Решение № 135787331, 17.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 р. №520/4698/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25" Харківської міської ради (просп. Олександрівський, буд. 122, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61115, код ЄДРПОУ 22689195) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради", які полягають у наданні недостовірної інформації на запит Позивача про доступ до публічної інформації від 04.02.2026.

2. Зобов`язати КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради надати відповідь на запит Позивача від 04.02.2026 про публічну інформацію, у спосіб передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

3. Направити окрему ухвалу в порядку ст.249 КАС України на адресу Харківської міської ради щодо недоліків у роботі керівництва Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради" при дотриманні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач використав формальну підставу для відмови у задоволенні запиту про надання публічної інформації, не виконав вимог ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації, а отже безпідставно та необґрунтовано відмовив у наданні запитуваної інформації та документів, чим порушив право заявника на своєчасне, достовірне та повне отримання інформації, що є підставою для визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання надати запитувану інформацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.

Відповідач, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем було належним чином виконано вимоги запитів Позивача та надано інформацію саме в тому обсязі і щодо тих питань, які були поставлені у відповідних запитах. Зокрема, запити стосувалися наявності та функціонування мультидисциплінарної комісії, яка на думку Позивача діє на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, у зв`язку з чим Відповідач надав інформацію у точній відповідності до поставлених питань.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 27.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради з запитом про отримання публічної інформації .

У вищевказаному запиті від 27.11.2025 Позивач просив надати доступ до публічної інформації, а саме :

1. Чи функціонують у Вашому (мається на увазі Відповідача) закладі мультидисциплінарні комісії?

2. Якщо так:

2.1. Надати інформацію щодо напрямів діяльності комісій (назва комісій, у яких випадках збираються, ким затверджується склад).

2.2. Надати копію Порядку/Положення, яким керуються у своїй діяльності відповідні комісії .

2.3. Надати інформацію щодо складу комісій (ПІБ, посада лікарів):

2.3.1. станом на час надання відповіді на даний запит;

2.3.2. станом на червень 2025 року;

2.3.3. станом на липень 2025 року;

2.3.4. станом на серпень 2025 року;

2.3.5. станом на вересень 2025 року;

2.4. Надати інформацію щодо періоду відсутності на робочому місці осіб, які входять до складу комісій, протягом червня, липня, серпня, вересня 2025 року у зв`язку з їх перебуванням у відпустці, на лікарняному, відряджені тощо.

04.12.2025 на електронну адресу надійшла відповідь Відповідача від 04.12.2025 №8/0/642-25 з якої вбачається, що у Відповідача не функціонує на підприємстві мультидисциплінарні комісії.

Позивач повторно звернувся до Відповідача з запитом про доступ до публічної інформації від 04.02.2026, у якому просив надати наступну публічну інформацію:

Чи наявна у Вашому закладі мультидисциплінарна онкологічна комісія?

Якщо так:

- надати копію наказу про створення комісії, копію Порядку/Положення, яким керуються у своїй діяльності відповідна комісія;

- надати інформацію щодо складу комісії (ПІБ, посада лікарів) ».

20.02.2026 на електронну адресу надійшов лист Відповідача від 20.02.2026 № 1/0/642-26 в якому відповідач повідомив про відсутність на підприємстві фіксації на будь-яких носіях інформації про мультидисциплінарну онкологічну комісію».

Не погоджуючись з діями відповідача щодо надання недостовірної інформації на запит Позивача про доступ до публічної інформації від 04.02.2026., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ Про інформацію (далі Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ Про доступ до публічної інформації (далі Закон №2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

За змістом наведених норм можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийняту 18 червня 2009 року у м. Тромсе, яка набрала чинності для України 01 грудня 2020 року (далі Конвенція).

У статті 1 Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

У Законі України Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів зазначається, що відповідно до пункту 2 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що визначення поняття державні органи також включає юридичних осіб у тій мірі, в якій вони виконують державні функції або управляють державними коштами відповідно до національного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що розпорядник публічної інформації зобов`язаний її надати на запит особи, який відповідає вимогам Закону № 2939-VI. При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо він не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит. У такому випадку, розпорядник інформації, якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 04.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради з запитом про отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію щодо функціонування у закладі мультидисциплінарна онкологічна комісія, тобто інформацію щодо структури комунального підприємства.

З відповіді відповідача від 20.02.2026 вбачається, що відповідач, куруючись Законом України "Про доступ до публічної інформації" повідомляв про відсутність на підприємстві фіксації на будь-яких носіях інформації про мультидисциплінарну онкологічну комісію.

Оцінюючи вказану відповідь суд зазначає, що вона за своїм змістом є відмовою у наданні публічної інформації в силу п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI. При цьому, відповідач, якому за характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною інформацією, у порушення ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI, не направив запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

В відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що на підприємстві діє саме «мультидисциплінарна робоча група з діагностики та лікування онкологічних та онкогематологічних захворювань, діяльність якої врегульована відповідним наказом про організацію її роботи», тоді як Відповідач керувався саме «юридично коректним найменуванням».

Однак суд вважає, що невірне формулювання позивачем назви не може бути підставою для відмови у наданні запитуваної інформації.

При цьому як встановлено судом, станом на 30.07.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради діяла саме саме мультидисциплінарна онкологічна комісія, що підтверджується наявною у матеріалах справи рекомендацією мультидисциплінарної онкологічна комісія від 30.07.2025 (а.с. 6).

Отже станом на 30.07.2025 року у КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради діяла саме мультидисциплінарна онкологічна комісія, що на переконання суду свідчить, що відповідач розумів щодо якої комісії позивач намагався отримати інформацію в запиті від 27.11.2025 року, так і в запиті 04.02.2026 року.

Суд зазначає, що надана відповідачем відповідь за своїм змістом може вважатись виявом надмірного формалізму та порушує принцип належного урядування, оскільки відповідач, надавши відповіді, діяв формально, не лише не надав запитувану інформацію, але й не намагався сприяти позивачу у реалізації наданого йому статтею 34 Конституції України права на отримання інформації, зокрема не уточнив у Позивача про яку саме комісію хоче дізнатись позивач.

З урахуванням зазначеного, не виконання відповідачем вищевказаних вимог ст. 22 Закону № 2939-VI вказує, що відповідачем вченено протиправні дії щодо належного розгляду запиту позивача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.

Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати відповідь на запит Позивача від 04.02.2026 про публічну інформацію, у спосіб передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Щодо заявленого позивачем клопотання про направлення окремої ухвали в порядку ст.249 КАС України на адресу Харківської міської ради щодо недоліків у роботі керівництва Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради" при дотриманні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З наведених процесуальних приписів слідує, що окрема ухвала може бути ефективним засобом попередження та припинення порушень зі сторони суб`єкта владних повноважень, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі, забезпечення виконання судового рішення тощо.

Вирішуючи означене клопотання суд зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 , згідно яких аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли його вчиненню. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо саме під час судового розгляду конкретної справи встановлено певне порушення.

Суд наголошує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.

Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.

Під час розгляду справи 520/4698/26 судом не встановлено підстав для застосування положень ст.249 КАС України, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25" Харківської міської ради (просп. Олександрівський, буд. 122, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61115, код ЄДРПОУ 22689195) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради", які полягають у наданні недостовірної інформації на запит Позивача про доступ до публічної інформації від 04.02.2026.

Зобов`язати КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради надати відповідь на запит Позивача від 04.02.2026 про публічну інформацію, у спосіб передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 22689195) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.