Постановление суда № 135791385, 08.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13210/26

Провадження № 1-кс/761/9023/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 251 100 000 005 82 від 10.07.2025 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Коцюбинське Ірпінського району Київської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 12.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна, з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди у великих розмірах, вчиненого в умовах воєнного стану.

14.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений, строком до 12.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судку м. Києва від 06.04.2026 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні № 120 251 100 000 005 82 від 10.07.2025 продовжений до п`яти місяців.

На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 спливає 12.04.2026, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного, оспорював наявність обґрунтованість підозри та наявність ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні, вважаючи таке клопотання необґрунтованим. Просив застосувати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, при цьому зазначив, що не має будь-якого наміру переховуватися від органу досудового розслідування.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

12.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна, з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди у великих розмірах, вчиненого в умовах воєнного стану.

Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи огляду, допиту свідків, та інші, які у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

14.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений, строком до 12.04.2026.

Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, інші дані, що характеризують особу підозрюваного,а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судку м. Києва від 06.04.2026 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні № 120 251 100 000 005 82 від 10.07.2025 продовжений до п`яти місяців, тобто до 12.06. 2026.

При цьому, слідчим достатньою мірою обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та викладено обставини щодо необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для беззаперечного встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування не є можливим.

Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

Також, слідчим суддею враховується, що згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного.

Законодавець, передбачаючи такий вид запобіжного заходу як заставу, метою його застосування визначає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, що передбачено ст. 182 КПК України. У будь-якому разі розмір застави має бути спів мірним та розумним, та не бути важелем або чинником, який унеможливлює з моменту визначення розміру застави його внесення підозрюваним. Не дотримання зазначених положень може стати суттєвим порушенням норм кримінального процесуального закону, і як наслідок прав та свобод громадян, що неодноразово підтверджувалось численними рішеннями Європейського суду з прав людини, які є часткою національного законодавства.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, період утримання в умовах несвободи, а тому вважає за доцільне зменшити раніше визначений підозрюваному розмір застави, визначивши його розмір 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваногоОСОБА_5 до 06.06.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч) 200 грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу

слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи

роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)

для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали проголошений 13.04.2026 о 15 год. 10 хв.

Слідчий суддя: