Постановление суда № 135797151, 17.04.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2959/26

Номер провадження 2/725/788/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року м. Чернівці

Суддя Чернівецького районного суду м.Чернівців Федіна А.В., розглянувши позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач через свого представника в системі «Електронний суд» звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівців з вище вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в порядку регресу в сумі 9000 грн. та судові витрати.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Як вбачається з довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Чернівецькій області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроаний за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, зареєстроване місце проживання відповідача територіально відносить до підсудності Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

Таким чином, за правилами загальної підсудності даний спір не підсудний Чернівецькому районному суду м.Чернівці.

Так, проаналізувавши матеріали поданої позовної заяви, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що позовна заява про відшкодування шкоди в порядку регресу підлягає розгляду за правилами загальної підсудності та правила альтернативної підсудності відповідно до ст. 28 ЦПК України, зокрема щодо розгляду справ про відшкодування шкоди за місцем заподіяння шкоди до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) (стаття 4 вказаного Закону).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про страхування" в сукупності з вимогами ст. 979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страхове відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності з настанням страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами не стосується самого місця дорожньо-транспортної пригоди, не є спором про відшкодування шкоди, а виник з приводу виплати позивачем передбаченого законом страхового відшкодування потерпілій стороні і позивач, який виконав обов`язок зі сплати таких грошових коштів, пред`явив вимогу до винної особи про їх стягнення в порядку регресу.

Основною характерною ознакою регресу є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв`язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора.

Даний спір виник між сторонами з приводу стягнення коштів в порядку регресу на підставі ст. 993 ЦК України, що за своєю правовою природою випливає із договірних зобов`язань (Розділ III Глава 67 Цивільного кодексу України), а не деліктних.

Верховний суд в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 752/22030/18 зазначив, що спір щодо регресного відшкодування сплачених позивачем коштів не є спором про відшкодування шкоди, тому підстави для визначення підсудності справи в порядку ч. 6 ст.28ЦПК України відсутні.

Правовідносини, що виникли між сторонами, як зазначено в позовній заяві, виникли з приводу стягнення коштів в порядку регресу, отже при поданні позовної заяви до суду в частині визначення правил підсудності необхідно застосовувати ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, дану справу доцільно передати для розгляду суду за місцем зареєстрованого проживання відповідача відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У листі Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих роз`яснено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Таким чином, даний спір за правилами загальної підсудності відповідно до ст. 27 ЦПК України підсудний Сторожинецькому районному суду Чернівецької області.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 165 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76-89, 27,28, 31, 32, 258, 259, 260, 268, 353, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу передати для розгляду за підсудністю Сторожинецькому районному суду Чернівецької області.

Вказану позовну заяву передати за підсудністю в порядку передбаченому ч. 3 ст. 31 ЦПК України, а саме не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.