Решение № 135775005, 14.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/850/26

2/215/1963/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №521222-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач на виконання умов договору № 521222-КС-001 здійснив часткову оплату на загальну суму 2 050,00 грн..

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 07.01.2026 утворилась заборгованість в розмірі 31 695,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 900,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 15 345,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 5 000,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією 1 450,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. з урахуванням понижуючого коефіцієнту у розмірі 0,8.

Ухвалою від 04.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.03.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 04.02.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів в Акціонерного Товариства «А-Банк» щодо інформації по банківській картці № НОМЕР_1 (відкриття банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 та виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування вказаної банківської карти за період з 03.01.2025 по 20.06.2025.

12.02.2026 на виконання ухвали від 04.02.2026 АТ «А-Банк» супровідним листом №20.1.0.0.0/7-20260205/0171 від 09.02.2026 направив суду витребувані докази (вх.№ЕП-441 від 12.02.2026).

03.03.2026 справу було відкладено на 14.04.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

14.04.2026 ухвалою суду призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

У прохальній частині представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, які повернуті на адресу суду з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання», а також sms-повідомлення. Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.01.2025 між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №521222-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), далі кредитний договір (а.с.55-73).

Позивач 03.01.2025 направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №521222-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), а.с.52.

03.01.2025 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір №521222-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), на умовах визначених офертою (а.с.74).

Кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язувався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за надання кредиту (надалі комісія): 2 000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 10 000,00 грн. Строк дії договору до 20.06.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 24 572,32 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 6 669,16 процентів (Розділ 2 Кредитного договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту відповідачу, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.97) та звітом по транзакціям, що були випущені до рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 03.01.2025 по 20.06.2025, наданий на запит суду АТ «А-Банк» (а.с.140-181).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №521222-КС-001 від 03.01.2025 ОСОБА_1 здійснив часткову оплату на загальну суму 2 050,00 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повного і своєчасного повернення кредитних коштів, відсотків та сплати комісії, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 07.01.2026 складає 31 695,00 грн., в тому числі: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9 900,00 грн.; сума прострочених платежів по процентах 15 345,00 грн.; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 5 000,00 грн. та сума прострочених платежів за комісією 1 450,00 грн.(а.с.20-25).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-6755, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, всієї отриманої суми кредиту не повернув, відсотки не сплатив.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У ч.1 ст.530 ЦК України, визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України, передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Суд погоджується із розрахованою сумою заборгованості по тілу кредиту та процентах, нарахованих як плату за користування кредитом, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх повного погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам договору.

Суд перевірив та встановив, що проценти нараховані в межах строку кредитування з 03.01.2025 до 08.01.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості 2 050,00 грн, частково сплачених відповідачем, зараховані позивачем на погашення заборгованості наступним чином: за кредитом 100,00 грн., по відсотках 1 400,00 грн., 550,00 грн. по комісії, по відсоткам за ст.625 ЦКУ 0 грн.

Таким чином, заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості з відповідача по тілу кредиту у розмірі 9 900,00 є правомірною і підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту відповідно умов до кредитного договору №521222-КС-001 від 03.01.2025 в розмірі 1 450,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору №521222-КС-001 від 03.01.2025, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн., передбачена п.2.5 договору, є платою за надання кредиту.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Суд звертає увагу, що комісія за надання кредиту в розмірі 2000 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Крім того, позивачем у договорі про споживчий кредит не зазначено, які саме послуги надаються за комісію пов`язану з наданням кредиту.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору №521222-КС-001 від 03.01.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 450,00 грн (з урахуванням часткової сплати).

В зв`язку з наведеним, сплачені відповідачем 550 грн, що були віднесені позивачем на часткове погашення заборгованості за комісією, підлягають врахуванню у сплату загальної заборгованості за кредитом, зокрема відсотків за користування кредитом.

Тому заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 14 795,00 грн (15345-550=14 795).

Щодо стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5 000,00 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача в користь позивача слід стягнути встановлену суму заборгованості за кредитом в розмірі 24 695,00 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 900,00 грн. та суми прострочених платежів по процентах 14 795,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2 074,39 грн. (31 695,00 х 2 662,40 /24 695,00).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №521222-КС-001 від 03.01.2025 у розмірі 24 695 (двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 900,00 грн. та суми прострочених платежів по процентах 14 795,00 грн., а також сплачені при подачі позову судові витрати 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) гривні 39 копійок судового збору, а всього 26 769 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 39 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя