Решение № 135862273, 20.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/8238/25

Категорія 81

2/295/1402/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Кудіної Марії Геннадіївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсь до суду з позовом в якому просить: звільнити від сплати судового збору на підставі ч. 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; захистити право споживача банківських послуг шляхом визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором від 18.10.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк», правонаступником якого з 26.05.2015 р. стало ТОВ «ФК «Аурум Фінанс» на підставі договору відступлення права вимоги, та майновим поручителем ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., і зареєстрований в реєстрі за №9460; зняти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записи про обтяження цього майна, накладені на підставі іпотечного договору від 18.10.2013 р.; судові витрати і витрати на правничу допомогу стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Аурум Фінанс».

В обґрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_1 , є майновим поручителем за кредитним договором № 290 від «18» жовтня 2013 року, укладеним з ПАТ «УПБ» , право вимоги за яким в подальшому перейшло до ТОВ «ФК Аурум Фінанс».

На забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором позивачкою було надано в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 38122048 від 26.05.2025 р. Номер запису про іпотеку - 2944599, внесений на підставі договору про іпотеку від 18.10.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. за р.№ 9460. Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 26.05.2015р. на підставі договору про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за р.№ 6262, іпотекодержателем вищевказаної квартири є ТОВ «ФК «Аурум Фінанс».

21.12.2015 р. ПАТ «УПБ» направив позивачці листа за № 01-10/1085, 01-10/1086 про дострокове погашення нею кредиту за кредитним договором № 290 від «18» жовтня 2013 року, і відсутність претензій у банку до позивачки в зв`язку із цим. Проте станом на сьогоднішній день зберігається іпотечне обтяження квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 38122048 від 26.05.2025 р. Позивачка направила на адресу обох відповідачів письмову вимогу про зняття обтяження з квартири на підставі довідки про дострокове погашення заборгованості по кредиту, виданої ПАТ «УПБ» від «21» грудня 2015 року № 01-10/1086, що підтверджується поштовими квитанціями про направлення листів з описом на адреси реєстрації відповідачів. Відповідно до даних поштового трекінгу: відповідач ТОВ «ФК «Аурум Фінанс» не отримав даного листа і лист повернувся відправнику за закінченням строку зберігання 12.06.2025р.; відповідач ПАТ "УПБ" отримав лист 06.06.2025 р. Відповіді на дане звернення позивачці також не надходило. Оскільки відповідачі не вчиняють передбачених законом дій для звільнення майна позивачки від іпотечного обтяження, то вона вимушена звертатися до суду за захистом своїх порушених прав споживача банківських послуг, оскільки кредитні зобов`язання перед Банком виконано достроково і в повному обсязі, але майно продовжує перебувати в забезпеченні у іпотекодержателя, чим створюються перешкоди позивачу як власнику майна в розпорядженні предметом іпотеки.

Представник позивача адвокат Кудіної М.Г. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та її представника, позов підтримує.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» подав відзив в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в частині вимог до Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк» неплатоспроможний банк - ПАТ «Український професійний банк» не може бути співвідповідачем у даній справі, оскільки не порушував прав та інтересів позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову до такого співвідповідача.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аурум Фінанс» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлені про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подавали.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

18.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №290 та з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 290-1 відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник по кредитному договору. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

18.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 18.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. за реєстровим № 9460, відповідно до якого в іпотеку передана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 .

26.05.2015 між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований за № 6262, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору свої права вимоги до ОСОБА_2 , за кредитним договором № 290 від 18.10.2013, іпотечним договором від 18.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. за реєстровим № 9460, договором поруки № 290-1 від 18.10.2013

Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ".

Постановою Правління Національного банку України № 562 від 28.08.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Український професійний банк" та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте відповідне рішенням № 158 від 28.08.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

В подальшому, ОСОБА_1 як фінансовий поручитель за кредитним договором здійснила погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 290 від 18.10.2013 на підтвердження чого Банком було надано їй довідку №01-10/1086 від 21.12.2015 про відсутність заборгованості.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання сплативши на користь ПАТ «Український професійний банк» заборгованість за кредитним договором № 290 від 18.10.2013, проте відповідачем не припинено іпотеку та не знято обтяження з майна, що в свою чергу порушує права позивача як власника нерухомого майна.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 та ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як визначено ч. 1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Однією з таких підстав є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормами ч. 1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

За положенням ч. 1 ст. 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

Таким чином, у зв`язку повним виконанням умов кредитного договору № 290 від 18.10.2013 року та відсутності фінансових та майнових претензій до позичальника, іпотека за іпотечним договором від 18.10.2013 року, яка має похідний характер від основного зобов`язання за договором позики, є припиненою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - іпотекодержателем нерухомого майна , а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС».

Наведені обставини свідчать, що неплатоспроможний банк - ПАТ «Український професійний банк» не може бути співвідповідачем у даній справі, оскільки не порушував прав та інтересів позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову до такого співвідповідача.

Отже, підстави для подальшого існування іпотеки та обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна відпали.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Як встановлено судом, посвідчивши іпотечний договір, нотаріус наклав заборону відчуження однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , що відповідає умовам іпотечного договору, згідно з яким на предмет іпотеки накладається заборона відчуження.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 2 ст. 593 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором є нотаріус.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п. 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Тобто до нотаріуса може звертатися із заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 26 січня 2022 року в справі № 127/26402/20 (провадження № 61-12159св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, (провадження № 14-88цс19) зроблено висновок, що: «іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору). […] Верховний Суд виходить з того, що записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив, що свої зобов`язання за договором про іпотечний кредит боржник виконав в повному обсязі та належним чином, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Крім того, суди правильно врахували, що на момент звернення до суду із цим позовом відповідачем так і не було вчинено дій щодо припинення іпотеки у зв`язку із повним погашенням боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою, а обов`язок в іпотекодавця щодо безпосереднього звернення до іпотекодержателя із заявою про припинення обтяження відсутній».

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, (провадження № 14-88цс19) міститься висновок про те, що зняття обтяження з нерухомого майна здійснюється безпосередньо судом, який розглядає спір про припинення іпотеки, а не шляхом покладення відповідного зобов`язання на державного реєстратора.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Таким чином, вимоги позивача про зняття заборони з предмету іпотеки за іпотечним договором та виключення з реєстрів відповідних записів також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання припиненою іпотеки.

З огляду на викладене та враховуючи, що іпотека, яка була підставою для обтяження майна позивача, припинена, таке обтяження на даний час не знято, його наявність створює перешкоди у реалізації позивачем його права власності, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 21 162,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, а тому витрати на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, слід зменшити до 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 182, 317, 319, 321, 391, 509, 546, 575, 593, 598, 599, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 80, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Кудіної Марії Геннадіївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 18.10.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк», правонаступником якого з 26.05.2015 р. стало ТОВ «ФК «Аурум Фінанс» на підставі договору відступлення права вимоги, та майновим поручителем ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., і зареєстрований в реєстрі за №9460

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку за реєстраційним номером 2944599 від 18.10.2013 року щодо об`єкта обтяження - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 6944090 від 18.10.2013 року, зареєстрований приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження реєстраційний №2945485, зареєстрованого 18.10.2013 року за № 6947096 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» на користь ОСОБА_1 10000 грн. витрат на правову допомогу.

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ПАТ «Український професійний банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; код ЄДРПОУ: 19019775;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9А, оф. 396, код ЄДРПОУ: 39243396,

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна, місцезнаходження: м. Житомир, майд. Соборний, буд. 7/1.

Суддя І.М. Єригіна