Приговор № 135745487, 14.04.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/107/26

Провадження № 1-кп/376/168/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12025110000000799 від 17.09.2025 за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Самгородок Сквирського району Київської області, громадянина України, з загальною средньою освітою, одруженого, працюючого старшим охоронником ТОВ «Фора», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 16 вересня 2025 року близько 19.40год., керуючи технічно справним автомобілем марки "ЗАЗ Sens" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі сполученням «Сквира-Самгородок» поза межами населеного пункту, що у Білоцерківському районі Київської області в напрямку с.Самгородок зі швидкістю 96-100км/год., в порушення п.п.1.5, 2.3(б), 12.3 та 12.9(б) Правил дорожнього руху України не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжуючи рух далі, на відстані 4,8км. до с.Самгородок Білоцерківського району Київської області, в наслідок чого скоїв зіткнення з велосипедом «ММВЗ» ( без реєстраційного номеру), під керуванням ОСОБА_8 . В результаті зіткнення велосипедист ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми переломом кісток склепіння та основи черепа та крововиливів у шлуночки головного мозку, від яких помер на місці пригоди.

Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Сукупність допущенних водієм ОСОБА_5 порушень вимог Правил дороднього руху України, а саме: п.п. 1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху на інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху; п.2.3б) який передбачає обов`язок водія бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміни; п.12.3 відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п.12.9б)яким заборонено перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.12.4-12.7, знаходяться у прямому причинному зв`язку з скоєною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю та пояснив, що 16.09.2025 повертався додому, та трасі помітив велосипедиста, який рухався в попутному з ним напрямку, увімкнув лівий покажчик повороту, почав виїжджати на зустрічну смугу руху, але велосипедист також став брати ліворуч, намагався його об`їхати, але зіткнення уникнути не вдалось. Зупинившись, відразу викликав швидку та поліцію. У скоєному щиро розкаявся, зазначив, що матеріальну та моральну шкоду потерпілій відшкодував добровільно.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 був її батьком, який 16.09.2025 завіз власне авто в ремонт та повертався додому на велосипеді. Коли їй повідомили про ДТП, вона з чоловіком відразу приїхала на місце вчинення правопорушення, де вже працювали слідчі. Зазначила, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, вважала за можливе призначити більш м`яке покарання без застосування додаткового покарання.

Дослідження інших доказів окрім показів обвинуваченого, потерпілої, письмових доказів та даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд визнає недоцільним, так як фактичні обставини, (подія кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_9 , наслідки кримінального правопорушення тощо), ніким не оспорюються, зміст цих обставин правильно розуміють сторони - сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції не має.

Так, окрім пояснень обвинуваченого його вина підтверджується матеріалами справи:

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025 з фототаблицею до нього, відповідно до якого визначено місце, де відбулась дорожньо-транспортна подія, а саме: автомобільна дорога між м.Сквира та с.Самгородок. Визначено напрямок руху транспортного засобу " ЗАЗ Sens" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та велосипеду «ММВЗ» без реєстраційного номеру. Визначено безпосереднє місце зіткнення транспортних засобів, гальмівний шлях, дорожня розмітка, пошкодження транспортних засобів.

-Висновком експерта від 15.10.2025 за №582, відповідно до якого при судовій експертизі трупа ОСОБА_8 знайдені наступні ушкодження: перелом кісток склепіння та основи черепа; субарахноїдальні крововиливи; крововиливи у шлуночки головного мозку; крововиливи у м`які покриви голови; синець та садно на голові; численні переломи ребер зліва та справа; крововиливи в місцях переломів; в лівій плевральній порожнині до 200 мл рідкої крові; крововилив та розлив лівої легені; перелом грудного відділу хребта; вивих голівки лівої стегнової кістки; синці та садна на кінцівках. Смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми із переломом кісток склепіння та основи черепа та крововиливів у шлуночки головного мозку; ушкодження заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа спирти та їх ізомери не виявлені.

-Висновком експерта від 24.11.2025 №СЕ-19/111-25/58247-ІТ, відповідно до якого на момент огляду велосипеда ММВЗ несправностей технічного стану рульового керування, гальмівної системи не виявлено.

-Висновком експерта від 24.11.2025 №СЕ-19/111-25/58249-ІТ, відповідно до якого на момент огляду автомобіля Daewoo ( реєстраційний номер НОМЕР_1 ) несправностей гальмівної системи, рульового керуваня, елементів підвіски не виявлено.

-Висновком експерта від 26.11.2025 №СЕ-19/111-25/58245-ІТ, відповідно до якого первинний контакт ( зіткнення) автомобіля Daewoo ( реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та велосипедом мари ММВЗ відбувся на проїзній частині автодороги сполученням «Сквира-Самгородок» в межах Білоцерківського району Київської області у смузі руху, призначеній для руху до м.Сквира; в момент зіткнення автомобіль Daewoo ( реєстраційний номер НОМЕР_1 ) контактував передньою частиною з лівою задньою боковою частиною велосипеда марки ММВЗ.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.09.2025, яким зафіксовано місце розташування учасників дорожньо-транспортної події та інших транспортних засобів в момент зіткнення транспортних засобів, механізм зіткнення.

-Висновком експерта від 26.11.2025 №СЕ-19/111-25/62540-ІТ, з якого вбачається, що в заданій дорожній ситуації сліди гальмування залишені на місці пригоди автомобілем ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_2 відповідають швидкості руху цього автомобіля не менше 96-100км/год.; за даних обставин водій автомобіля ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.12.3г), п.п.12.9б) ПДР України; водій автомобіля ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедом ММВЗ шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки руху; в даній дорожній ситуації велосипедист повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.10.1 ПДР України..

Аналізуючи надані суду докази, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена дослідженими судом доказами.

Суд, при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого, звертає увагу на роз`яснення, наведені у п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно досудової доповіді про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого у кримінальному провадженні, наданої Білоцерківським РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київської області від 12.03.2026, встановлено, що рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення визначений як низький та рівень ризику небезпеки для суспільства визначений як низький, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

А тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, думку потерпілої, яка не наполягала на призначені суворого покарання, обставини, які пом`якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому,добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання у діях обинуваченого судом не вбачається.

При цьому, суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у мінімальних межах санкцій статті обвинувачення у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення додаткового покарання слід зазначити, що незаконні дії ОСОБА_5 хоча і носять характер необережних, все ж таки полягають саме в грубому порушенні ПДР України, котрі несуть значну небезпеку та призвели до серйозних наслідків, які він як водій повинен неухильно виконувати, оскільки право на керування транспортним засобом накладає обов`язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб. Наслідки вчинення кримінального правопорушення є непоправними-смерть потерпілого. Наслідком такого порушення, повинно бути тимчасове позбавлення обвинуваченого такого права на керування транспортними засобами. Покарання без призначення такого додаткового покарання не сприятиме досягненню мети покарання та свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 працює на посаді сташого охоронника ТОВ «Фора», і з характеристики з місця праці обвинуваченого не вбачається, що у своїй професійній діяльності останній використовує транспортний засіб.

У матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б у достатній мірі підтвердили той факт, що професійна діяльність ОСОБА_5 пов`язана з використанням ним транспортного засобу.

Разом з тим, з врахуванням пом`якшуючих покарання обставин, даних про особу, який не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога, одружений, має постійне місце проживання, офіційно працює, характеризується виключно позитивно, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов`язки, що буде необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки за вищенаведеного його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо майна, на яке накладено арешт, слід вирішити у відповідності до ст.174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Підстав для застосування запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання з випробуванням на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертиз в загальній сумі 20501,60грн.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.09.2025 на автомобіль марки "Daewoo" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 та велосипед ММВЗ, який належав ОСОБА_8 , після набрання вироку законної сили.

Речові докази:

- автомобіль марки «ЗАЗ Sens» р.н.з. НОМЕР_1 та велосипед ММВЗ вважати повернутими за належністю.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Сквирському районному суді Київської області.

Суддя ОСОБА_1