Постановление суда № 135833946, 03.02.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6934/25

Провадження № 1-кс/0203/926/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, розлученого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42025040000000061 від 19.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42025040000000061 від 19.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, в якому прокурор просить суд:

- застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600,00 грн;

- у випадку внесення застави покласти на підозрюваного строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №42025040000000061, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначив, що у ході досудового розслідування органом досудового слідства було встановлено, що умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, вчинених за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_4 було вручене письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке є тяжким, та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років. Також прокурор у своєму клопотанні послався на положення ст. 177 КПК України та зазначив, що оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, є ризики того, що ОСОБА_4 не буде виконувати належним чином покладені на нього процесуальні обов`язки, а саме ризики, передбачені: п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, заявник звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2026 року, судову справу №203/6934/25, провадження №1-кс/0203/926/2026, за клопотанням прокурора про тримання під вартою було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду 02.02.2026 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 03.02.2026 року о 12:30 годині, в яке з`явились всі учасники справи.

Під час судового засідання прокурор підтримав вимоги клопотання у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це вказано у клопотанні та відображено вище. Прокурор наголосив на тому, що на його думку, доведеними є ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний під час судового засідання визнав свою вину в інкримінованих йому правопорушеннях, зазначив, що він щиро кається у вчинених злочинах. Проте підозрюваний не погодився із клопотанням прокурора про необхідність тримати його під вартою, оскільки він утримує малолітню дитину, яка хворіє, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно непрацевлаштований. За твердженнями підозрюваного повідомлення про підозру є обґрунтованим, але ризики є недоведеними.

Також підозрюваний до початку судового засідання залишив письмову розписку про те, що буде здійснювати свій захист самостійно, послуг безоплатного адвоката не потребує.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42025040000000061 від 19.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

22.01.2026 року об 11:55 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №42025040000000061 від 19.02.2025 року.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 19.02.2025 року, кримінальне провадження №42025040000000061, станом на 30.01.2026 року до ЄРДР внесено 7 записів, в тому числі за ч. 2 ст. 307 КК України, з відомостями про осіб, яким повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також у ході судового розгляду справи судом були безпосередньо досліджені такі письмові докази: повідомлення, рапорти, довідки, постанови, протоколи допитів свідків, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, висновок експерта, протокол огляду місця події з фототаблицею.

Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 7 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також за визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, за якою прокурор зобов`язаний довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий, прокурор у клопотанні, та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, безпосередньо досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, яке є тяжким та за вчинення якого КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Суд, вирішуючи клопотання слідчого, враховує особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне фактичне місце проживання, те, що підозрюваний щиро кається у вчинених злочинах, має на утриманні малолітню дитину, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його підозрюють, вагомість доказів, отриманих у ході проведення слідчих (розшукових) дій, висновок експерта.

При цьому у ході судового розгляду клопотання суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим (п. 1); незаконного впливу на свідків, яких було допитано тільки на стадії досудового розслідування, та підозрюваний може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків задля схиляння їх до зміни показань під час судового провадження (п. 3), ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, не має стабільного та законного джерела фінансового прибутку, а тому є вірогідність того, що перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну діяльність (п. 5).

Натомість суд доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, що з огляду на встановлені ризики, буде сприяти постійному контролю за підозрюваним за місцем його постійного фактичного місця проживання, та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, його належну процесуальну поведінку, з урахуванням доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому на підставі вимог частини 4 статті 194 КПК України, суд вважає за необхідне обмежитися застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту за місцем його постійного фактичного проживання.

За правилами, встановленими частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено.

Тому необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто до 22.03.2026 року включно за адресою його фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, слідчий суддя на підставі пунктів 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду (п. 1); 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2); 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби) (п. 3); 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкрімінованого йому злочину (п. 4); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (п. 8).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора.

Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 199 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №42025040000000061 від 19.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21:00 години до 06:00 години, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій у зв`язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, строком на два місяці у межах строку досудового розслідування, тобто до 22.03.2026 року включно за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.03.2026 року включно, такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкрімінованого йому злочину;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати Кам`янське районне управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (адреса електронної пошти 10@dp.police.gov.ua; АДРЕСА_3 ) за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_2 , поставити його на облік та забезпечити щоденний контроль за виконанням ним ухвали суду в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.03.2026 року включно.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання прокурора відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 06.02.2026 року о 16:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1