Постановление суда № 135877698, 22.04.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/968/26

Провадження № 2-о/347/94/26

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"22" квітня 2026 р. м. Косів

Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Косівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про оголошення фізичної особи померлою, -

В с т а н о в и в:

17.04.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Косівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про оголошення фізичної особи померлою.

У поданій на розгляд суду заяві ОСОБА_1 зазначає, що її батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісті у вересні 2023 року в районі населених пунктів с.Снідавка, с. Річка Косівського району Івано-Франківської області.

Підставою звернення до суду із вказаною заявою ОСОБА_1 зазначає, що вона вимушена на даний час розпочати юридичну процедуру щодо оголошення у визначеному законодавством порядку її батька померлим, оскільки після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилося спадкове майно (об`єкти нерухомого майна). Батько являється спадкоємцем першої черги за законом та вважається таким, що прийняв рівнозначну частку спадщини, оскільки на день смерті спільно проживав у шлюбі та був зареєстрований по місцю проживання матері.

Згідно відповідних Державних актів ІY-ІФ №006544 та І-1Ф №026935 її матері за життя належали житловий будинок та земельні ділянки в с. Вербовець, площею 0.3275 га. (0,0905 та. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,2370 га. для ведення особистого підсобного господарства) та площею 0.1900 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Таким чином фізична відсутність її батька за наведених вище обставин унеможливлює завершення процедури спадкування майна матері, у зв`язку із чим вона вимушена розпочати процедуру оголошення його померлим.

Крім того, батькові належить ще із 1993 року на праві власності земельна ділянка в смт. Верховина площею 0.7500 га. для ведення особистого підсобного господарства, про що свідчить Акт приватної власності на землю від 30.03.1998 року, виданий на підставі рішення сесії Верховинської селищної ради №ХІХ від 09.12.1993 року.

Однак, фізична відсутність її батька за наведених вище обставин унеможливлює проведення процедури інвентаризації даної земельної ділянки (шляхом виготовлення технічної документації по відновленню меж) з метою її належного формування в статусі об`єкта цивільних прав (з чітким визначенням меж, конфігурації, присвоєнням кадастрового номеру, тощо), тобто з метою приведення землевпорядної документації у відповідність до норм діючого законодавства, з подальшим оновленням відповідної правовстановлюючої документації, що може негативно вплинути в майбутньому та призвести до ймовірної технічної (часткової чи повної) втрати даної земельної ділянки, оскільки сусідні землекористувачі зможуть формувати свої території із значним збільшенням площ за рахунок даної земельної ділянки.

Більше того, її рідний брат (також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), проходив військову службу у зв`язку із військовою агресією російської федерації та загинув в зоні проведення бойових дій 06.06.2025 року, що підтверджується свідоцтвом про народження брата (в частині підтвердження ступеня споріднення) НОМЕР_1 від 26.12.1995 року, свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 17.02.2026 року та лікарським свідоцтвом про смерть №4831 від 06.02.2026 року.

В зв`язку із такими трагічними подіями у їх родині, виникає необхідність у оформленні відповідної документації щодо проведення компенсаційних виплат у зв`язку із загибеллю брата, однак дана процедура наразі суттєво ускладнюється у зв`язку із відсутністю батька, який ще у 2023 році зник безвісті за вище наведених обставин і через відсутність документального підтвердження щодо встановлення факту його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд зокрема розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено розгляд справ про визнання особи померлою в окремому провадженні.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша, друга статті 318 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Частиною четвертою статті 46 ЦК України передбачено, що порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У відповідності до пункту 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23, постанова Верховного Суду від 26.02.2024, справа № 686/9938/23.

Одночасно слід роз`яснити заявнику, що при встановленні факту смерті час і місце смерті особи достовірно відомі, однак реєстрація смерті у відповідних органах не здійснена, документи, як підтверджують цю подію, втрачені, відповідно, унеможливлена державна реєстрація факту смерті.

Доведенню підлягають й ті обставини, що смерть не була і не може бути зареєстрована у зв`язку із відсутністю відповідних документів.

Істотно відрізняється коло обставин, які підлягають встановленню при оголошенні особи померлою. При розгляді справ даної категорії суд виходить не з факту смерті, а лише з її припущення. Відповідно, до предмета доказування входить не факт смерті фізичної особи, а обставини, вичерпно зазначені у ст.46 ЦК України відсутність відомостей про місце перебування особи протягом встановленого часу тощо.

Згідно вимоги ч. 1ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 294, 306 ЦПК України з огляду на наступне.

Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.

Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення усіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.

Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього; сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про оголошення фізичної особи померлою до спливу трьохрічного строку відсутності відомостей про місце перебування її батька, який виходячи із обґрунтувань викладених заявником спливає у вересні 2026 року .

З роз`яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.

За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини.

Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо.

Таким чином, заявнику слід вказати осіб, які можуть бути віднесені до кола спадкоємців у разі оголошення особи померлою: дітей, батьків, сестер, братів чи інших родичів; визначити їх процесуальний статус та у разі відсутності спадкоємців відповідну територіальну громаду.

Також зазначити, чи немає спору про право; відомості щодо стану розгляду кримінальної справи щодо розшуку станом на дату подачі заяви; відомості про користування банківськими рахунками станом на дату подачі заяви; акти про не проживання, складені житлово-експлуатаційними організаціями станом на дату подачі заяви; відомості щодо перетину державного кордону України станом на дату подачі заяви, відомості щодо розшуку станом на дату подачі заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З аналізу наведених норм вбачається, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою таких справ є встановлення юридичного факту або стану.

При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту, навіть за відсутності заперечень таких осіб.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В підставу звернення до суду, що викладені ОСОБА_1 у заяві остання посилається, що встановлення факту про оголошення фізичної особи її батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим їй необхідне для завершення процедури спадкування майна після смерті матері, упорядкування документації про право користування (власності) на земельну ділянку, яка належить її батькові та знаходиться в смт. Верховина площею 0.7500 га. для ведення особистого підсобного господарства, про що свідчить Акт приватної власності на землю від 30.03.1998 року, виданий на підставі рішення сесії Верховинської селищної ради №ХІХ від 09.12.1993 року а також оформленні відповідної документації щодо проведення компенсаційних виплат у зв`язку із загибеллю її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходив військову службу та загинув у зв`язку із військовою агресією російської федерації в зоні проведення бойових дій 06.06.2025 року.

В той же час суд звертає увагу, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Згідно частини 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 19, 293, 315 ЦПК України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Косівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя М.І.Крилюк