди ОСОБА_4 у вигляді грошових коштів за вказані дії, після чого у останньої виник умисел на вчинення дій із використанням займаного становища в інтересах ОСОБА_8 , а саме складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування у зазначеному медичному закладі, за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи реалізацію протиправного умислу, приблизно 20.01.2026 року ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, надав ОСОБА_8 вказівку надати свої медичні документи, необхідні для оформлення документів щодо проходження стаціонарного лікування, в КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» та надав контактний телефон лікаря-пульмонолога зазначеного медичного закладу ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_8 у необхідності надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 15 000 гривень за складання та видачу медичних документів, що підтверджують лікування в зазначеному медичному закладі. Після цього, ОСОБА_8 , діючи за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 21.01.2026 за допомогою месенджера «WhatsApp» надав ОСОБА_4 копії медичних документів на своє ім`я (довідки ВЛК, консультативних висновків тощо).

Надалі, продовжуючи реалізацію протиправного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб, 09.02.2026 ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_8 переказати грошові кошти в сумі 15 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить його довіреній особі ОСОБА_9 , в якості неправомірної вигоди за виготовлення завідомо неправдивих медичних документів щодо стаціонарного лікування ОСОБА_8 у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь». Після чого 10.02.2026 о 09 год 31 хв ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 здійснив переказ грошових коштів в сумі 14 970 гривень на банківську картку ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за виготовлення завідомо неправдивих медичних документів щодо стаціонарного лікування ОСОБА_8 у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», що підтверджується квитанцією про грошовий переказ. У свою чергу ОСОБА_9 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 в той же день здійснив грошовий переказ в сумі 12 000 грн на банківську картку ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення дій із використанням становища, яке займає працівник на підприємстві в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 20.01.2026, більш точну дату та час слідством не встановлено, під час розмови з директором комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня Вугледарської міської ради» ОСОБА_7 , який шляхом умовлянь переконав ОСОБА_4 у необхідності складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування ОСОБА_8 в КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» в лютому 2026 року, обіцяючи надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди ОСОБА_4 у вигляді грошових коштів за вказані дії, після чого у останньої виник умисел на вчинення дій із використанням займаного становища в інтересах ОСОБА_8 , а саме складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування у зазначеному медичному закладі, за попередньою змовою групою осіб.

Надалі, реалізуючи спільний протиправний умисел, спрямований на підроблення та збут завідомо підроблених офіційних документів, приблизно 19.02.2026, більш точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що ОСОБА_8 не проходив лікування у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», перебуваючи в приміщенні зазначеного медичного закладу за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 3, створила та посвідчила власними підписами завідомо неправдивий офіційний документ, що складається, видається, посвідчується повноважними (компетентними) особами юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (лікуючим лікарем та завідувачем відділенням) та містить передбачені законом реквізити, а саме виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 17.02.2026 на ім`я ОСОБА_8 , що містить неправдиву інформацію, зафіксовану в паперовому вигляді, про проходження лікування ОСОБА_8 в стаціонарі КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» в період з 10.02.2026 до 17.02.2026.

В подальшому 17.02.2026 ОСОБА_4 , знаходячись за місцем роботи за адресою: в м. Київ, вул. Довженка, 3, збула шляхом передачі особисто ОСОБА_8 завідомо неправдивий офіційний документ оригінал виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 19.02.2026 на ім`я ОСОБА_8 , яку останній добровільно видав органу досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в складанні та видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, та в збуті завідомо підроблених офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину та кримінального проступку, за який передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають її до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання мотивуючи тим, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хворого батька, яких утримує сама без чоловіка так як є розлученою, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрювана в судовому засіданні просила обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, так як їй потрібно утримувати дітей та батька.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрювану, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до матеріалів клопотання зазначено, що 16.04.2026 року за наявності достатніх доказів ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме в у проханні та отриманні неправомірної вигоди для себе за вчинення дій із використанням становища, яке займає працівник на підприємстві в інтересах того, хто надає таку вигоду, а також в складанні та видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, та в збуті завідомо підроблених офіційних документів, за наступних обставин.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК Українипідтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності а саме:

- заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколами огляду телефону свідка ОСОБА_8 ;

- речовими доказами (медичними документами, чеками про перекази грошових коштів);

- протоколами, складеними в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами кримінального провадження;

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий,прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Отже, описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Фактичні данні щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваній запобіжного заходу з метою забезпечення виконання нею перед органом досудового розслідування та судом покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що:

переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів. Усвідомлення можливості застосування до неї покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а також негативних правових наслідків притягнення до кримінальної відповідальності створює передумови для ухилення від слідства та суду з метою уникнення відповідальності.

незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваній відомі анкетні дані свідків, зокрема ОСОБА_8 та інших осіб, які надали показання щодо її можливої причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень. Усвідомлення змісту таких показань створює реальну можливість здійснення незаконного впливу на свідків шляхом переконання, психологічного тиску, залякування або інших дій, спрямованих на зміну або відмову від раніше наданих показань.

вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що матеріали досудового розслідування свідчать про можливу причетність підозрюваної до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, у тому числі у взаємодії з іншими особами. Це вказує на можливу системність протиправної поведінки та створює ризик продовження кримінальної діяльності.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оцінивши в сукупності надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, пояснення учасників процесу, а також доводи сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, а також те, що наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України, частково підтверджуються матеріалами провадження.

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваної, зокрема те, що вона раніше не судима, має постійне місце проживання, офіційне працевлаштування, а також на утриманні двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків та зменшує ризики її ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя враховує принцип пропорційності втручання у права та свободи особи, передбачений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та доходить висновку, що застосування цілодобового домашнього арешту є надмірним заходом на даному етапі кримінального провадження.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігання встановленим ризикам, а також забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає достатнім застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

За наведених вище обставин подане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя-

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати у рамках кримінального провадження № 42025050000000135 від 22.09.2025 року до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Нововодяне, Донецької обл., раніше не судимої, маючої вищу освіту, неодруженої, маючу на утриманні двох неповнолітніх дітей, лікаря-пульмонолога КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на два місяці з 21.04.2026 року до 21.06.2026 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично мешкає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, в період часу з 22:00 год. до 06:00 год.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 ;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної.

Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 22.04.2026 року о 12:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1