Постановление суда № 135850348, 17.04.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2026 р. Справа № 755/22930/14-к

Номер провадження1-в/608/11/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого, який утримується в ДУ ОСОБА_4 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Чорткові заяву (в порядку виконання вироків суду) засудженого ОСОБА_4 , який тимчасово утримується в ДУ «Чортківська УВП (№ 26)», про зарахування йому строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та звільнення від подальшого відбування строку покарання, у зв`язку із його повним відбуттям, не допустити та запобігти перевищення ним граничного строку перебування в ув`язненні,

ВСТАНОВИВ:

До Чортківського районного суду Тернопільської області 23 лютого 2026 року надійшла вищевказана заява засудженого ОСОБА_4

03 березня 2026 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області було залучено захисника за призначенням.

15 квітня 2026 року захисник засудженого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав суду уточнену заяву, в якій вказав, що

Стаття 73 КК України допускає обчислення строків покарання у днях, що дає суду можливість визначити точну кількість днів, які підлягають зарахуванню.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за частиною другою статті 186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі частини четвертої статті 70 КК України, з урахуванням попередніх вироків, йому визначено остаточне покарання у вид: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року вирок місцевого суду змінено в частині зарахування строку попереднього ув`язнення.

У строк остаточного покарання були зараховані:

*у цьому кримінальному провадженні строки з 07.04.2014 по 04.07.2014, з 01.08.2019 по 02.08.2019, з 15.05.2020 по 16.05.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

*за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2021 строки з 07.10.2017 по 07.01.2018, з 04.11.2020 по 30.01.2023;

*за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2023 строк з 02.06.2023 по 11.07.2023;

*за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.10.2024 строк з 21.08.2023 по 04.05.2025 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Захисник вказує, що на цей час спір відсутній щодо самого факту включення зазначених строків до остаточного покарання. Предметом розгляду є правильне правове правило їх зарахування.

Згідно зі статтею 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, а закон, який іншим чином погіршує становище особи, зворотної дії не має. Закон № 838-VIII від 26.11.2015, який набрав

чинності 24.12.2015, встановив правило: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Закон № 2046-УШ від 18.05.2017, який набрав чинності 21.06.2017, повернув правило "день за день", тобто встановив менш сприятливий порядок зарахування.

За змістом частини четвертої статті 70 КК України, якщо після постановлення вироку встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому до постановлення попереднього вироку, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами статті 72 КК України.

Верховний Суд у своїй офіційній позиції щодо застосування частини четвертої статті 70 КК України також прямо наголошує на цьому. Отже, після формування остаточного покарання попередньо відбуті строки вже включаються до нього не автономно, а саме через механізм статті 72 КК України.

У редакції Закону № 838-VIII частина п`ята статті 72 КК України встановлювала правило: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, пункт ґ) цієї ж норми прямо відносив до строку попереднього ув`язнення перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Саме ця норма має вирішальне значення для даної заяви.

За статтею 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, зокрема, щодо засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Стаття 90 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає можливість тимчасового залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення до нього у зв`язку з розглядом іншої справи в суді.

У сукупності ці норми означають, що саме по собі формальне перебування особи в установі виконання покарань не виключає того, що відповідний строк за своєю правовою природою є строком попереднього ув`язнення, якщо особа утримується там для участі в іншому кримінальному провадженні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 дійшла висновку, що положення частини п`ятої статті 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув`язнення є нормою матеріального кримінального права, оскільки визначає інші кримінально-правові наслідки діяння.

Велика Палата прямо зазначила: якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 включно, то при зарахуванні строку попереднього ув`язнення застосуванню підлягає саме редакція Закону № 838-VIII цей закон має переживаючу (ультраактивну) дію, а застосування Закону № 2046-VIII до таких випадків є неправильним, оскільки він погіршує становище особи. Цей же висновок повторений в офіційних оглядах Верховного Суду.

В офіційному тематичному огляді Верховного Суду 2024 року прямо зазначено, що:

*положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання визначають інші кримінально-правові наслідки діяння;

*якщо особа вчинила злочин до 23.12.2015 включно, редакція Закону № 838- VIII застосовується в силу зворотної дії;

*якщо злочин вчинено з 24.12.2015 до 20.06.2017 включно, ця ж редакція застосовується в силу прямої дії.

В офіційній інформації Верховного Суду за постановою Об`єднаної палати ККС ВС від 24.02.2025 у справі № 359/2693/23 прямо зазначено, що зарахування строку попереднього ув`язнення є "іншим кримінально-правовим наслідком діяння" у розумінні частини другої статті 4 КК України. Це ще раз підтверджує, що питання зарахування строку не є суто технічним або виключно процесуальним, а прямо впливає на кримінально-правове становище особи.

Водночас в огляді практики ККС Верховного Суду за 2022 рік наведено висновок, що не будь-який час перебування особи в СІЗО чи іншому місці попереднього ув`язнення може бути зарахований відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України; такий строк може бути зарахований лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення. У цьому ж огляді зазначено, що перебування засудженого в установі попереднього ув`язнення в іншому кримінальному провадженні не є автоматичною підставою для зарахування цього строку в іншому провадженні.

Однак, захисник вважає, що наведена практика не спростовує доводів цієї заяви, оскільки у даному випадку не йдеться про повторне чи паралельне зарахування строків у два різні провадження.

Навпаки, ухвалою Київського апеляційного суду від 10.12.2025 ці строки вже було включено до остаточного покарання у справі № 755/22930/14-к.

Тому, предметом цього розгляду є не первісна допустимість такого зарахування, а правильне правило зарахування вже включених строків.

А це правило визначається саме законом, який регулює остаточне покарання у справі про злочин 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.12.2025 спірні строки вже включені до строку остаточного покарання.

Отже, наданий час відсутній спір щодо того, чи належать вони до виконання остаточного покарання.

Питання полягає лише в іншому: який саме закон підлягає застосуванню до цих строків після того, як вони вже включені до остаточного покарання.

Оскільки остаточне покарання сформоване у справі про злочин 2014 року, а частина четверта статті 70 КК України прямо відсилає до статті 72 КК України, то до всіх строків, уже включених в остаточне покарання, має застосовуватися саме та редакція статті 72 КК України, яка підлягає застосуванню до цього остаточного покарання.

Інший підхід означав би одночасне застосування двох різних кримінально-правових режимів у межах одного й того самого остаточного покарання, що не випливає ні з частини четвертої статті 70 КК України, ні з висновку Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, щодо строків, коли ОСОБА_4 залишався в установі саме для участі у розгляді інших кримінальних проваджень, захисник вважає, що застосуванню підлягає пункт г) частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, який прямо відносить такі строки до попереднього ув`язнення.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі Scoppola v.Italy (No.2) Велика палата ЄСПЛ визнала, що зі статті 7 Конвенції випливає принцип lex mitior, тобто необхідність застосування більш м`якого кримінального закону.

У справі Del Rio Prada v. Spain ЄСПЛ наголосив, що ретроактивна зміна підходу до обчислення строку покарання, яка фактично подовжує строк позбавлення волі, суперечить статті 7 Конвенції.

Отже, застосування до строків, уже включених в остаточне покарання у справі про злочин 2014 року, правила 1:1 замість 1:2 фактично погіршує становище засудженого ретроактивно, що суперечить як статті 5 КК України, так і статті 7 Конвенції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, зокрема, щодо засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Отже, строк з 05 травня 2025 року по 10 грудня 2025 року є строком попереднього ув`язнення, оскільки до 10.12.2025 вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05.05.2025 не набрав законної сили.

У редакції Закону № 838-VIII пункт г) частини п`ятої статті 72 КК України прямо передбачав, що до строку попереднього ув`язнення включається перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Тому строки, впродовж яких ОСОБА_4 залишався у місці несвободи саме для участі у розгляді інших кримінальних проваджень, також мають правову природу попереднього ув`язнення.

Розрахунок проведено включно з початковою та кінцевою датами кожного періоду:

з 07 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року 89 днів, що календарно становить 2 місяці 28 днів; з 01 серпня 2019 року по 02 серпня 2019 року 2 дні; з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року 2 дні: з 07 жовтня 2017 року по 07 січня 2018 року 93 дні, що календарно становить 3 місяці 1 день; з 04 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року 818 днів, що календарно становить 2 роки 2 місяці 27 днів; з 02 червня 2023 року по 11 липня 2023 року 40 днів, що календарно становить 1 місяць 10 днів; з 21 серпня 2023 року по 04 травня 2025 року 623 дні, що календарно становить 1 рік 8 місяців 14 днів; з 05 травня 2025 року по 10 грудня 2025 року 220 днів, що календарно становить 7 місяців 6 днів.

Усього: 1887 календарних днів попереднього ув`язнення, що календарно становить 5 років 2 місяці 2 дні, а за правилом 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі це становить: 3774 дні позбавлення волі, що календарно становить 10 років 4 місяці 4 дні.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просить уточнену заяву задоволити в повному обсязі.

15 квітня 2026 року засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні подав суду додаткові доповнення до поданої ним суду 23 лютого 2026 року, письмової заяви.

Погоджується та підтримує уточнену заяву захисника та просить зарахувавши йому у строк відбування остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі такі строки: з 07 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року 89 днів; з 01 серпня 2019 року по 02 серпня 2019 року 2 дні; з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року - 2 дні; з 07 жовтня 2017 року по 07 січня 2018 року 93 дні; з 04 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року 818 днів; з 02 червня 2023 року по 11 липня 2023 року 40 днів; з 21 серпня 2023 року по 04 травня 2025 року 623 дні; з 05 травня 2025 року по 10 грудня 2025 року 220 днів. Визначити, що загальний строк попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню, становить 1887 календарних днів, тобто 5 років 2 місяці 2 дні, а за правилом 1 день за 2 дні 3774 дні позбавлення волі, тобто 10 років 4 місяці 4 дні та звільнити його від подальшого відбування строку покарання у зв`язку із його повним відбуттям.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 уточнену заяву, подану ним в інтересах засудженого ОСОБА_4 підтримали, просили задоволити в повному обсязі, з врахуванням додаткових доповнень.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що заява засудженого ОСОБА_4 , з урахуванням доповнення до клопотання (заяви), поданого засудженим в судовому засіданні 15 квітня 2026 року та уточнена заява, подана захисником засудженого адвокатом ОСОБА_6 15 квітня 2026 року, підлягають до часткового задоволення, а саме: в частині зарахування періоду з 05 травня 2025 року до 10 грудня 2025 року (з дати винесення вироку Дніпровського районного суду м. Києва до дати набрання вироком законної сили), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а в іншій частині заяви засудженого, уточненої заяви захисника засудженого адвоката та доповнення засудженого до клопотання слід відмовити.

Суд, заслухавши захисника та засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви, уточненої заяви та доповнення до клопотання, дослідивши додані письмові докази та матеріали особової справи, приходить до наступного висновку.

Згідно інформаційної довідки на засудженого ОСОБА_4 , підготовленої старшим інспектором групи по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Чортківська УВП (№ 26)» ОСОБА_7 від 19.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, до засудження не працював, раніше судимий: 27.12.1999 Кременецьким р/с Тернопільської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років п/в. з к/м. Відбував покарання у Копичинській ВК (№112); 01.12.2006 Кременецьким р/с Тернопільської області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 5 років п/в. Відбував покарання у Катеринівській ВК (№46); 22.03.2012 Кременецьким р/с Тернопільської області за ч. 2 ст. 186, ст.ст. 395, 69, 70 КК України до 1 року 6 міс. п/в. Відбував покарання у Кіровоградській ВК (№6); 28.12.2020 Житомирським р/с Житомирської області за ч. 1 ст.185 КК України, до штрафу в розмірі 1020 гривень; 29.06.2021 Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Даний вирок набрав законної сили 12.06.2024 року; 08.10.2024 Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараховано у строк відбування покарання час перебування під вартою з 07.10.2017 по 07.01.2018, з 04.11.2020 по 30.01.2023 та з 02.06.2023 по 11.07.2023 року. Даний вирок набрав законної сили 08.11.2024 року.

Рішенням Міжрегіональної комісії ЗМУ МЮ визначено засудженому ОСОБА_4 для відбування покарання виправну колонію максимального рівня безпеки державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» Рівненської області (Наряд ЗМУ №11/Н-2136-2024 від25.11.2024 року. Витяг ЗМУ №93/2.22 від 22.11.2024 року.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 24.10.2024 року ОСОБА_4 тимчасово залишено в ДУ «Чортківська УВП (№26)» до закінчення розгляду іншого кримінального провадження в Кременецькому районному суді Тернопільської області.

ОСОБА_4 був засуджений 10.07.2025 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Станом на 19.03.2026 вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.07.2025 законної сили не набрав та ОСОБА_4 рахувався за Тернопільським апеляційним судом.

05.05.2025 ОСОБА_4 був засуджений Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст.186 КК України до 5 років п/в.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання біль суворим покаранням, призначеним вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.10.2024 у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, менш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, призначено остаточне покарання у виді 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна, менш суворих покарань, призначених цив вироком, вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06. 2021 року у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2023 року у виді 4 років позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, покарання, призначене вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 28.12.2020 року у виді штрафу в розмірі 1020 гривень слід виконувати самостійно.

Строк покарання Оболончику обчислювати в даному кримінальному провадженні, з моменту постановлення вироку у даній справі, а саме з 05.05.2026 року.

Зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_4 час попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 07.04.2014 року по 04.07.2014 року та час, на який він затримувався у зв`язку із розшуком, зокрема, з 01.08.2019 року по 02.08.2019 року та з 15.05.2020 року по 16.05.2025 року.

Крім того, зарахувати у строк остаточного покарання термін попереднього ув`язнення за попередніми вироками Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2021 року з 07.10.2017 року, з 04.11.2020 року по 30.01.2023 року , Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2023 року з 02.06.2023 року по 11 липня 2023 року, а також Збаразького районного суду Тернопільської області з 21 серпня 2023 року до набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції від 26.11.2015 року, з урахуванням положень ст. 5 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 07.04.2014 року по 04.07.2014 року, виходячи із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою від 10 грудня 2025 року колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_4 , в частині зарахування строку попереднього ув`язнення змінити.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 7 квітня 2014 року по 4 липня 2014 року, з 1 серпня 2019 року по 2 серпня 2019 року, з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати у строк остаточного покарання строк попереднього ув`язнення за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року з 7 жовтня 2017 року по 7 січня 2018 року, з 4 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року; за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2023 року з 2 червня 2023 року по 11 липня 2023 року; за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2024 року з 21 серпня 2023 року по 4 травня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Даний вирок набрав законної сили 10.12.2025 року.

Початок строку - 21.08.2023 року. Кінець строку - 14.07.2030 року.

Рішенням Міжрегіональної комісії ЗМУ МЮ від 13.02.2026 визначено засудженому ОСОБА_4 для відбування покарання виправну колонію максимального рівня безпеки державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» Рівненської області відповідно до наряду Західного МРУ №11/Н-2136-2024 від 25.11.2024 року.

Суд зазначає також наступне:

До 24 грудня 2015 року в ч. 5 ст. 72 КК України, яка встановлювала правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання засудженому, було зазначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання в разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72КК України.

При призначенні покарань, не зазначених у ч. 1 ст. 72 КК України, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-VIII, яким було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, яким знову змінено ч. 5 ст. 72 КК України.

Цю норму викладено в такій редакції: "Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування".

Таким чином законодавець фактично повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК України, яка існувала до набрання чинності Законом № 838-VIII.

Положення ч.5 ст. 72 КК України, в зазначених вище редакціях передбачають різні правила зарахування попереднього ув`язнення: 1) під час призначення покарання у виді позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України; 2) під час призначення виду покарання, не вказаного в ч. 1 ст. 72 КК України.

Строк попереднього ув`язнення, виходячи із аналізу положень ст. 72 КК України та Закону України «Про попереднє увязнення» складає період з визначеної у вироку дати затримання особи до набрання вироком законної сили.

Частиною 5 статті 72 КК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Так, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року), - зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015.

Відповідно до практики Суду, не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув`язнення, може бути зараховано, відповідно до частини 5 статті 72 КК України.

Такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення.

Так, засудженим ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 не доведено того факту, що ОСОБА_4 безперервно залишався в місцях попереднього ув`язнення в межах одного і того ж кримінального провадження, з дати вчинення ним злочину в 2014 році, так як в матеріалах особової справи на засудженого містяться докази протилежного (перебування ОСОБА_4 в розшуку, перебування на запобіжному заході у вигляді застави, тощо) та вказані факти не заперечував і сам засуджений в судовому засіданні.

На підставі викладеного, в зарахуванні засудженому ОСОБА_4 у строк відбування остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі такі строки: з 07 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року 89 днів; з 01 серпня 2019 року по 02 серпня 2019 року 2 дні; з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року - 2 дні; з 07 жовтня 2017 року по 07 січня 2018 року 93 дні; з 04 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року 818 днів; з 02 червня 2023 року по 11 липня 2023 року 40 днів; з 21 серпня 2023 року по 04 травня 2025 року 623 дні - відмовити.

В іншій частині, а саме: у визначенні того, що загальний строк попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню засудженому ОСОБА_4 становить 1887 календарних днів, тобто 5 років 2 місяці 2 дні, а за правилом 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі становить 3774 дні позбавлення волі, тобто 10 років 4 місяці 4 дні та звільненням ОСОБА_4 від подальшого відбування строку покарання, у зв`язку із його повним відбуттям відмовити.

Відповідно до ст. ст. 537, 539 КПК України, суд першої інстанції має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Однак, в даному випадку, вимоги, викладені заявником ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 в уточненій заяві, з врахуванням доповнень до первісної заяви засудженого ОСОБА_4 , поданих ним 15 квітня 2026 року, фактично містять виклад обставин причин, по яких засуджений не погоджується з фактами та обставинами, які вказані у вироках, ухвалах та постановах судів різних інстанцій, та прийнятими ними рішеннями, щодо зарахування ними тих чи інших строків, та правомірності застосування ними Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 та Закону України № 2046-VIII та не є сумнівами та протиріччями, що виникають при виконанні вироку.

23 лютого 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було відмовлено у задоволенні клопотання начальника ДУ «Чортківська УВП № 26» ОСОБА_8 про роз`яснення вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травні 2025 року у справі № 755/22930/14 відносно ОСОБА_4 в частині зарахування ОСОБА_4 строку відбування покарання було відмовлено. Зокрема, в ухвалі суду зазначено:

«Відповідно до вимог ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, -суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи орган)- виконання судового рішення ухвалою роз`яснює, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Відповідно до вимог ст.ст. 537, 539 КПК України суд, який ухвалив вирок вирішує питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

10 грудня 2025 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_4 в частині зарахування строку попереднього ув`язнення змінено.

Зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк переднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 7 квітня 2014 року по 4 липня 2014 року, з 1 серпня 2019 року по 2 серпня 2019 року, з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Зараховано у строк остаточного покарання строк попереднього ув`язнення за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року з 7 жовтня 2017 року по 7 січня 2018 року, з 4 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року, за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2023 року з 2 червня 2023 року по 11 липня 2023 року, за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2024 року з 21 серпня 2023 року по 4 травня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Як вбачається із заяви начальника полковника внутрішньої служби ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» ОСОБА_9 про роз`яснення вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року, заявником порушено питання щодо роз`яснення вироку в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання.

Разом із тим, у зазначеній частині вирок суду першої інстанції було змінено ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, яким визначено та конкретно зазначено строки попереднього ув`язнення, що підлягають зарахуванню у строк відбування покарання.»

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, суд вказує, що районний суд, як суд першої інстанції, не має права переглядати законність та обгрунтованість вироків, ухвал та постанов інших районних судів, судів апеляційної та касаційної інстанцій, щодо призначення покарання та законності та правомірності вазначення судами тих чи інших строків, та підставності чи безпідставності їх зарахування, а тому, в іншій частині, а саме: в зарахуванні засудженому ОСОБА_4 у строк відбування остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі такі строки: з 07 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року 89 днів; з 01 серпня 2019 року по 02 серпня 2019 року 2 дні; з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року 2 дні; з 07 жовтня 2017 року по 07 січня 2018 року 93 дні; з 04 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року 818 днів; з 02 червня 2023 року по 11 липня 2023 року 40 днів; з 21 серпня 2023 року по 04 травня 2025 року 623 дні та у визначенні того, що загальний строк попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню засудженому ОСОБА_4 становить 1887 календарних днів, тобто 5 років 2 місяці 2 дні, а за правилом 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі становить 3774 дні позбавлення волі, тобто 10 років 4 місяці 4 дні та звільненням ОСОБА_4 від подальшого відбування строку покарання, у зв`язку із його повним відбуттям відмовити.

Керуючись ст. 72 КК України, ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ст. ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Уточнену заяву, подану захисником засудженого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 15 квітня 2026 року, з врахуванням доповнень до первісної заяви засудженого ОСОБА_4 , поданих ним 15 квітня 2026 року про зарахування йому строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та звільнення від подальшого відбування строку покарання, у зв`язку із його повним відбуттям, задоволити частково.

Визнати, що строк з 05 травня 2025 року по 10 грудня 2025 року є строком попереднього ув`язнення, оскільки до 10 грудня 2025 року вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року відносно ОСОБА_4 не набрав законної сили.

Застосувати при зарахуванні вищевказаного строку попереднього ув`язнення щодо засудженого ОСОБА_4 частину п`яту статті 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, з урахуванням статті 5 КК України та зарахувати засудженому ОСОБА_4 , у строк відбування остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі такий строк: з 05 травня 2025 року по 10 грудня 2025 року, що становить 440 днів.

В іншій частині, а саме: в зарахуванні засудженому ОСОБА_4 у строк відбування остаточного покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі такі строки: з 07 квітня 2014 року по 04 липня 2014 року 89 днів; з 01 серпня 2019 року по 02 серпня 2019 року 2 дні; з 15 травня 2020 року по 16 травня 2020 року - 2 дні; з 07 жовтня 2017 року по 07 січня 2018 року 93 дні; з 04 листопада 2020 року по 30 січня 2023 року 818 днів; з 02 червня 2023 року по 11 липня 2023 року 40 днів; з 21 серпня 2023 року по 04 травня 2025 року 623 дні - відмовити.

В іншій частині, а саме: у визначенні того, що загальний строк попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню засудженому ОСОБА_4 становить 1887 календарних днів, тобто 5 років 2 місяці 2 дні, а за правилом 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі становить 3774 дні позбавлення волі, тобто 10 років 4 місяці 4 дні та звільненням ОСОБА_4 від подальшого відбування строку покарання, у зв`язку із його повним відбуттям відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а у випадку складання та проголошення судом тільки вступної та резолютивної її частин, з часу виготовлення повного тексту ухвали (для засудженого, який утримується під вартою, з часу отримання копії повного тексту ухвали суду).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 21 квітня 2026 року.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 755/22930/14-к.

Ухвала набрала законної сили " " ___ року.

Суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано " " ___ року.

Секретар: