Постановление суда № 135874043, 21.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12116/25

Провадження № 2/202/1907/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Маринін О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог 20 березня 2014 року між Дніпропетровською міською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:064:0046 та в цей же день укладено другий договір оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:064:0047 для фактичного розміщення магазину, який належить Позивачу на праві приватної власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Термін дії вищевказаних договорів оренди земельної ділянки визначено - п`ять років до 20.03.2019 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022р. по справі № 200/10627/19 визнано поновленим на тих самих умовах на той самий строк на п`ять років, тобто до 20.03.2024, договір оренди земельної ділянки від 20.03.2014 з кадастровим номером 1210100000:04:064:0046 та договір оренди земельної ділянки від 20.03.2014 з кадастровим номером 1210100000:04:064:0047 в редакціях відповідних додаткових угод, текст яких викладено в резолютивній частині судового рішення.

Позивач, ОСОБА_1 10.02.2025 року припинила діяльність фізичної особи підприємця, у зв`язку із чим вважає даний спір є таким, що виник за участю фізичної особи, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов до наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Ознаками господарського спору є: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України іншими актами господарського, і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зважаючи, що предметом спору є визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі, для фактичного розміщення магазину, який належить Позивачу на праві приватної власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов до переконання, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд підкреслює, що сама позивачка зазначає, що Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022р. по справі № 200/10627/19 визнано поновленим на тих самих умовах на той самий строк на п`ять років, тобто до 20.03.2024, договір оренди земельної ділянки від 20.03.2014 з кадастровим номером 1210100000:04:064:0046 та договір оренди земельної ділянки від 20.03.2014 з кадастровим номером 1210100000:04:064:0047 в редакціях відповідних додаткових угод.

На переконання суду, зміна правового статусу позивачки (припинення діяльності фізичної особи підприємця) не свідчить про віднесення даного спору до цивільної юрисдикції, оскільки юрисдикційність спору залежить також від характеру спірних правовідносин та предмета позовних вимог, в силу вимог статей 1, 12, 17, 20 ГПК України, даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в :

У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя О. В. Маринін