Постановление суда № 135774763, 17.04.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2262/26

Провадження № 1-кс/185/351/26

У Х В А Л А

17 квітня 2026 року м. Павлоград

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , в присутності підозрюваного ОСОБА_7 за участі захисника адвоката ОСОБА_8 , розглянувши дистанційно у судовому засіданні клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Павлоградського РВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч.2 ст.115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_7 , « ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджененця с. Олефіровка Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не судимого, не одруженого, на утриманні дітей та осіб похилого віку не має, групи інвалідності не має, військовослужбовець за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , в посаді заступника командира відділення у військовому званні старшого солдата, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

В С Т А Н О В И В

Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 17 квітня 2026 року, погодженим прокурором, порушується питання про продовження підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч.2 ст.115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20 травня 2026 року без визначення розміру застави.

Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, старший солдат ОСОБА_7 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді заступника командира відділення військової частини НОМЕР_1 , приблизно о 03 годині 00 хвилин 18 лютого 2026 року старший солдат ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , побачив раніше йому незнайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перебували на добовому чергуванні у службовому автомобілі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ «Охоронний холдінг», та прибули для перевірки спрацювання сигналізації у магазині «Варус», де на побутовому ґрунті вчинив з останніми конфлікт. Під час вказаного конфлікту у старшого солдата ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , у зв`язку з невдоволенням поведінкою останнього. Після конфлікту ОСОБА_7 попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де взяв предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю системи Калашникова калібру 5.45 мм., з метою спричинення смерті ОСОБА_10 .

Надалі, прибувши до магазину «Варус», розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Валерія Лобановського, 14-А, ОСОБА_7 побачив раніше припаркований службовий автомобіль «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , та, достеменно знаючи, що в ньому перебуває ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, будучи невдоволеним поведінкою останніх, перебуваючи на відстані близько 7 метрів від вказаного автомобіля, тримаючи при собі предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю системи Калашникова калібру 5.45 мм., з приєднаним до нього магазином із бойовими припасами, який перебував у бойовій готовності, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10 здійснив у напрямку автомобіля, в якому перебував останній, не менше 37 пострілів чергою.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних поранень голови, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок, від яких останній помер на місці події, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

Крім того, старший солдат ОСОБА_7 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді заступника командира відділення військової частини НОМЕР_1 , приблизно о 03 годині 00 хвилин 18 лютого 2026 року старший солдат ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , побачив раніше йому незнайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перебували на добовому чергуванні у службовому автомобілі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ «Охоронний холдінг», та прибули для перевірки спрацювання сигналізації у магазині «Варус», де на побутовому ґрунті вчинив з останніми конфлікт. Під час вказаного конфлікту у старшого солдата ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , у зв`язку з невдоволенням поведінкою останнього. Після конфлікту ОСОБА_7 попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де взяв предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю системи Калашникова калібру 5.45 мм., з метою спричинення смерті ОСОБА_9 .

Надалі, прибувши до магазину «Варус», розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Валерія Лобановського, 14-А, ОСОБА_7 побачив раніше припаркований службовий автомобіль «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , та, достеменно знаючи, що в ньому перебуває ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, будучи невдоволеним поведінкою останніх, перебуваючи на відстані близько 7 метрів від вказаного автомобіля, тримаючи при собі предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю системи Калашникова калібру 5.45 мм., з приєднаним до нього магазином із бойовими припасами, який перебував у бойовій готовності, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 та бажаючи її настання, здійснив у напрямку автомобіля, в якому перебував ОСОБА_9 , не менше 37 пострілів чергою.

Почувши постріли, ОСОБА_9 вибіг зі службового автомобіля та, з метою збереження власного життя, почав переховуватися від ОСОБА_7 в одному з під`їздів багатоповерхового будинку, у зв`язку з чим останній почав його переслідувати, але втратив слід пішов в невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , однак кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_9 зміг уникнути настання смерті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб.

Крім того, старший солдат ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її у військовій частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 19 лютого 2026 року у невстановленому під час досудового розслідування місці, виявив конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус, ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та уніфікований запал ручних гранат модернізований типу УЗРГМ промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у зборі (конструкційному поєднанні) утворюють ручну, осколкову, оборонну гранату Ф-1 промислового виготовлення, яка придатна для здійснення вибуху, які у поєднанні штатним способом утворюють ручну, осколкову, оборонну гранату Ф-1, та автомат з маркуванням НОМЕР_3 , який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова «АК-14», заводський № НОМЕР_4 , 1986 року виготовлення та автомат з номером на рамці № НОМЕР_5 , є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова «АК-74», заводський 1982 року виготовлення (заводські номера: на ствольній коробці - НОМЕР_6 ; на затворі та затворній рамі - 185), підняв їх, тим самим незаконно придбав вибухові речовини, вибуховий пристрій, вогнепальну зброю, які поклав до своїх речей, чим почавши незаконно зберігати при собі, та у подальшому переніс до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим почавши незаконно зберігати, де 19.02.2026 року, було проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено у ОСОБА_7 : конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус, ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та уніфікований запал ручних гранат модернізований типу УЗРГМ промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у зборі (конструкційному поєднанні) утворюють ручну, осколкову, оборонну гранату Ф-1 промислового виготовлення, яка придатна для здійснення вибуху, які у поєднанні штатним способом утворюють ручну, осколкову, оборонну гранату Ф-1, та автомат з маркуванням НОМЕР_3 , який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова «АК-14», заводський № НОМЕР_4 , 1986 року виготовлення. Після чого, 21.02.2026 року було проведено обшук на підставі ухвали слідчого суді за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено автомат з номером на рамці № НОМЕР_5 , є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова «АК-74», заводський 1982 року виготовлення (заводські номера: на ствольній коробці - НОМЕР_6 ; на затворі та затворній рамі - 185).

Таким чином, ОСОБА_7 за вище викладених обставин обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_7 на думку слідства полягає у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб та ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

19 лютого 2026 о 21.00 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20 лютого 2026 у порядку ст. 276-278 КПК України ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 21 лютого 2026 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 19.04.2026.

31 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст.263 КК України.

Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 віл 16 квітня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041370000250 від 18.02.2026 року до 20 травня 2026 року, включно.

Підозра у вчиненні старшим солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст.263 КК України, обґрунтовується наступними матеріалами та доказами наявними у кримінальному провадженні, а саме: протоколом обшуку від 18.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 19.02.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2026; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , висновком експерта №СЕ-19/104-26/8210-ВТХ від 13.03.2026 року; висновком експерта №СЕ-19/104-26/7687-БЛ від 10.03.2026 року, висновком експерта № КСЕ-19/104-26/6325-БЛ від 26.02.2026 року; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Вказані слідчі дії та експертизи неможливо було провести раніше у зв`язку з тривалим часом їх проведення, лікуванням потерпілого та введенням на території України військового стану, тобто з об`єктивних причин.

На думку слідчого, яка погоджена з прокурором, відносно підозрюваного має бути продовжений запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без внесення розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, підтримали своє клопотання та просили його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання, вважає що потрібно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 мав аналогічну позицію

Підозрюваний просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, госкільки данні злочини він не скоював

Захисник підозрюваного вважав, що відсутні підстави для продовдення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому просить відмовити у продовжені запобіжного заходу.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Слідчим доведено, що відносно підозрюваного провадиться досудове розслідування, оскільки даний факт за №12026041370000250 від 18.02.2026 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ч.1 ст.115, п. 2 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

16.04.2026 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.п.1-5 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_7 останній є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі, раніше він не судимий, є військовослужбовцем ЗСУ.

Поряд з цим, додані до клопотання слідчого докази є вагомими і достатньо повно обґрунтовують підозру відносно ОСОБА_7 , щодо вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п. 2 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 може:

- перешкоджати кримінальному провадженню, а саме: незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші правопорушення;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_7 викрито не в повній мірі, оскільки здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_7 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тому що підозрюваному ОСОБА_7 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, особливо тяжкого злочину за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Вказані ризики вимагають застосування саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 згідно ст. 12 КК України належить до особливо тяжкого злочину, обставини вчиненого злочину, а саме злочин вчинено із застосуванням насильства до двох осіб із застосуванням зброї, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне не застосувати до нього розмір застави.

На підставі викладеного,керуючись ст.177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України

П О С Т А Н О В И В

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Павлоградського РВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 погодженого прокурором Самарівського відділення Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про продовження підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення розміру застави - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк досудового розслідування до 20 травня 2026 року, включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1