Постановление суда № 135806331, 20.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1630/26

2/215/2416/26

УХВАЛА

20 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Науменко Я.О. розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 позивач ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням. Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач ОСОБА_2 з 10.09.2004 по 27.09.2024 працював на ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на посадах помічника машиніста екскаватора та машиніста екскаватора у кар`єрі підприємства в умовах шкідливого виробничого середовища, загалом 19 років 10 місяців. Внаслідок тривалого впливу шкідливих виробничих факторів, відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 26.11.2025 , у позивача встановлено хронічні професійні захворювання. Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.02.2026 позивачу встановлено III групу інвалідності безстроково та 65 % втрати професійної працездатності. Посилаючись на те, що професійне захворювання виникло внаслідок роботи у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, що спричинило йому фізичні та моральні страждання, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 747 100,80 грн..

Ухвалою суду від 16.03.2026 справу прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суддею одноособово, за наявними у справі матеріалами.

31 березня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або, як альтернативу, у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що справа не є малозначною, має значну ціну позову, є складною, потребує дослідження доказів, можливого призначення експертизи, виклику сторін, а також пов`язана з питанням оподаткування сум відшкодування моральної шкоди та необхідністю врахування різної практики Верховного Суду.

Крім того, судом встановлено, що представником відповідача 31 березня 2026 року подано відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову та наведено відповідні доводи і докази на їх підтвердження.

Отже, відповідач реалізував своє право на подання відзиву та викладення правової позиції у справі, що свідчить про відсутність перешкод у здійсненні ним процесуальних прав у межах спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, а також будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4,5 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Посилання заявника на те, що справа не є малозначною у зв`язку з перевищенням тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також перевищує вісімдесят таких розмірів, не є підставою для обов`язкового розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки зазначені критерії застосовуються для визначення малозначності справи, однак самі по собі не виключають можливості її розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, якщо ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що ціна позову у даній справі становить 747 100,80 грн, що не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн ? 250 = 832 000 грн).

Отже, справа не належить до категорії тих, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, та може бути розглянута у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд при вирішенні питання про порядок розгляду справи враховує, зокрема, складність справи, обсяг доказів, значення справи для сторін та інші обставини.

Разом з тим, наведені у клопотанні доводи про складність справи, необхідність призначення експертизи, виклику сторін, допиту учасників справи та постановки запитань носять загальний характер та не підтверджені конкретними обставинами, які б унеможливлювали розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Посилання відповідача на необхідність дослідження питання оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, а також на наявність різної судової практики Верховного Суду, не свідчать про обов`язковість розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки зазначені питання вирішуються судом при ухваленні рішення по суті спору та не впливають на можливість розгляду справи у спрощеному провадженні.

Доводи щодо виняткового значення справи для відповідача та наявності суспільного інтересу є оціночними та не підтверджують необхідності зміни порядку розгляду справи.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд має право призначити судове засідання з викликом сторін у разі необхідності навіть у межах спрощеного позовного провадження.

Сторони у справі не позбавлені права подавати докази, письмові пояснення, заперечення та інші процесуальні документи, що забезпечує реалізацію принципу змагальності сторін та їх процесуальних прав.

З огляду на викладене, підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або для призначення судового засідання з викликом сторін суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 43, 182, 183, 274, 277, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити заяву представника відповідача Савельєвої Тамари Джанібеківни про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ