Постановление суда № 135789714, 15.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6457/22

Провадження № 1-кс/752/3176/26

У Х В А Л А

15 квітня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників володільця майна ТОВ «Стерео Плаза Груп» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , подане в кримінальному провадженні № 12022100000000343 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів, -

встановив:

до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в якому просить накласти арешт на приміщення за адресою: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-А, яке згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ТОВ «Гута-Скло» у кримінальному провадженні № 12022100000000343 від 10.06.2022 за ч. 3 ст. 110-2 КК України, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Клопотання обґрунтоване наступним.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100000000343 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Київською міською прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що 10.06.2022 до слідчого управління ГУНП у м. Києві надійшли матеріали з Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП у м. Києві про злочинну діяльність групи осіб на території міста Києва та Київської області, яка займається фінансуванням дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

За інформацією Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП у м. Києві посадові особи ряду суб`єктів фінансово - господарської діяльності, які здійснюють свою діяльність на території м. Києва, можуть бути причетними до фінансування дій невстановлених осіб (громадян російської федерації), вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В ході проведення перевірки оперативної інформації було встановлено, що громадяни російської федерації ОСОБА_6 (прож. АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 (прож. АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_8 (прож. АДРЕСА_3 ) є власниками підприємств, які здійснюють свою діяльність на території м. Києва, а саме: ТОВ «Гута-Скло», ТОВ «Українсько-Американський інститут відкритої освіти ім. Джорджа Вашингтона», ТОВ «Кришталь-Інвест», ТОВ «Художнє скло» - основним видом діяльності вказаних підприємств є надання в оренду власного майна. Розташованого за адресою: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-Б; м. Київ, пр- т В. Лобановського, 119-А; м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119. Грошові кошти отримані від здачі в оренду нерухомого майна посадові особи вказаних підприємств перераховують власникам, а саме громадянам російської федерації.

Які в подальшому можуть бути причетними до фінансування дій невстановлених осіб (громадян російської федерації та республіки Білорусь), вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Перевіркою оперативної інформації встановлено наступне:

-ТОВ «Гута-Скло» (ЄДРПОУ 30520292) зареєстроване за адресою: м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, 119. Директором є ОСОБА_9 . Основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Засновниками є Компанія «Бешлі Холдінгс Лімітед» (Кіпр) та ТОВ «Кришталь-Інвест». Бенефіціарними власниками є громадяни/бізнесмени російської федерації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Підприємство має у власності нерухоме майно за адресами: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-Б; м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-А;

Слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 16.09.2022 приміщення за адресою: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-А, яке згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ТОВ «Гута- Скло» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100000000343 від 10.06.2022.

В ході досудового розслідування за клопотанням прокурора ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.06.2023 у справі №752/6457/22 було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Лобановського, 119-А, яке згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ТОВ «Гута-Скло», а також визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передачі вказаного нерухомого майна на зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

25.12.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023, а саме на нерухоме майно: приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-А, та скасовано застосований порядок зберігання речових доказів.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.

Представник володільця майна ТОВ «Стерео Плаза Груп» - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання та за результатами розгляду клопотання просив відмовити в його задоволенні.

Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.12.2025 року задоволено клопотання ТОВ «Стерео Плаза Груп» та скасовано арешт майна та визначений порядок зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження № 12022100000000343 від 10.06.2022, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023. Таким чином судом встановлено, що володільцем майна, зокрема, за адресою: м. Київ, пр-т Лобановського, 119-А, є саме ТОВ «Стерео Плаза Груп».

Зазначає, що крім ухвали про арешт майна від 26.06.2023 року, є ухвала про арешт цьогож майна від 06.10.2022 року. Арешт накладений ухвалою від 06.10.2022 року на даний час не скасований. При цьому, чинним законодавством не передбачено повторне накладення арешту на майно, на яке вже накладений арешт.

Звертає увагу, що з 2022 року у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Крім того, ТОВ «Стерео Плаза Груп» та його посадові особи не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні № 12022100000000343, а саме кримінальне провадження стосується власника майна- ТОВ «Гута-Скло», а не володільця (орендаря) вказаного майна ТОВ «Стерео Плаза Груп».

Також вважає, що зазначене клопотання подано прокурором з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 132 КПК України.

Зазначає, що подане прокурором клопотання про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів не враховує наслідків такого арешту для ТОВ «Стерео Плаза Груп», а також не враховує принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так, між ТОВ «Гута-Скло» та ТОВ «Стерео Плаза Груп» укладено договір оренди нерухомого майна, проте, внаслідок попередньої ухвали про накладення арешту ТОВ «Стерео Плаза Груп» не тільки було позбавлено права володіння та користування нерухомим майном, а також було позбавлене права володіння та користування рухомим майном, внаслідок чого розпочались господарські спори та порушено декілька кримінальних проваджень за фактом втручання в господарську діяльність, невиконання рішень суду тощо. Таким чином, у даному випадку, арешт майна та передача його до управлінняНаціональному агентству призведе до позбавлення орендаря речового права оренди, що є непропорційним втручанням в право оренди.

Крім того, представник володільця майна вважає, що у нерухомого майна відсутні ознаки речового доказу, оскільки зазначене майно не відповідає критеріям визначеним положеннями ст. 98 КПК України, про що надав письмове клопотання у яких викладені заперечення на клопотання прокурора.

Представник володільця майна ТОВ «Стерео Плаза Груп» - ОСОБА_5 підтримала представника ОСОБА_4 та просила відмовити у задоволенні клопотання. Крім того, звертала увагу, що прокурором не доведена необхідність накладення повторного арешту.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прихожу до наступних висновків.

Главою 3 КПК України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100000000343 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження

Ухвалою слідчого судді від 06.10.2022 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Лобановського, 119-Б.

Крім того, за клопотанням прокурора ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.06.2023 у справі №752/6457/22 було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Лобановського, 119-А, а також визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передачі вказаного нерухомого майна на зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

25.12.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023, а саме на нерухоме майно: приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т В. Лобановського, 119-А, та скасовано застосований порядок зберігання речових доказів.

Відповідною ухвалою встановлено, що за переконанням слідчого судді, для забезпечення збереження майна, яке визнано у кримінальному провадженні речовим доказом, на цьому етапі досудового розслідування достатньо арешту накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2022, у справі №752/6457/22 провадження №1-кс/752/4494/22. Також, під час розгляду клопотання прокурором не надано достатніх доказів, що ТОВ «Стерео Плаза Груп» здійснює управління активами не ефективно, не забезпечує збереження їх вартості, не здійснює заходи щодо прибутковості майна, що існує приховування, пошкодження, псування, унеможливлення використання, зникнення, втрата чи інші негативні фактори управління майном.

Процесуальне судочинство визначає правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини(постанова Верховного Суду у справі № 354/28/17).

В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2025 року у справі № 991/661/25 викладено позицію, відповідно до якої - повторне накладання арешту на майно для забезпечення інших цілей кримінального провадження буде суперечити його завданням.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Заслуговують на увагу заперечення представників володільця майна ТОВ «Стерео Плаза Груп» щодо тієї обставини, що подане прокурором клопотання про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів не враховує наслідків такого арешту для, третіх осіб, у даному випадку - володільця майна (орендаря) ТОВ «Стерео Плаза Груп». Також, матеріали клопотання прокурора не містять підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та відповідність цього майна ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів не дотримався.

Згідно частини третьої статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Оцінюючи вказані доводи прокурора слідчий суддя вважає їх неналежними та необґрунтованими, таким чином, заявлені вимоги клопотання не виправдовують мету необхідності арешту майна.

Враховуючи зазначений висновок, що в даному випадку відсутні правові підстави для арешту зазначеного майна, а відтак і відсутні підстави для визначення порядку зберігання речових доказів.

Враховуючи вищевикладене у слідчого судді відсутні підстави накладення арешту та визначення порядку зберігання речових доказів, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо посилань представників володільця майна на порушення правил підсудності, встановлених статтею 132 КПК України, при зверненні прокурором до Голосіївського районного суду міста Києва, слід зазначити наступне.

Відповідно до наказу № 7655 від 18.04.2023 р. т.в.о. начальника ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 про визначення місця розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУНП у м. Києві, визначено місце знаходження органів досудового розслідування, які входять у структуру слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві в адміністративних будівлях, зокрема, за адресою, вул. Антоновича, 114, м. Київ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , поданого в кримінальному провадженні № 12022100000000343 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1