Постановление суда № 135820121, 20.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1980/26

2/215/2576/26

УХВАЛА

20 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Науменко Я.О. розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПРАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи позов тим, що протягом 02.04.1990 по 20.12.2004 він працював у шкідливих умовах праці за спеціальністю помічник машиніста екскаватора, а з 21.12.2004 по 14.05.2025 року машиністом екскаватора у кар`єрі, загалом 35 років 1 місяць. Внаслідок систематичної дії шкідливих виробничих факторів на робочому місці позивачу було встановлено три хронічні професійні захворювання (відповідно до МСЕК від 19.11.2025, протокол №46/740), а саме: вібраційна хвороба другої стадії з порушенням рухової функції та деформуючим артрозом суглобів (40% втрати працездатності); хронічне обструктивне захворювання легень група В, GOLD II (10% втрати працездатності); хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (15% втрати працездатності). Сумарно встановлена 65% втрата професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково, що підтверджено витягом з рішення експертної команди від 04.02.2026 (номер витягу 125/26/180/B). Позивач вказує, що ПРАТ «Північний ГЗК» не забезпечило безпечні та нешкідливі умови праці, що спричинило фізичні та моральні страждання, включаючи постійний біль у хребті, суглобах, обмеження рухів, задишку, кашель, втрату слуху, порушення сну та необхідність сторонньої допомоги у повсякденних діях. Враховуючи зазначені обставини позивач обґрунтовує вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 747 100,80 грн., виходячи з тяжких наслідків для фізичного, психічного та соціального стану, а також необхідності подальшого медичного, санаторно-курортного та реабілітаційного забезпечення.

Ухвалою суду від 08.04.2026 справу прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суддею одноособово, за наявними у справі матеріалами.

10 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що справа має значну ціну позову, є складною, потребує дослідження доказів у судовому засіданні, а її розгляд без виклику сторін порушує процесуальні права відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, а також будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4,5 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Посилання заявника на те, що справа не є малозначною у зв`язку з перевищенням тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є підставою для обов`язкового розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки зазначена обставина лише виключає автоматичне віднесення справи до малозначних, однак не забороняє її розгляд у спрощеному провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, якщо ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що ціна позову у даній справі становить 747 100,80 грн, що не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн ? 250 = 832 000 грн).

Отже, дана справа не відноситься до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, та може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Сам по собі розмір заявлених позовних вимог не є безумовною підставою для розгляду справи виключно за правилами загального позовного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги про відшкодування моральної шкоди, які не відзначаються підвищеною складністю доказування та можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, поданих сторонами.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, навіть у спрощеному позовному провадженні суд має право за власною ініціативою або за клопотанням сторін призначити судове засідання з викликом сторін у разі необхідності.

При цьому відповідач не навів конкретних обставин, які б свідчили про неможливість розгляду справи у спрощеному позовному провадженні або необхідність обов`язкового дослідження доказів у судовому засіданні з викликом сторін.

Доводи про порушення процесуальних прав є передчасними, оскільки сторони не позбавлені права подавати докази, пояснення, заперечення та інші процесуальні документи у письмовій формі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для зміни порядку розгляду справи та задоволення клопотання представника відповідача не вбачається.

Керуючись ст. ст. 43, 182, 183, 274, 277, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити заяву представника відповідача Рабко Тетяни Олексіївни про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ