Постановление суда № 135763285, 17.04.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1570/25

1-кп/683/98/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальне провадження за №12025243100000306 від 27 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 27 травня 2025 року, укладеної між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 .

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційних документів, особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, які надають право подальшого використання такого документу іншою особою, вчиненні за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документу; ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинених за попередньою змовою групою осіб та повторно.

27 травня 2025 року між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Згідно з цією угодою, на день її підписання між сторонами досягнуто домовленість про визнання винуватості та погодження покарання: за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначили призначити остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на строк, визначений судом та застосування обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваній.

Під час підготовчого судового засідання прокурор уточнив, що попередньо зі стороною захисту узгодили міру покарання, однак з`ясувалось, що ОСОБА_5 в подальшому була засуджена: вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 червня 2025 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 190 КК України. Тому з врахуванням попередніх умов угоди про визнання винуватості в кінцевому варіанті щодо міри покарання погодили на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року, більш суворим покаранням узгодженим сторонами, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на строк, визначений судом та із застосуванням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинувачена та її захисник просили затвердити угоду за уточнених умов щодо міри покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, дійшов наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У відповідності до приписів ч. 7 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди перевіряє її на відповідність вимогам КПК України та КК України.

Як убачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості укладеною між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 від 27 травня 2025 року при визначенні сторонами міри покарання не були врахованні покарання, призначенні вироками Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 червня 2025 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 27 травня 2025 року між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 , суперечать вимогам КК України, що є підставою для відмови в її затвердженні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 314-316, 372, 474 - 478 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 27 травня 2025 року, укладеної між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 у межах кримінального провадження за №12025243100000306 від 27 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя