Решение № 135873510, 20.04.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10510/25

Провадження № 2/552/1116/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Безуглої А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилається на те, що 01.09.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії № 909860900 з використанням електронного підпису. В подальшому 06.09.2024, 08.09.2024 та 11.09.2024 були укладені додаткові угоди про надання траншу до договору № 909860900 від 01.09.2024.

У послідуючому, згідно Договору факторингу від 16.07.2025 № 16/07/25-Е позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16.07.2025 за Договором факторингу 3 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16443,87 грн. з яких: 5 989,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 460,37 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 2994,50 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 909860900 в сумі 13449 грн. 37 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та витребуванням доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву де просив розгляд справи провести без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причина неявки невідома. Відзив на позовну заяву відповідно до норм ст. 178 ЦПК України не надавав, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.09.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 909860900 з використанням електронного підпису. В подальшому 06.09.2024, 08.09.2024 та 11.09.2024 були укладені додаткові угоди про надання чергових траншів до договору № 909860900 від 01.09.2024.

Відповідно до даного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 7100 грн 00 коп. (сім тисяч сто грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Сума кредитного ліміту в розмірі 7100,00 грн. є загальною сумою кредиту за договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Відповідно до п.п 2.3., 2.4 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2116 грн 00 коп. (дві тисячі сто шістнадцять грн. нуль коп.) 01.09.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором шляхом підписання додаткових угод.

Згідно умов договору дисконтний період кредитування складає 10 днів від дати видачі кредиту. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 11.09.2024. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 01.10.2029. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти.

В подальшому були підписані додаткові угоди від 01.09.2024 до договору № 909860900 від 01.09.2024 про надання чергового траншу в сумі 2 073 грн 00 коп. (дві тисячі сімдесят три грн. нуль коп.), додаткова угода від 08.09.2024 до договору № 909860900 від 01.09.2024 про надання чергового траншу в розмірі 607 грн 00 коп. (шістсот сім грн. нуль коп.), додаткова угода від 11.09.2024 до договору № 909860900 від 01.09.2024 про надання чергового траншу в сумі 650 грн 00 коп. (шістсот п`ятдесят грн. нуль коп.), додаткова угода від 11.09.2024 до договору № 909860900 від 01.09.2024 про надання чергового траншу в сумі 543 грн 00 коп. (п`ятсот сорок три грн. нуль коп.) в межах договору та на умовах платності зазначених у цих угодах, інші умови договору не змінені додатковими угодами та залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання.

На підставі розрахунків первісного кредитора загальна сума видачі тіла кредиту становить 5 989,00 грн.

В подальшому, 15.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/4. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б\Н від 15.10.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/0525-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 28.05.2025 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16 443,87 грн. з яких: 5 989,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 460,37 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2 994,50 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія Ейс», ні на рахунки попередніх кредиторів.

При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредити вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення:

за кредитним договором № 909860900 від 01.09.2024 в розмірі 13449 грн. 37 коп., з яких: 5989 грн. 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 7460 грн. 37 коп. сума заборгованості по не сплаченим відсоткам за користування кредитом.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова угоди № 25771187159 від 11.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому-предачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 7000 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2422,4 грн. сплаченого судового збору та 7000 грн. на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 909860900 від 01.09.2024 року в розмірі 13449 грн. 37 коп., судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 22 871 грн. 77 коп. (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят одна гривня сімдесят сім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місце знаходження м. Київ вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна