Решение № 135864039, 21.04.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/91/26

Провадження №2/291/244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 270815713 від 17.11.2021 в розмірі 52 209,63 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 270815713 на суму 2 500,00 грн. Проте, в подальшому Відповідач збільшила суму кредиту. У зв`язку з чим загальна сума становить 20 900,00 грн. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 уклалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 52 209,63 грн, яка складається з: 18 726,28 грн заборгованість по тілу кредиту; 33 483,35 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 270815713 від 17.11.2021 у розмірі 52 209,63 грн та покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Ружинського районного суд Житомирської області від 06.02.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано в АТ «ОЩАДБАНК» - письмові докази щодо випуску банківської картки та зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

05.03.2026 від АТ «ОЩАДБАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідо до ст. 274 ЦПК України,в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висгно

Встановлено, що 17.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 270815713, який був підписаний позичальником електронним підписом за допомогою персонального ідентифікатора MNV77Q6A.

Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (а.с.19 зворот - 23).

На виконання умов кредитного договору, 13.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 2500,00 грн на її банківську картку № НОМЕР_2 .

Проте, в подальшому Відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості становить 20 900,00 грн.

Факт перерахування 17.11.2021 грошових коштів в розмірі 2500,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 18169439-8e69-4c91-bc09-b24ed44b2029 (а.с.49).

Факт перерахування 18.11.2021 грошових коштів в розмірі 1600,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 підтверджується платіжним дорученням № 2b5306a6-f313-4720-8713-b548fff985c3(а.с.49 зворот).

Факт перерахування 19.11.2021 грошових коштів в розмірі 1200,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № b9746425-198a-4cd0-badf-14c0f86f6621(а.с.50).

Факт перерахування 25.11.2021 грошових коштів в розмірі 2000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 86c5c60b-07a1-45a4-a34f-3cd899765735(а.с.50 зворот).

Факт перерахування 28.11.2021 грошових коштів в розмірі 1050,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 підтверджується платіжним дорученням № 66c7b2d0-bcb4-4671-8c56-40e81338a43f (а.с.51).

Факт перерахування 01.12.2021 грошових коштів в розмірі 2100,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 54984451-4636-48db-bf8b-002cfadc7217 (а.с.51 зворот).

Факт перерахування 03.12.2021 грошових коштів в розмірі 1000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 підтверджується платіжним дорученням № 55c420d6-9253-4a13-931c-2b867699d53dcc (а.с.52).

Факт перерахування 06.12.2021 грошових коштів в розмірі 3000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № fa1fa503-80e0-4e6d-b658-bf892cac48e5 (а.с.52 зворот).

Факт перерахування 11.12.2021 грошових коштів в розмірі 1000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням №b5dd0d76-4b78-4f3c-a582-afb038a09529 (а.с.53).

Факт перерахування 13.12.2021 грошових коштів в розмірі 1600,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 4c3351df-3c4b-4f54-8845-c04ff795a371 (а.с.53 зворот).

Факт перерахування 15.12.2021 грошових коштів в розмірі 1500,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 підтверджується платіжним дорученням № a19e5a4f-eb43-4714-9670-3400b71f62e3(а.с.54).

Факт перерахування 17.12.2021 грошових коштів в розмірі 1000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 25144566-dbb0-41fa-a73d-54207f847ff4 (а.с.54 зворот).

Факт перерахування 17.12.2021 грошових коштів в розмірі 1350,00 грн на рахунок ОСОБА_1 № 4790-72XX-XXXX-5900 підтверджується платіжним дорученням № 77957881-1d1b-4b6e-815c-d84f9bfaf8bd (а.с.55).

Свої зобов`язання за договором відповідач виконувала неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно виписки з особового рахунку за кредитними договором № 270815713 від 17.11.202, станом на 26.12.2025 становить 52 209,63 грн, а саме: заборгованість за простроченим тілом 18 726,28 грн; заборгованість за простроченими відсотками 33 483,35 грн (а.с.36).

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №270815713 від 17.11.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.93-105).

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №270815713 від 17.11.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.85-89).

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором № 270815713 від 17.11.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» (а.с.76-81).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 52 209,63 грн, з яких: 18 726,28 грн заборгованість за основним боргом, 33 483,35 грн заборгованість за відсотками.

Свої зобов`язання за договором відповідач виконувала неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно з виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 270815713 від 17.11.2021 станом на 26.12.2025, становить 52 209,63 грн, з яких: 18 726,28 грн заборгованість за простроченим тілом, 33 483,35 грн за простроченими відсотками.

На ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 06.02.2026 надійшла інформація з АТ «Ощадбанк» з якої убачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Також надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 , яка містить підтверджувані документи щодо зарахування зазначених коштів на вищезазначений банківський рахунок.

Разом з ти, повідомили, що за платіжною карткою № НОМЕР_4 . Що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), наявний номер НОМЕР_6 , який є фінансовим та знаходить в анкетних даних (а.с.137-139).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом докази підтверджують те, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Відповідач підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 , який вона самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства. Відтак, у встановлений договором строк відповідач не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, нараховані в межах дії договору.

Розмір кредитної заборгованості відповідачем не спростований.

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за укладеним сторонами кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути заборгованість по кредиту в розмірі 52 209,63 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери»; протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/025-01 від 20.08.2025; Додатковою угодою №25771043835 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.32-35).

Отже, з вказаних вище документів убачається, що позивач отримав послуги в Адвокатському бюро «Соломко та партнери» на загальну суму в розмірі 7000,00 грн, які складаються з складання позовної заяви (дві години), вивчення матеріалів справи (дві години), підготовка адвокатського запиту (одна година), підготовка та подача клопотання (одна година).

До суду, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 270815713 від 17.11.2021 року у розмірі 52 209 (п`ятдесят дві тисячі двісті дев`ять) гривень 63 9шістдесят три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд.6, кабінет 13, м. Київ, 02094;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 21.04.2026.

Суддя І.В. Федорчук