Решение № 135868421, 16.04.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/7/26

16.04.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді: Воронкової І.Г.

секретаря судового засідання: Джуській Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 32987 грн. 53 коп. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 25.10.2021 року був укладений договір про надання кредиту № 7696217 між ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс та відповідачем на суму 5900,00 грн., шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а відповідач не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

19.01.2021 був укладений договір позики № 2715225357-37010 між ТОВ Фінансова КомпаніяІнкасо Фінанс та відповідачем на суму 2500,00 грн. шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

03.06.2021 року був підписаний договір про відступлення прав вимог № 03-06/21 від ТОВ Фінансова КомпаніяІнкасо Фінанс до ТОВ Вердикт Капітал.

29.11.2021 року був підписаний договір відступлення прав вимоги № 29/11-1 від ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс до ТОВ Вердикт Капітал.

10.01.2023 року ТОВ Вердикт Капітал підписав договір про відступлення прав вимог № 10-01/2023 до ТОВ Коллект Центр, згідно якого позивач отримав право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами та звертається до суду з даним позовом.

12.01.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 23.03.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.10.2021 року ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 7696217, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 9-11).

Згідно п.1.3, 1.5 Договору - сума кредиту складає 5900,00 грн., кредит надається строком на 45 днів, дата повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 24.12.2021 року (п. 1.6).

Згідно п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника в день укладення Договору, але не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту його укладення.

Згідно п. 2.2 Договору реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту кредитодавцем: 444111ХХХХХХ3440.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7696217 від 25.10.2021 року станом на 27.02.2022 року загальна сума заборгованості відповідача становить 11983,10 грн. (а.с. 17).

19.01.2021 року року ТОВ "Фінансова Компанія "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 2715225357-37010, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 18-20).

Згідно п. 2.2, 2.3 Договору сума кредиту складає 2500 грн., строк користування кредитними коштами складає: 20 діб, та починається з 19.01.2021 року, і закінчується 08.02.2021 року.

Згідно п. 3.2 Договору кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 цього договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2715225357-37010 від 19.01.2021 року, станом на 03.06.2021 року загальна сума заборгованості відповідача становить 3400 грн., з яких тіло кредиту - 2500 грн., проценти - 900 грн.

03.06.2021 року первісний кредитор ТОВ "Фінансова Компанія "Інкасо Фінанс" відступив права вимоги на користь ТОВ Вердикт Капітал по кредитному договору № 2715225357-37010 від 19.01.2021 року, уклавши договір № 03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 33-36).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.06.2021 року та Акту приймання-передачі Реєстру боржників Договору № 03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.06.2021 року до ТОВ Вердикт Капітал перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 2715225357-37010 від 19.01.2021 року в сумі 3400 грн. (а.с. 39, 40-42, 43).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників ТОВ Вердикт Капітал набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 3400 грн., з яких: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900 грн. - сума заборгованості за відсотками.

29.11.2021 року ТОВ Бі Ел Джи Мікрофінанс відступає від прав вимоги на користь ТОВ Вердикт Капітал на підставі договору про відступлення прав вимоги № 29/11-1 (а.с. 44-47).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 29/11-1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2021 року та Акту приймання-передачі Реєстру боржників Договору № 29/11-1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2021 року до ТОВ Вердикт Капітал перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 7696217 від 21.10.2021 року (а.с. 50-52, 53).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників ТОВ Вердикт Капітал набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 11883 грн. 10 коп., з яких: 5800 грн. 90 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6082 грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсотками.

10.01.2023 року ТОВ Вердикт Капітал відступає від прав вимоги на користь позивача, на підставі договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 (а.с. 54-59).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023, том 2 та том 3 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 2715225357-37010 від 19.01.2021 року на суму 20998,75 грн. (а.с. 63-65, 70) та по кредитному договору № 7696217 від 21.10.2021 року на суму 11988,78 грн. (а.с. 66-68, 69).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 2715225357-37010 від 19.01.2021 року та кредитний договір № 7696217 від 21.10.2021 року між сторонами були укладені в електронній формі, підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даним договорам сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Вивчивши матеріали справи, виходячи з норм матеріального права, суд зазначає, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між кредиторами та боржником.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що позивачем не надано належного та допустимого доказу на підтвердження факту видачі кредиторами відповідачу грошових коштів в порядку виконання кредитних договорів.

Зокрема, у матеріалах справи наявні лише розрахунки представника позивача, однак розрахунки не є доказами, які можуть підтвердити реальність видачі грошових коштів особі.

З квитанції про перерахування коштів в сумі 5900 (а.с. 16) та листа № 2873_251031154037 від 31.10.2025 року про перерахування коштів в сумі 2500 на платіжну карту через систему iPay.ua (а.с. 25) не вбачається, що зазначені кошти були перераховані на платіжний засіб, який належить боржнику відповідачу ОСОБА_1 .

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладання договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первісних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач. У матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, які б могли підтвердити факт зарахування коштів на його рахунок. При цьому, у кредитному договорі відповідач та кредитор погодили конкретний порядок видачі суми кредиту, проте доказів реалізації цього порядку до суду надано не було.

Також, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20, засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Також суд звертає увагу, що представником позивача не заявлено клопотання про витребування доказів, що підтверджують факт видачі (зарахування) кредиту відповідачу ОСОБА_1 , у відповідної банківської установи або належності такого платіжного засобу саме відповідачу.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, і оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тальнівського районного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 21.04.2026 року.

Суддя: І.Г. Воронкова