Постановление суда № 135824973, 20.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3736/26

н/п 1-кс/953/2111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026222750000047 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026222750000047 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено в ході проведеного обшуку та під час затримання.

Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026222750000047 від 16.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що військова посадова особа вимагає неправомірну вигоду за вирішення питання про переведення військовослужбовця.

Згідно виконаного доручення Управління СБ України в Харківській області встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення можливо причетний заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.04.2026 співробітниками УСБУ в Харківській області в рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до ст. 271 КПК України проведено контроль за вчиненням злочину в рамках якого ОСОБА_5 (який надав заяву про конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами) передав ОСОБА_4 частину ідентифікованих грошових коштів у сумі 1700 доларів США за переведення родича ОСОБА_5 ОСОБА_6 з вч НОМЕР_2 до вч НОМЕР_1 , а саме: 100 (сто) доларів США у кількості 17 (сімнадцять) купюр, які мають наступні серії та номери: PL 01157299 C, MI 03083929 A, PI 29955319 A, PF 59120305 K, LJ 71656846 B, PF 07288414 F, PB 56136806 G, MD 02162803 B, LJ 43533539 B, LH 46172033 C, PB 55467193 M, LF 33872169 K, PK 03863263 E, QF 87812848 A, QF 87812847 A, LB 54196213 F.

Крім того, 06.04.2026 співробітниками УСБУ в Харківській області в рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до ст. 271 КПК України проведено контроль за вчиненням злочину в рамках якого ОСОБА_5 (який надав заяву про конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами) здійснив переказ частини ідентифікованих грошових коштів у сумі 13 200 грн (сума еквівалентна 300 доларів США) на банківську картку НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_4 за переведення родича ОСОБА_5 ОСОБА_6 з вч НОМЕР_2 до вч НОМЕР_1 .

Крім того, 16.04.2026 співробітниками УСБУ в Харківській області під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до ст. 271 КПК України проведено контроль за вчиненням злочину в рамках якого ОСОБА_5 передав частину ідентифікованих грошових коштів у сумі 2000 доларів США ОСОБА_4 за переведення родича ОСОБА_5 ОСОБА_6 з вч НОМЕР_2 до вч НОМЕР_1 .

В ході проведення затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК 16.04.2026 в 14.35 годин в м. Дергачі у останнього було вилучено наступне майно:

- грошові купюри номіналом 2000 доларів США: PA 30708779 B, MB 79661014 F, MB 79661084 F, MB 79661086 F, PK 05523581 E, LB 06889866 U, MB 46008249 M, MF 08874104 G, PB 43640698 B, PK 05523575 E, PK 05523580 E, PK 05523582 E, MB 55361353 B, PG 41984278 B, PG 41984266 B, PE 91512576 B, LG 04741621 C, LF 85337564 D, LB 83292531 W, LK 45828532 D, які належать УСБУ в Харківській області;

- мобільний телефон марки Iphone 16 Pro max, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .

Крім того, 16.04.2026 в період часу з 18.21 до 20.46 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова (справа №953/3736/26), в ході якого було вилучено:

- предмет схожий на ПМ, без серійного номеру та магазин 8090-1;

- 10 предметів схожих на патрони кал. 9 мм.

Прокурор зазначає, що вказані предмети належать ОСОБА_4 .

Вказані речі 16.04.2026 визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

Відповідно до положення ст.98 КПК України, вилучені речі та предмети мають ознаки речового доказу, тобто є матеріальними об`єктом, що могли зберегли на собі його сліди, є засобами вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказані речі є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, з метою збереження речових доказів відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті вищенаведених речей.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. Через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд клопотання без його участі.

ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що при вирішенні питання про арешт майна покладається на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.

Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222750000047 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.

16.04.2026 о 14 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.04.2026 під час затримання в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_4 видав мобільний телефон марки Iphone 16 Pro max, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 сірого кольору у робочому стані, поміщений до експертного пакету НПУ WAR1182603, грошові кошти загальною сумою 2000 (дві тисячі) доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 20 (двадцять) купюр, поміщені до експертного пакету НПУ PSP1256323.

16.04.2026 в період часу з 18 год 21 хв по 20 год 46 хв на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.04.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- предмет схожий на ПМ, без серійного номеру та магазин 8090-1;

- 10 предметів схожих на патрони кал. 9 мм.

Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 від 16.04.2026 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026222750000047 від 16.03.2026.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у виді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Положення кримінального процесуального закону зобов`язує слідчого судді встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.

З огляду на зазначене, вилучене майно під час обшуку, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту згідно положень ст. 174 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026222750000047 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 16.04.2026 під час затримання в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме на:

- грошові купюри номіналом 2000 доларів США: PA 30708779 B, MB 79661014 F, MB 79661084 F, MB 79661086 F, PK 05523581 E, LB 06889866 U, MB 46008249 M, MF 08874104 G, PB 43640698 B, PK 05523575 E, PK 05523580 E, PK 05523582 E, MB 55361353 B, PG 41984278 B, PG 41984266 B, PE 91512576 B, LG 04741621 C, LF 85337564 D, LB 83292531 W, LK 45828532 D, які належать УСБУ в Харківській області;

- мобільний телефон марки Iphone 16 Pro max, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 16.04.2026 в період часу з 18 год 21 хв по 20 год 46 хв під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- - предмет схожий на ПМ, без серійного номеру та магазин 8090-1;

- 10 предметів схожих на патрони кал. 9 мм.

Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1