Постановление суда № 135881913, 12.02.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3874/23

Провадження № 1-кп/314/115/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082210000371 від 09.06.2023 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 113.

Відповідно до положень ст. 55 КПК України (далі КПК) потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода та у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до правового висновку ВП Верховного Суду від 16.01.2019 року (справа №439/397/17) поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними.

У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння)

У кримінально-процесуальному значенні (ст. 55 КПК) потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Частина 6 статті 55 КПК також встановлює правило, відповідно до якого потерпілим за певних умов може визнаватися близький родич особи, яка постраждала від вчиненого щодо неї кримінального правопорушення, або член сім`ї такої особи. Тобто вказаною нормою процесуального закону передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні.

Таким чином, КПК передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК закріплює перехід до такої особи не тільки прав потерпілого, а й перехід самого процесуального статусу потерпілого.

Зазначений підхід узгоджується з п. 1.1. рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, згідно з яким потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держави-члена. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім`ї або утриманців прямо постраждалої особи.

Згідно з положеннями ч.1 ст.128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За таких умов, для вирішення питання щодо правонаступництва у випадку смерті потерпілого до завершення судового розгляду кримінального провадження, окрім наведених положень кримінального процесуального закону, слід керуватися нормами цивільного та цивільного процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст.55 ЦПК України (далі ЦПК) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові від 17.11.2020 року у справі № 662/541/15-ц (провадження № 61-44995св18) Верховний Суд зробив висновок, що при застосуванні буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Спадкування права на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві Постанова КЦС ВС від 17.11.2020 у справі № 662/541/15-ц Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст частини першої статті 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.

Законом №2923-ІХ від 23.02.2023 статтю 1230 ЦК доповнено частиною четвертою наступного змісту: «До спадкоємця переходить право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя».

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Судом встановлено, що після померлої потерпілої ОСОБА_6 немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, майно та права померлої за правом спадкоємства перейшло до держави в особі Вільнянської міської ради, в матеріалах кримінального провадження №12023082210000371 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.126-1 КК України .

Враховуючи вищевикладене, оскільки у данному кримінальному провадженні потерпіла померла не внаслідок кримінального правопорушення, а через інші підстави, однак для досягнення мети кримінального провадження наявні підстави для заміни правонаступника та належного потерпілого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 ЦПК України, ст. 1230 ЦК України, ст.ст. 2,7, 26, 55-57 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Замінити потерпілу ОСОБА_7 на Вільнянську міську раду Запорізької області (ЄДРПОУ: 04526963, адреса: вул. Бочарова, буд.4, м. Вільнянськ, Запорізька область).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя ОСОБА_1

12.02.2026