Постановление суда № 135849057, 08.04.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/587/22

№ провадження 2-з/453/6/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Курницької В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Трембач М.М.,

в судовому засіданні беруть участь:

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ( ОСОБА_1 ) адвокат Горох В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе заяву ОСОБА_2 від 16 березня 2026 року про забезпечення позову по цивільній справі № 453/587/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа № 453/587/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Судове засідання у справі відкладено на 22 квітня 2026 року.

16 березня 2026 року позивачем ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вічиняти будь-які реєстраційні дії (купівля-продаж, дарування, поділ) щодо спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав. Земельна ділянка площею 0, 1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4624555700:01:011:0046) та належить ОСОБА_1 , зареєстрованому як власник даної ділянки.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач має достатні підстави побоюватись, що власник земельної ділянки ОСОБА_1 може відчужити спірну земельну ділянку, посилаючись на те, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бачили покупця на земельній ділянці за кадастровим номером 4624555700:01:011:0046Б. З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позову, на думку позивача, суттєво ускладнить виконання рішення суду, існує необхідність у забезпеченні позову. Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За таких обставин, зважаючи на те, що доказами на підтвердження посилань позивача зазначено показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судом призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову на 08 квітня 2026 року та викликано в таке учасників справи та свідків. розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заявник, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, призначеного на 08 квітня 2026 року, в таке не з`явився. 06 березня 2026 року подав заяву про розгляд заяви про забезпечення позову за його відсутності.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання 08 квітня 2026 року також не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечили, наголосили на відсутності намірів відповідача відчужувати земельну ділянку, оскільки ОСОБА_1 мав і досі має намір будувати на вказаній земельній ділянці будинок, для чого і придбав зазначену ділянку.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що предметом позову є усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, від 05 лютого 2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», визнання недійсним та скасування рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, від 12 квітня 2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 15 га гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Славської селищної ради», визнання недійсним та скасування Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 квітня 2016 року, індексний номер 29452566, номер запису про право власності 14355247, дата державної реєстрації 25 квітня 2016 року, сформованого державним реєстратором Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевчи І.В. (кадастровий номер земельної ділянки 4624555700:01:011:0046).

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що об`єктом захисту цивільних прав є право користування ОСОБА_2 на суміжну земельну ділянку, при цьому, як зазначає позивач, на земельній ділянці з кадастровим номером 4624555700:01:011:0046 розташовані господарські споруди, каналізаційні труби, вигрібна яма та водяні труби до будинку, електромережа та заземлення, що є невід`ємною частиною домоволодіння по АДРЕСА_2 , де позивач постійно проживає. Зазначає, що земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності площею 0,15 га, накладається на його земельну ділянку площею 0,15 га, на складання детального планування якої йому було надано дозвіл рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, від 01 липня 2011 року за № 470.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, обсяг позовних вимог, беручи до уваги предмет позову, суд зазначає, що позивачем не доведено жодними документальними доказами того факту, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Зокрема, посилання позивача на наміри відповідача ОСОБА_1 відчужити спірну земельну ділянку, то суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження таких посилань позивач посилається на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чиї відповідні заяви долучено до заяви про забезпечення позову. Натомість, в судове засідання 08 квітня 2026 року вказані свідки не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відтак, суд позбавлений можливості безпосередньо з`ясувати, після попередження зазначених свідків про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, що саме відомо вказаним особам, а також з`ясувати, чи підписували вони долучені до заяви про забезпечення позову заяви та чи було підписання таких заяв добровільним.

Більше того, суд звертає увагу, що як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зазначені в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 11 травня 2023 року звертались до ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 (копія заяви міститься в матеріалах справи т. 1, а.с.217-220), з чого вбачається наявність конфліктних відносин з відповідачем.

Слід звернути увагу і на те, що ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводити будівельні роботи на земельній ділянці,кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, за адресою: АДРЕСА_1 . В решті - в задоволенні заяви відмовлено. При цьому, при винесенні вказаної ухвали встановлено, що на момент купівлі земельної ділянки ОСОБА_1 було відомо про існування даного земельного спору, а дії відповідача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, підтверджують відсутність у останнього наміру відчужити вказану земельну ділянку. Крім того, про відсутність наміру відповідача відчужувати спірну земельну ділянку свідчить і початок здійснення останнім будівництва на земельній ділянці, щодо якої існує спір, що і стало підставою для часткового задоволення Сколівським районним судом заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову .

Інших доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження земельної ділянки, позивачем до заяви не додано.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 16 березня 2026 року про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Головуючий суддя В.Я.Курницька