Решение № 135717342, 14.04.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 533/803/25

Провадження № 2/533/35/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 (у режимі ВКЗ),

представника позивачки - адвоката Сенкевича В.І. (у режимі ВКЗ),

представника відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» - адвоката Вовка М.В.,

представника відповідача Козельщинської селищної ради - Нестеренка О.В. (на умовах самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Добробут", Козельщинської селищної ради - про визнання незаконними та скасування рішень, стягнення безпідставно отриманих коштів,

УСТАНОВИВ:

17 вересня 2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Сенкевич Володимир Іванович звернувся від імені та в інтересах позивачки до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Добробут" (відповідач - 1) та Козельщинської селищної ради (відповідач - 2) про визнання незаконними та скасування рішень, стягнення безпідставно отриманих коштів, у якій просив суд:

1) поновити строк подання позову у частині майнових вимог, які заявлені за межами строку позовної давності, так як позивачу стало відомо про його порушене право менше одного року (до дня подання цього позову (немайнові вимоги подані в межах позовної давності з огляду на зупинення строків з приводу «Ковід-19» та оголошення військового стану в Україні);

2) прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження по страві;

3) визнати незаконним та скасувати рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19.11.2021 у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348;

4) визнати незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ Агрофірмі «Добробут» загальною площею 433,6012 га від 22.12.2023, у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348;

5) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,32 га за період 2004-2008 роки включно у сумі 18981 грн 11 коп., з яких 17526,71 грн - сума орендної плати з врахуванням індексу інфляції, та 1454,40 грн - 3% річних у порядку нарахування за вимогами ст. 625 ЦК України;

6) стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» та Козельщинської селищної ради на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за період 2009-2024 роки включно у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 у сумі 397386 грн 24 коп.;

7) витребувати від Козельщинської селищної ради: 1) рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19.11.2021 у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 та договір оренди землі (земельної ділянки) з додатками та невід`ємними частинами й інформацією про державну реєстрацію цього договору, так як запити адвоката Сенкевича В. Козельщинською селищною радою були проігноровані; 2) рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ Агрофірмі «Добробут» загальною площею 433,6012 га від 22.12.2023, у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 та договір оренди землі (земельної ділянки) з додатками та невід`ємними частинами й інформацією про державну реєстрацію цього договору, так як запити адвоката Сенкевича В. Козельщинською селищною радою були проігноровані; 3) договори оренди землі (земельних ділянок) з додатками та невід`ємними частинами й інформацією про державну реєстрацію цих договорів, які стосуються земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 з 2004 року по 2021 рік включно, які укладалися Рибалківською сільською радою Козельщинського району, Козельщинською РДА та Козельщинською селищною радою (правонаступником прав та обов`язків після яких є Козельщинська селищна рада), так як запити адвоката Сенкевича В. останньою були проігноровані;

8) витребувати від ТОВ «Агрофірма «Добробут» (ЄДРПОУ 32682703) договори оренди землі (земельних ділянок) з додатками та невід`ємними частинами й інформацією про державну реєстрацію цих договорів, які стосуються земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 з 2004 року по 2025 рік включно, які укладалися Рибалківською сільською радою Козельщинського району, Козельщинською РДА та Козельщинською селищною радою (правонаступником прав та обов`язків після яких є Козельщинська селищна рада), так як запити адвоката Сенкевича В. підприємством були проігноровані;

- судові витрати стягнути з відповідачів пропорційно заявленим й задоволеним вимогам.

Процесуальні дії/рішення у справі

Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху (т.с. 1 а.с. 28-31).

Представник позивачки у встановлений судом строк недоліки усунув.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 08 грудня 2025 року (т.с. 1 а.с. 57-59).

Цією ж ухвалою суду клопотання представника позивачки - адвоката Сенкевича В.І. задоволено частково. Витребувано від Козельщинської селищної ради копії договорів оренди землі (земельних ділянок) з додатками. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Добробут» копії договорів оренди землі (земельних ділянок) з додатками та невід`ємними частинами й інформацією про державну реєстрацію цих договорів.

23.10.2025 від Козельщинської селищної ради надійшли відповідні докази (т.с. 1 а.с. 65-83).

27.10.2025 від відповідача Козельщинська селищна рада надійшов відзив на позовну заяву (т.с. 1 а.с. 96-100).

28.10.2025 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшов відзив на позовну заяву (т.с. 2 а.с. 1-8), до якого було додано докази, що витребовувалися ухвалою суду від 13.10.2025 (т.с. 2 а.с. 9-145).

28.10.2025 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшла заява про виконання ухвали суду (т.с. 2 а.с.163).

05.12.2025 від Козельщинської селищної ради надійшла заява про застосування строку позовної давності (т.с. 2 а.с. 170).

08.12.2025 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 15.12.2025 для надання можливості мирно врегулювати спір (т.с. 2 а.с. 181-183).

09.12.2025 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшло клопотання про долучення доказів (т.с. 2 а.с.186-187).

10.12.2025 представником позивачки подано клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (т.с. 2 а.с. 199-201). Представник позивачки просив суд частково замінити співвідповідача Козельщинську селищну раду як неналежного відповідача, виключивши її з такого предмету позову: «стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» та Козельщинської селищної ради на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за період 2009-2024 роки включно у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 у сумі 397386 грн 24 коп.» й змінити в цій частині предмет позову на: «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за період 2009-2024 роки включно у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 у сумі 397386 грн 24 коп.».

12.12.2025 від ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшло заперечення на клопотання, у якому відповідач просив суд відмовити у прийнятті клопотання та повернути його позивачці (т.с. 2 а.с. 210-211).

12.12.2025 від відповідача Козельщинської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд клопотання позивачки про заміну первісного відповідача задовільнити (т.с. 2 а.с. 216-217).

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича Володимира Івановича про зміну предмету позову. Продовжено строк підготовчого провадження у цивільній справі. Відкладено підготовче судове засідання на 10 лютого 2026 року (т.с. 2 а.с. 226-228).

30.12.2025 від ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшов відзив на клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (т.с. 2 а.с. 235-236).

23.12.2025 від відповідача Козельщинської селищної ради надійшов відзив на змінену позовну заяву (т.с. 3 а.с.2-8).

23.01.2026 представник позивачки направив відповідь на відзив на змінену позовну заяву ТОВ АФ «Добробут» (т.с. 3 а.с. 37-38).

23.01.2026 представник позивачки направив відповідь на відзив на змінену позовну заяву Козельщинської селищної ради (т.с. 3 а.с. 47-50).

09.02.2026 від ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання (т.с. 3 а.с. 60).

Протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено до 17.02.2026 через неявку представника відповідача-1 (т.с. 3 а.с. 68-69).

13.02.2026 від ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшло клопотання про долучення доказів (т.с.3 а.с.72-73), у якому представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи копії актів звірки (т.с.3 а.с. 74-75, 76-77, 78).

16.02.2026 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді, у задоволенні якого протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 відмовлено через відсутність згоди позивачки на застосування процедури врегулювання спору за участю судді (т.с.3 а.с.83-84).

17.02.2026 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшла заява про застосування строку позовної давності (т.с.3 а.с.90-92).

Ухвалою суду від 17.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 17 лютого 2026 року о 14 годині 50 хвилин (т.с. 3 а.с. 99-101).

У судовому засіданні 17.02.2026 було заслухано вступні промови сторін та частково досліджено матеріали справи. Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2026.

13.03.2026 від відповідача ТОВ Агрофірма «Добробут» надійшли додаткові письмові пояснення (т.с. 3 а.с.115-118).

18.03.2026 від відповідача Козельщинська селищна рада надійшли додаткові письмові пояснення (т.с. 3 а.с.122-131).

Справу розглянуто 06.04.2026 за участю позивачки та представників сторін.

06.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення рішення суду відкладено до 15.04.2026 до 15.00 години. Рішення суду ухвалено, складено та підписано суддею 15.04.2026. Рішення суду не проголошувалося у зв`язку з неявкою учасників справи на оголошення.

Аргументи сторін

Позиція позивача (т.с 1 а.с. 3-8, т.с 1 а.с. 34-39, т.с. 2 а.с. 199-201, т.с. 3 а.с. 37-38, т.с. 3 а.с. 47-50)

Щодо незаконних рішень сесії Козельщинської селищної ради позивачка та її представник навели такі аргументи:

ОСОБА_1 успадкувала після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 земельну ділянку зі земель колективної власності колишнього колгоспу (КСП), яка знаходиться на території Рибалківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,32 га, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348. Спадщину позивачка оформила тільки 03.06.2025, оскільки підставою для оформлення спадщини стало рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.04.2025 справа № 533/227/25, яким визнано за позивачкою право власності у порядку спадкування за даною земельною ділянкою.

Відповідно до листа виконавчого комітету Козельщинської селищної ради з 2004 року по 2025 рік включно спірну земельну ділянку використовувало ТОВ АФ «Добробут», а кошти отримували органи місцевого самоврядування, правонаступниками яких є Козельщинська селищна рада.

Козельщинська селищна рада повідомила, що розпоряджалась цією земельною ділянкою на підставі : 1) рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19.11.2021; 2) рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ Агрофірмі «Добробут» загальною площею 433,6012га» від 22.12.2023.

Представник позивачки зазначав, що вони разом з позивачкою вважають, що Рибалківська сільська рада Козельщинського району Полтавської області, а пізніше Козельщинська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» зловмисно не вчинили жодної дії з метою пошуку спадкоємців спірної земельної ділянки.

Використання спірної земельної ділянки з боку ТОВ АФ «Добробут» є незаконним, а дії державного органу (РДА) та органу місцевого самоврядування неправомірні.

Ні Козельщинська селищна рада, ні ТОВ АФ «Добробут» не надали доказів правомірності (факту державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку, або масиву до якого входить спірна земельна ділянка) використання спірної земельної ділянки (не надали доказу укладення договорів оренди з їх істотними умовами; не надали доказів розрахунків за використання землі; не надали доказу державної реєстрації оренди спірної земельної ділянки).

Щодо стягнення безпідставно отриманих коштів позивачка та її представник навели такі доводи:

Між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Добробут» було укладено договір оренди землі від 12.12.2004.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично за укладеним договором орендар не сплатив жодної орендної плати ні орендодавці, ні її спадкоємцеві.

ТОВ «Агрофірма «Добробут» у незаконний спосіб у період із 2009 по 2025 роки включно використовувало спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачувала власникам за використання землі, що призвело до недоотримання коштів позивачем (безпідставно збережених грошових коштів самостійно чи передача їх органу місцевого самоврядування без законних підстав).

За твердженням представника позивачки, дата відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перша виплата орендної плати повинна була відбутися до 31.12.2004. Отже, орендар, до моменту звернення спадкоємця з вимогою виплати орендної плати, повинен був покласти на депозитний рахунок розмір орендної плати з позначкою, що отримувач повинен надати документ, що він оформив спадщину після орендодавця. Такі ж дії, орендар повинен був здійснити й щодо орендної плати за 2005, 2006, 2007 і 2008 роки. Договір не пролонговувався.

За розрахунками представника позивачки нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2003 році складала 40401,00 грн, отже 1,5 % від неї - це 606,00 грн. Борг за договором оренди землі за період 2004-2008 роки включно складає 3030,00 грн, загальна сума боргу за 2004-2008 роки, з врахуванням вимог ст. 625 ЦК України, складає 18981,11 грн.

З 2009 року використання спірної земельної ділянки безпідставне, як і отримані кошти органом місцевого самоврядування. Враховуючи останню інформацію, яка міститься в листі ТОВ «Агрофірма «Добробут», орендна плата за червень 2025 року за 4,32 га складала 2069,72 грн.

Отже, сума збережених коштів за 2009-2024 роки складає таку суму: 2069,72 грн * 192 місяців = 397386,24 грн.

Окрім того у позовній заяві представник позивачки зазначав, що не є виною ОСОБА_1 пропуск позовної давності, а винні є, у першу чергу, орган місцевого самоврядування як особа у якої містилась доказова база щодо спадкоємця. Також існує вина з боку ТОВ АФ «Добробут» у частині невідкриття депозитного рахунку (стосовно орендної плати) на користь спадкоємця та відсутність доказу пошуку останнього.

10.12.2025 представником позивачки подано клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (т.с. 2 а.с. 199-201).

Клопотання обґрунтоване тим, що з урахуванням аналізу доданих до відзивів на позовну заяву документів, позивачкою додатково з`ясовано, що спірні зобов`язання, з яких заявлено вимоги про стягнення грошових коштів, виникли виключно з діяльності ТОВ Агрофірма «Добробут». Козельщинська селищна рада не є стороною матеріального правовідношення, з якого заявлено позовні вимоги, та не несе самостійної або солідарної майнової відповідальності за спірними зобов`язаннями; фактичні та правові підстави для покладення відповідальності на Козельщинську селищну раду у цій справі відсутні.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що відповідач втратив майно з поважних причин (форс-мажор). Той факт, що відповідач, без будь-яких правових підстав з власної «доброї» волі профінансував за період 2019-2024 роки орган місцевого самоврядування, в адміністративних межах якого отримує прибутки, в сумі 121254,27 грн не є підставою для зняття з нього відповідальності за невиконання грошового зобов`язання перед позивачкою.

Передавати в оренду сформовану земельну ділянку міг тільки власник цієї ділянки. Козельщинська селищна рада є правонаступником Рибалківської сільської ради, тобто, вони разом, усупереч вимог частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 3 Конституції України не виконали свій законний обов`язок - пошук спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Козельщинська селищна рада усупереч законодавства не визнавала спірну земельну ділянку ні відумерлою спадщиною, ні призначала управителя спадщиною.

У разі визнання недійсними й скасування рішень Козельщинської селищної ради про передачу в оренду спірної земельної ділянки, то всі договори оренди щодо цієї земельної ділянки стануть нікчемними. Щодо використання земельної ділянки за період 2009-2024 роки та заявляючи про «невірний розрахунок збережених коштів», відповідач не навів жодного контррозрахунку у відзиві.

ТОВ «Агрофірма «Добробут» розуміючи, що ним безпідставно збережено кошти, отримані за використання спірної земельної ділянки за період 2004-2024 роки, усупереч вимог ст. 3 ЦК України щодо справедливого, добросовісного та розумного поводження з власником спірної земельної ділянки, не вчинив жодного кроку для досудового вирішення спору, а саме, не перерахував кошти, які він вважає справедливими з вказівкою суми й за який період та з яких підстав сплачено.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Сенкевич В.І. пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, спадщину оформила у 2025 році. Земельна ділянка сформована у відповідності до п. 4 Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», ніхто цього не заперечував. Всім було відомо, що у земельної ділянки є власник, є спадкоємці, які мають право на земельну ділянку з моменту прийняття спадщини. Рибалківською сільською радою та Козельщинською селищною радою не було застосовано охорону майна та положення про управління спадщиною. Користувач земельною ділянкою повинен був знати про ці норми. Козельщинською селищною радою було неправомірно прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, бо це не невитребуваний пай. Рішення селищної ради - це неправомірна підстава для укладення договорів оренди. Фактичним же користувачем було ТОВ Агрофірма «Добробут», тому відшкодовувати збитки повинно саме ТОВ Агрофірма «Добробут», а потім у порядку регресу Козельщинська селищна рада має сплатити ТОВ Агрофірма «Добробут» стягнуті кошти. Козельщинська селищна рада неправомірно виносила рішення, земельна ділянка не відноситься до неуспадкованих паїв. Козельщинська селищна рада неправомірно набула 121254,27 грн за оренду землі. ТОВ Агрофірма «Добробут» не сплатило прибутковий податок. Представник позивачки уважав, що правові висновки Верховного Суду, на які посилалося ТОВ Агрофірма «Добробут», є нерелевантними, адже предметом спору на цих справах було розірвання договору оренди землі, крім того, суд не може застосовувати висновки Касаційного Господарського Суду. Також представник позивачки уважав, що зареєстрований був тільки договір оренди землі від 2003 року, інші договори оренди не були зареєстровані, тобто вони не були укладені. Підтвердив, що земельна ділянка була повернута позивачці у вересні 2025 року без жодних документів. Щодо тривалого неоформлення права на спадщину позивачкою, представник позивачки пояснив, що спадкодавцем була двоюрідна баба (тітка матері), і позивачка не знала про існування заповіту, дізналася про нього тільки у 2023 році. Уважав, що відповідачі повинні були застосувати ст. 1283-1285 ЦКУ. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

При нормативному обґрунтуванні позовних вимог представник позивачки посилався на статтю 19 Конституції України, статті 22, 83, 104, 625, 1166, 1212-1214, 1216, 1218, 1225, 1283 Цивільного кодексу України, статті 81, 93, 125, 152, 156 Земельного кодексу України, статті 51,178 Цивільного процесуального кодексу України, п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122, статтю 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтю 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та висновки Верховного Суду у справі № 914/1921/17 (постанова суду від 14 червня 2018 року), у справі № 629/4628/16-ц (постанова суду від 23 травня 2018 року), у справі № 925/230/17 (постанова суду від 20 вересня 2018 року), у справі № 905/1680/20 (постанова суду від 09 листопада 2021 року).

Позиція відповідача-1 (т.с. 2 а.с. 1-8, т.с. 2 а.с. 210-211, т.с. 2 а.с. 235-236, т.с. 3 а.с. 90-92, т.с. 3 а.с.115-118, 148-152).

Не погодившись з позовними вимогами ТОВ Агрофірма «Добробут» у відзиві на позовну заяву зазначало, що представником позивачки не доведено належними доказами порушення ТОВ Агрофірма «Добробут» прав позивачки, що виключає задоволення позову.

Представник позивачки в позовній заяві безпідставно заявляє про те, що ТОВ Агрофірма «Добробут» визнало факт користування земельною ділянкою, на яку видано державний акт на право приватної власності на землю IV-ПЛ № 029898, та на земельну ділянку, яка була в подальшому сформована з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, з 2009 року по 2019 рік.

Про те, що земельна ділянка, на яку видано державний акт на право приватної власності на землю IV-ПЛ № 029898, та земельна ділянка, яка була в подальшому сформована з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, це одна і таж сама земельна ділянка, товариство дізналось з рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.04.2025 у справі № 533/227/25.

ТОВ Агрофірма «Добробут» підтверджує, що користувалось спірною земельною ділянкою: у 2004-2008 роках на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.12.2003, укладеного з ОСОБА_3 (орендодавець); у 2019-2025 роках на підставі договорів оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року, № 64/22 від 01 січня 2022 року, № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладених з Козельщинською селищною радою (орендодавець).

Щодо договору оренди земельної ділянки від 12.12.2003, строк дії якого припинився 18.12.2008, то з 06.03.2004 (з дати смерті ОСОБА_3 ) до 03.06.2025 (до дати внесення до ДРРП підтвердження виникнення права власності на земельну ділянку у ОСОБА_1 ) у правовідносинах, які виникли з цього договору, не було фізичної особи - орендодавця, якому б орендар міг би виплатити орендну плату. Тому за відсутності в орендаря даних про нового власника земельної ділянки ТОВ Агрофірма «Добробут» було позбавлено можливості оплатити орендну плату за 2004- 2008 роки у встановлений договором строк з поважних причин. Вимогу про виплату орендної плати за 2004-2008 роки як новому власнику земельної ділянки по спадщині ТОВ Агрофірма «Добробут» отримало тільки в 2025 році.

Ураховуючи великий строк після припинення договору оренди, у товариства не зберіглися будь-які документи, що стосуються цих правовідносин.

На думку відповідача-1, представник позивачки помилково вважає, що вина ТОВ Агрофірма «Добробут» полягає у невідкриті депозитного рахунку на спадкоємця та відсутність доказів пошуку останнього. Однак стаття 537 ЦК України надає за певних умов лише право орендарю виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. А тому невикористання відповідачем-1 свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати.

Також ТОВ Агрофірма «Добробут» вважало безпідставним твердження представника позивачки про обов`язок орендаря вчиняти дії з пошуку спадкоємців померлого орендодавця. Ні законодавством, ні умовами договору не передбачено такого обов`язку. Більше того, у орендаря згідно зі законодавством навіть немає таких можливостей.

Щодо договорів оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року, № 64/22 від 01 січня 2022 року, № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладених зі Козельщинською селищною радою, то відповідач-1 користувався спірною земельною ділянкою як невитребуваною земельною часткою (паєм). Іншого не можна встановити ні з Державного земельного кадастру України, ні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки на земельну ділянку, яка була в подальшому сформована з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, не було зареєстроване право власності фізичної особи.

Твердження представника позивачки про те, що ТОВ Агрофірма «Добробут» у незаконний спосіб використовувало спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачувало за використання землі, не відповідає обставинам справи і спростовується наданими товариством доказами.

ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2025 року у справі № 533/227/25, яке набрало законної сили 24 травня 2025 року, яке (право власності) було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав тільки 03 червня 2025 року.

Про ці обставини ТОВ Агрофірма «Добробут» стало відомо лише у червні 2025 року після того, як ОСОБА_1 надала відповідачеві-1 відповідні документи.

Після отримання вказаної інформації ТОВ Агрофірма «Добробут» відповідно до вимог чинного законодавства звернулось до Козельщинської селищної ради з пропозицією про виключення зі загального переліку земельних ділянок, які є об`єктом договору оренди землі, земельної ділянки з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, про що підготовлено додаткову угоду до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, яка була підписана 14.07.2025.

ТОВ Агрофірма «Добробут» повинно було заплатити ОСОБА_1 за користування її земельною ділянкою з 03.06.2025 до дати збирання урожаю - до 22 вересня 2025 року (оскільки 23 вересня 2025 року спірною земельною ділянкою вже користувалось ФГ «КАРНАУХ-2018» на підставі зареєстрованого права оренди), виходячи з 2268,95 грн за 4,32 га на місяць - не більше 9075,8 грн, а сплатило позивачці кошти в сумі 13288,90 грн.

Тобто ТОВ Агрофірма «Добробут» користувалось спірною земельною ділянкою тільки на підставі договорів оренди, своєчасно і в повному обсязі оплачувало орендодавцю орендну плату, тому відсутній факт неправомірного набуття (збереження грошових коштів) без достатньої правової підстави. В цьому випадку відсутні ознаки кондикційного зобов`язання.

Враховуючи факт відсутності безпідставного набуття належного позивачці майна, відсутні підстави для застосування норм статті 1212-1214 ЦК України щодо стягнення з ТОВ Агрофірма «Добробут» безпідставно збережених коштів.

Крім того, представником позивачки зроблено неправильний розрахунок нарахувань суми заборгованості по оплаті орендної плати за 2019 - 2024 роки, оскільки річна орендна плата (а відповідно і місячна) змінювались кожного року.

ТОВ Агрофірма «Добробут» не зберегло (притримало) орендну плату за період, коли користувалось спірною земельною ділянкою за 2019-2024 роки. У період користування товариством спірною земельною ділянкою (2019-2024 роки) дохід в сумі 121254,27 грн від передачі в оренду майна набула Козельщинська селищна рада. У клопотанні від 10.12.2025 представник позивачки відмовився від вимоги щодо стягнення з Козельщинської селищної ради на користь ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за спірну земельну ділянку. ТОВ Агрофірма «Добробут» користувалося спірною земельною ділянкою у період 2019-2024 років на підставі договорів оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року, № 64/22 від 01 січня 2022 року, № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладених з Козельщинською селищною радою.

Відповідач-1 уважав, що враховуючи відсутній факт неправомірного набуття (збереження грошових коштів у вигляді орендної плати) без достатньої правової підстави, можна дійти висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з ТОВ Агрофірма «Добробут» доходу від притриманої орендної плати відповідно до статті 1214 ЦК України, а вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

ТОВ Агрофірма «Добробут» у заяві про застосування строків давності просило суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,32 га за період 2004 - січень 2019 років.

Відповідач-1 зазначав, що він користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 12 грудня 2003 року з ОСОБА_3 (спадкодавець ОСОБА_1 ) у період з 2004-2008 років. Строк дії договору - до 18 грудня 2008 року.

Відповідно до умов договору, орендар сплачує річну орендну плату за користування земельною ділянкою протягом терміну дії договору не пізніше, як до 31 грудня кожного року. Тобто зобов`язання з виплати річної орендної плати у відповідача-1 та відповідно сплив позовної давності виникли у такі строки: за 2004 рік зобов`язання виникло 31.12.2004, строк позовної давності сплив 31.12.2007; за 2005 рік зобов`язання виникло 31.12.2005, строк позовної давності сплив 31.12.2008; за 2006 рік зобов`язання виникло 31.12.2006, строк позовної давності сплив 31.12.2009; за 2007 рік зобов`язання виникло 31.12.2007, строк позовної давності сплив 31.12.2010; за 2008 рік зобов`язання виникло 31.12.2008, строк позовної давності сплив 31.12.2011.

Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року та по 04 вересня 2025 року перебіг строків позовної давності зупинено, відповідач-1 уважав, що строк позовної давності звернення позивачки до суду з вимогою про стягнення коштів за період з 01.01.2009 по 04.03.2019, був пропущений.

У січні і лютому 2019 року (період поза межами строку позовної давності) відповідач-1 користувався земельною ділянкою, яка була в подальшому сформована з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, на підставі договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року, укладеного з Козельщинською селищною радою. Відповідно до умов цього договору річна орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами.

Тобто зобов`язання з виплати річної орендної плати у ТОВ Агрофірма «Добробут» та відповідно сплив позовної давності виникли у такі строки: за січень 2019 року зобов`язання виникло 02.03.2019, строк позовної давності сплив 10.09.2025.

Право на оформлення спірної земельної ділянки у порядку спадкування виникло з моменту смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , тобто з 06.03.2004, але скористалася спадкоємиця ним тільки у 2025 році, тобто через 21 рік з моменту відкриття спадщини та через 16,5 років після закінчення строку дії договору, коли документи, що стосуються зазначеного договору, у ТОВ Агрофірма «Добробут» знищені (не збереглися).

Також ТОВ Агрофірма «Добробут» зазначало, що позивачкою в позовній заяві не наведено жодного доказу поважності причини, яка заважала їй раніше звернутись за правовою допомогою та до суду за захистом свого права. Крім того, враховуючи той факт, що позивачка доводила спільне проживання на момент смерті зі спадкодавцем та ОСОБА_4 , вона була обізнана про смерть ОСОБА_3 , про наявність спадкового майна, про відсутність інших спадкоємців, не могла не знати про причини відмови в оформлені спадщини її матері - ОСОБА_4 , і про наявність заповіту.

У додаткових пояснення ТОВ Агрофірма «Добробут» зазначало, що з матеріалів справи вбачається, що відносно ТОВ Агрофірма «Добробут» відсутні складові, які дають право на відшкодування доходів від безпідставно набутого майна:

1) у період 2009-2018 років товариство не володіло спірною земельною ділянкою (докази противного в матеріалах справи відсутні);

2) у період 2019-2024 років - період, коли товариство дійсно користувалось спірною земельною ділянкою, наявна правова підстава, так як ТОВ Агрофірма «Добробут» користувалося спірною земельною ділянкою як невитребуваною земельною часткою (паєм) на підставі договорів оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року, № 64/22 від 01 січня 2022 року, № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладених з Козельщинською селищною радою, які не визнані недійсними, не оскаржені.

Обов`язковою умовою для виникнення кондикційного зобов`язання має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Відповідач-1 також уважав, що оспорювані рішення відповідача-2 вичерпали свою дію фактом їх виконання, тому позовні вимоги про визнання незаконними та скасування таких рішень не є ефективним способом захисту, а їх задоволення не може призвести до захисту будь чиїх прав чи інтересів.

При нормативному обґрунтуванні позовних вимог відповідач-1 посилався на статті 11, 204, 256, 257, 261, 262, 267, 537, 1166, 1212-1214, 1297 та п. 19 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, статті 125, 126 Земельного кодексу України, статті 12, 49 Цивільного процесуального кодексу України, статті 1, 13, 21, 24 Закону України «Про оренду землі», статтю 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та правові висновки Верховного суду у справі № 709/1089/17 (постанова суду від 09 грудня 2019 року), у справі № 144/692/21 (постанова суду від 24 квітня 2023 року), у справі № 904/4061/23 (постанова суду від 29 січня 2025 року), у справі № 923/1315/16 (постанова суду від 04 вересня 2018 року), у справі № 910/5100/19 (постанова суду від07 травня 2020 року), у справі № 910/21493/17 (постанова суду від 04 грудня 20018 року), у справі № 657/1024-16-ц (постанова суду від 24 квітня 2024 року), у справі № 201/2056/22 (постанова суду від 02 червня 2025 року), у справі № 201/9127/ 21 (постанова суду від 25 вересня 2024 року), у справі № 925/642/19 (постанова суду від 02 лютого 2021 року), у справі № 910/3009/18 (постанова суду від 22 вересня 2020 року), у справі № 902/16/24 (постанова суду від 19 серпня 2025 року), у справі № 910/21682/15 (постанова суду від 20 грудня 2024 року), у справі № 922/1806/21 (постанова суду від 18 жовтня 2023 року), у справі № 911/665/22 (постанова суду від02 серпня 2023 року), у справі № 910/9185/19 (постанова суду від03 листопада 2022 року), у справі № 201/6498/20 (постанова суду від 08 вересня 2021 року), у справі № 922/2216/18 (постанова суду від 14 січня 2021 року), у справі № 910/3395/19 (постанова суду від 23 січня 2020 року), у справі № 910/3943/21 (постанова суду від 25 січня 2025 року).

Представник ТОВ Агрофірма «Добробут» - адвокат Вовк М.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що з 2008 року по 2019 рік товариство не користувалося спірною земельною ділянкою взагалі. Дізналося про право ОСОБА_1 23.04.2025. До 2008 року товариство користувалося земельною ділянкою, але документи, у тому числі щодо проведених розрахунків, не зберіглися. Обов`язок орендаря шукати спадкоємців законом не передбачений. На депозитний рахунок покласти кошти (орендну плату) товариство не могло, адже особа кредитора була відсутня.

Представник підтвердив, що з 2004 року по 2008 рік товариство користувалося земельною ділянкою на підставі договору оренди, укладеного з ОСОБА_3. З 2019 по 2025 рік - на підставі договорів, укладених з Козельщинською селищною радою. Як тільки дізналися про позивачку як спадкоємця, одразу було виключено земельну ділянку з договору оренди, укладеного зі селищною радою та проведено повний розрахунок з позивачкою. Товариство як орендар мало би сплатити позивачці 9075,00 грн, а фактично сплатило навіть більше - 13 тис.

Представник наполягав на тому, що у спірних правовідносинах взагалі відсутні ознаки кондикційного зобов`язання. Представник позивачки неправильно посилається також на ст. 1166 ЦКУ, адже протиправна поведінка відповідача-1 відсутня, причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та шкодою відсутній. Крім того, одночасне застосування положень ст. 1166 ЦКУ та ст. 1212 ЦКУ неможливе, ці норми є взаємовиключні.

Розрахунок заборгованості неправильний, річна плата змінювалася кожного року, відповідно, і місяця. За умовами договору оренди розміри орендної плати інші. Позивачка стала власником земельної ділянки у 2025 році, до цього земельна ділянка була невитребувана. Щодо користування (оренди) відповідачем-1 земельною ділянкою з 2008 року по 2019 рік позивачем не надано жодного доказу. У задоволенні позовних вимог представник просив відмовити повністю.

Позиція відповідача-2 (т.с. 1 а.с. 96-100, т.с. 2 а.с. 170-171, т.с. 2 а.с. 216-217, т.с. 3 а.с.1-8, т.с. 3 а.с.122-131).

Не погодившись зі позовною заявою Козельщинська селищна рада у відзиві на позовну заяву зазначила, що уважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на подання позову й строк позовної давності позивачкою пропущено.

Рішеннями Козельщинської селищної ради спірна земельна ділянка передавалася в оренду строком на 1 рік як невитребуваний пай. На момент її передачі жодних прав на цю ділянку позивачка до селищної ради не заявляла і по даному питанню на той час не зверталася, а до повноважень селищної ради не входить моніторинг заповітів та пошук спадкоємців. Окрім того селищна рада могла звернутися до суду про визнання даної земельної ділянки відумерлою спадщиною, але цього не зробила. Ці рішення жодним чином не стосувалися позивачки, і її права аж ніяк не порушені, тобто жодних підстав для їх скасування немає. Свою дію у часі дані рішення уже вичерпали.

Козельщинська територіальна громада утворена 04.10.2017 шляхом об`єднання також і Рибалківської сільської ради, яка припинена лише з 15.03.2021. Тобто до 15.03.2021 до Рибалківської сільської ради могли були подаватися усі претензії чи позовні вимоги.

Уперше селищна рада розпорядилася даною земельною ділянкою лише 19.11.2021 як невитребуваним паєм, а до цього часу жодного відношення до неї не мала, а тому до цього часу позивач не може пред`являти ніяких претензій, включаючи і солідарних з ТОВ АФ "Добробут".

По пункту 8 позовних вимог наголошувала, що Козельщинська селищна рада не є правонаступником прав та обов`язків ліквідованої Козельщинської РДА, оскільки правонаступником її прав та обов`язків є Кременчуцька РДА (в даний час РВА).

Окрім того, відповідач-2 зазначав, що з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа № 250/2004 після смерті ОСОБА_3 була заведена у 2004 році. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.03.2025 державним нотаріусом відмовлено позивачці в отриманні свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , оскільки були відсутні документи, які засвідчують її право власності на цю земельну ділянку та відсутній у спадкоємиці оригінал (дублікат) заповіту.

Козельщинська селищна рада просила застосувати до позовних вимог позовну давність, так як вважає, що позивачкою пропущено встановлений законом трирічний строк позовної давності, встановлений законом.

У відзиві на змінену позовну заяву відповідач-2 зазначав, що на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду як невитребуваного паю жодних прав на цю ділянку позивачка не мала і будь-яких вимог до селищної ради не заявляла. Окрім того нею не було у законному порядку отримано та пред`явлено документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, і по даному питанню на той час до селищної ради не зверталася.

Передача Козельщинською селищною радою у 2021 році зазначеної земельної ділянки як невитребуваного паю, на який у позивачки на той час не було зареєстрованого права власності, а також і продовження цієї оренди до її розірвання до 14.07.2025, є законним у відповідності до ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

На думку відповідача-2, наведені ним норми права підтверджують те, що заходи з охорони відумерлої спадщини, де є нотаріуси, здійснюються саме ними, а також законність передачі невитребуваних паїв органом місцевого самоврядування в оренду до реєстрації на них права власності спадкоємцями.

При нормативному обґрунтуванні позовних вимог відповідач-2 посилався на статті 212, 267, 1277, 1283 та п.12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, статті 178, 235, 274-278, 293, 294, 334-338 Цивільного процесуального кодексу України, статтю 15 Закону України «Про оренду землі», статтю 35 Закону України «Про землеустрій», статтю 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтю 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», главу 9 Закону України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та правові висновки Верховного суду у справі № 530/62-14-ц (постанова суду від 27 грудня 2018 року), у справі № 671/1064/18 (постанова суду від 08 жовтня 2020 року), у справі № 2о-55/2008 (постанова суду від 04 липня 2018 року), у справі № 175/423/18 (постанова суду від 23 грудня 2019 року), у справі № 461/12525/15-ц (постанова суду від 14 грудня 2022 року) у справі № 647/195/18 (постанова суду від 21 лютого 2020 року) , у справі № 6-48цс14 (постанова суду від 14 травня 2014 року), у справі № 6-55цс14 (постанова суду від 04 червня 2014 року).

У судовому засіданні представник Козельщинської селищної ради Нестеренко О.В. підтвердив, що у 2003 році земля була передана в оренду ТОВ Агрофірмі «Добробут». Пояснював, що земля не може та не повинна простоювати. На той час право позивачки жодним чином не було порушено. Селищною радою земельна ділянка передавалася в оренду ТОВ Агрофірма «Добробут» як невитребуваний пай. Як тільки селищна рада дізналася про наявність спадкоємця, всіляко сприяла їй в оформленні права власності, позов у суді визнала. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити, у тому числі з підстав пропущення строку позовної давності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 029898, виданого 17 лютого 1999 року на підставі розпорядження голови Козельщинської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 15 лютого 1997 року № 56, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,32 гектарів, розташовану на території Рибалківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.с.1 а.с.12, т.с. 1 а.с.43).

Згідно з копією договору оренди земельної ділянки від 12.12.2003 (далі по тексту рішення - договір оренди № 1), його сторонами є ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) (т.с. 1 а.с. 15, 46, 66, 80).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди № 1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 4,32 га, необхідну орендареві для здійснення підприємницької діяльності (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Згідно з п. 2.1 договору оренди № 1 за користування вказаною у договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 1,5 відсотка від кадастрової вартості земельної ділянки, але яка не може бути менша від розміру, встановленого чинним законодавством. Форми орендної плати за оренду однієї земельної ділянки на один рік, що встановлюється за домовленістю сторін, наведені в додатку № 2, який є невід`ємною частиною даного договору. Грошова вартість земельної ділянки 40401,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди № 1 орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше 31 грудня кожного року.

Згідно з п. 2.4 договору оренди № 1 орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

У п. 8.1 договору оренди № 1 зазначено, що договір складено сторонами терміном на п`ять років. Даний договір набирає чинності після підписання його сторонами і його державної реєстрації. Початок дії договору 18 грудня 2003 року, закінчення 18 грудня 2008 року.

З листа Головного управління Держегеокадастру у Полтавській області від 24.06.2025 (т.с. 1 а.с. 14, т.с. 1 а.с. 45) вбачається, що за інформацією відділу 35 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі - відділ) станом на 01.01.2013 згідно з Книгою 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі договір оренди земельної ділянки укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) на земельну ділянку площею 4,32 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, розташовану на території Рибалківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, зареєстрований 18.12.2003 № 040354800107.

Згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 01.01.2013 відомості про реєстрацію правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 4,32 га відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ПЛ № 029898, після 06.03.2004 та інформація щодо правочинів, які зареєстровані після 06.03.2004 відсутні.

Земельна ділянка площею 4,3200 га з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16.08.2021.

02 січня 2019 року між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено договір оренди землі № 25 (далі по тексту рішення - договір оренди № 25) (т.с. 2 а.с.9-11).

Відповідно до п. 1 договору оренди № 25 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (за межами населених пунктів Рибалківського старостинського округу).

Згідно з п. 2 договору оренди № 25 в оренду передаються земельні ділянки у кількості 22 шт. загальною площею 95,04 гектарів, у тому числі рілля - 95,04 гектарів (невитребувані паї).

Відповідно до п. 5 договору оренди № 25 нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору становить: 3025859,54 гривень (в тому числі коефіцієнт індексації 4,796 та коефіцієнт 1,756).

У відповідності до п. 8 договору оренди № 25 договір укладено на 1 рік. Договір діє до 31.12.2019, але не більше, ніж до дня державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Згідно з п. 9 договору оренди № 25 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у гривнях та розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 363103,14 гривень у рік.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно рівними частинами (п. 11 договору оренди № 2).

Земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 договору оренди № 25).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 35 договору оренди № 25).

З акту прийому-передачі об`єкта оренди від 02.01.2019 за договором оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року вбачається, що Козельщинська селищна рада передала земельні ділянки у кількості 22 шт. загальною площею 95,04 гектарів, у тому числі рілля - 95,04 гектарів (невитребувані паї) на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (за межами населених пунктів Рибалківського старостинського округу), а ТОВ Агрофірма «Добробут» прийняла земельні ділянки у строкове платне володіння користування на умовах оренди (т.с. 2 а.с.11 (на звороті)).

Матеріали справи не містять доказів того, що спірна земельна ділянка була предметом оренди за договором оренди № 25. Однак у судовому засіданні представник Козельщинської селищної ради підтвердив, що спірна земельна ділянка входила у загальну площу земельних ділянок, що були предметом оренди за цим договором.

Рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 22.03.2019 (т.с. 2 а.с. 12) вирішено внести зміни і доповнення до договору оренди землі від 02 січня 2019 року № 25, укладеного між Козельщинською селищною радою та ТОВ «Агрофірма «Добробут» у частині площі земельної ділянки, що передана в оренду, її нормативної грошової оцінки та орендної плати.

На підставі цього рішення сесії у подальшому між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткові угоди до договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року (т.с. 2 а.с. 12 на звороті, а.с. 13), відповідно до яких сторони погодили внести зміни до договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року у частині площі земельної ділянки, що передана в оренду, її нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 26.09.2019 «Про внесення змін і доповнень до договорів оренди землі, укладених з ТОВ АФ «Добробут» (т.с. 2 а.с. 13 (на звороті)) вирішено продовжити дію договорів оренди землі № 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 від 02.01.2019, укладених Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області з ТОВ Агрофірма «Добробут», на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (перозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) та не успадковані земельні ділянки) терміном дії до 31.12.2020, але не пізніше ніж до дня державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки. Встановлено орендну плату у розмірі 14 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

02.12.2019 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткову угоду № 51/23, якою внесено відповідні зміни до договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року (т.с.2 а.с. 14).

У подальшому рішенням двадцять першої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 17.12.2019 (т.с. 2 а.с.14 (на звороті)) та рішенням двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 22.05.2020 (т.с.2 а.с.15 (на звороті)-16) вирішено внести зміни до договору оренди землі від 02 січня 2019 року № 25, укладеного між Козельщинською селищною радою та ТОВ Агрофірмою «Добробут», у частині площі земельної ділянки, що передана в оренду, її нормативної грошової оцінки та орендної плати.

02.01.2020, 01.06.2020 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткові угоди № 4, 5 до договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року (т.с.2 а.с.15, 16 (на звороті)), якими внесено відповідні зміни до договору у частині площі земельної ділянки, що передана в оренду, її нормативної грошової оцінки та орендної плати.

02.11.2020 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткову угоду № 6 до договору оренди землі № 25 від 02 січня 2019 року (т.с. 2 а.с. 17), відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2021 року, але не пізніше ніж до дня державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.

Рішенням шістнадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 19.11.2021 (т.с.1 а.с. 67, т.с. 1 а.с. 81, т.с. 2 а.с. 17 (на звороті)) вирішено надати в оренду ТОВ АФ «Добробут» (код ЄДРПОУ 32682703) земельні ділянки (додаток) сільськогосподарського призначення (невитребувані паї) загальною площею 475,6678 га, що знаходяться на території Козельщинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно з КВЦПЗ секція А 01.01.01) строком на 1 рік з 01.01.2022, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки, з орендною платою за користування у розмірі 15 відсотків від нормативної грошової оцінки (з розрахунку середньої обласної вартості 1 га ріллі у Полтавській області, що складає 30390,00 грн та підлягає щорічній індексації) у рік.

Відповідно до витягу з переліку земельних ділянок (невитребувані паї), які надаються у користування на умовах оренди ТОВ АФ «Добробут», що є додатком до рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання 19 листопада 2021 року, ТОВ АФ «Добробуту» передано у користування земельну ділянку кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,3200 га, розміщену на території колишньої сільської ради (т.с. 1 а.с. 67 (на звороті) т.с. 1 а.с. 81 (на звороті)).

01 січня 2022 року між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено договір оренди землі № 64/22 (далі по тексту рішення - договір оренди № 64/22) (т.с. 2 а.с. 188-189).

Відповідно до п. 1 договору оренди № 64/22 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) земельні ділянки з кадастровими номерами згідно з додатком, що розташовані на території Козельщинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 2 договору оренди № 64/22 в оренду передаються земельні ділянки в кількості 125 шт. загальною площею 475,6678 га, у тому числі: 475,6678 га рілля (невитребувані земельні частки (паї).

Відповідно до п. 5 договору оренди землі № 64/22 нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - 14455544,44 грн (з розрахунку середньо обласної вартості 1 га ріллі у Полтавській області, що складає 30390 гривень).

У п. 8 договору оренди землі № 64/22 зазначено, що договір укладено строком на 1 рік, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.

У п. 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 15 % від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, що складає на момент укладення договору 2168331,66 грн у рік.

Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок Козельщинської селищної ради (п. 11 договору оренди землі № 64/22)..

Земельні ділянки передаються в оренду: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 договору оренди землі № 64/22).

На орендовані земельні ділянки не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб (п. 20 договору оренди землі № 64/22).

Відповідно до п. 31 договору оренди № 64/22 перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами…(п. 34 договору оренди землі № 64/22).

З акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2022 вбачається, що Козельщинська селищна рада передала земельні ділянки сільськогосподарського призначення у кількості 125 шт. загальною площею 475,6678 гектарів (невитребувані земельні частки (паї)) з кадастровими номерам відповідно до додатку, що розташовані на території Козельщинської селищної ради, а ТОВ АФ «Добробут» прийняло земельні ділянки у користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.с. 2 а.с. 190, т.с. 2 а.с. 194).

У подальшому рішенням вісімнадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 11.02.2022 (т.с. 2 а.с. 20 (на звороті)), рішенням тридцять другої позачергової сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 12.10.2022 (т.с. 2 а.с.26), вирішено внести зміни до договору оренди землі № 64/22 від 01.01.2022, укладеного між Козельщинською селищною радою та ТОВ АФ «Добробут», у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Рішенням двадцять другої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 12.10.2022 (т.с.2 а.с.25) вирішено внести зміни до договору оренди землі № 64/22 від 01.01.2022, укладеного між Козельщинською селищною радою та ТОВ АФ «Добробут» у частині строку дії договору: «8 Договір укладено строком на 2 роки до 31.12.2023, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на земельні ділянки.».

Відповідно до переліків земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї)), які надаються у користування на умовах оренди ТОВ АФ «Добробут», що були додатками до рішень сесії Козельщинської селищної ради, ТОВ Агрофірмі «Добробуту» передано у користування земельну ділянку кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,3200 га, розміщену на території колишньої сільської ради (т.с. 2 а.с. 21-24, т.с. 2 а.с. 26 (на звороті) - 29).

01.03.2022, 12.10.2022, 01.08.2023 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткові угоди, якими вносилися відповідні зміни до договору оренди землі № 64/22 від 01 січня 2022 року (т.с. 2 а.с. 24 (на звороті), а.с. 25 (на звороті), а.с. 29 (на звороті) у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати, строк дії договору.

Рішенням тридцять шостої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 22.12.2023 «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АГРОФІРМІ «Добробут» загальною площею 433,6012 га» (т.с. 1 а.с. 68, т.с. 1 а.с. 82, т.с. 2 а.с.30) вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМІ «ДОБРОБУТ» у користування на умовах оренди 111 земельних ділянок (додаток) сільськогосподарського призначення (невитребувані паї) загальною площею 433,6012 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщені у межах Козельщинської селищної територіальної громади, строком до 31.12.2024, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки, з орендною платою за користування у розмірі вісімнадцять відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (з розрахунку середньої обласної нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Полтавській області, що складає 30390 грн) у рік.

Відповідно до переліку (т.с. 2 а.с.30 (на звороті)-33) та витягу з переліку земельних ділянок (невитребувані паї), які надаються у користування на умовах оренди ТОВ АГРОФІРМІ «Добробут» (т.с.1 а.с.67 (на звороті), т.с.1 а.с.82 (на звороті)), що є додатком до рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання 22 грудня 2023 року, ТОВ Агрофірмі «Добробуту» передано у користування земельну ділянку кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,3200 га розміщену на території колишньої Рибалківської сільської ради.

22 грудня 2023 року між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено договір оренди землі № 51/23 (далі по тексту рішення - договір оренди № 51/23) (т.с. 2 а.с. 33 (на звороті) - 35).

Відповідно до п.1 договору оренди № 51/23 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) земельні ділянки з кадастровими номерами згідно з додатком, що розташовані на території Козельщинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п.2 договору оренди № 51/23 в оренду передаються земельні ділянки в кількості 111 шт., загальною площею 433,6012 га, у тому числі: 433,6012 га рілля (невитребувані земельні частки (паї).

Відповідно до п. 5 договору оренди землі № 51/23 нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - 13 177 140,47 грн (з розрахунку середньо обласної вартості 1 га ріллі у Полтавській області, що складає 30390 гривень).

У п. 8 договору оренди землі № 51/23 зазначено, що договір укладено строком до 31.12.2024, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.

За п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 18 % від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, що складає на момент укладення договору 2371885,28 грн у рік.

Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок Козельщинської селищної ради… (п. 11 договору).

Земельні ділянки передаються в оренду: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 договору оренди землі № 51/23).

Відповідно до п. 31 договору оренди землі перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами…(п. 34 договору оренди землі № 3).

Відповідно до переліку земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї)), які надаються у користування на умовах оренди ТОВ АГРОФІРМІ «Добробут» (т.с. 2 а.с. 50-52), що є додатком до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, ТОВ Агрофірмі «Добробуту» передано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 площею 4,3200 га, розміщену на території колишньої сільської ради.

У подальшому рішеннями сесій Козельщинської селищної ради (т.с. 2 а.с.35 (на звороті), а.с.39 (на звороті), а.с. 43 (на звороті), а.с. 49, 53, т.с. 3 а.с. 9) вирішувалося питання про внесення змін до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023, укладеного з ТОВ Агрофірмою «Добробут», у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати.

На підставі цих рішень сесій вносилися відповідні зміни до договору оренди землі № 51/23 від 22.12.2023 шляхом укладення додаткових угоди у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати (т.с. 2 а.с. 39, 43, 47, 49 на звороті).

Відповідно до переліку земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї), що були додатками до рішень сесії Козельщинської селищної ради та додатками до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, ТОВ Агрофірмі «Добробуту» передано у користування земельну ділянку, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348, площею 4,3200 га, розміщену на території колишньої Рибалківської сільської ради. (т.с. 2 а.с. 36-38,. 40-42, 44-46, т.с. 3 а.с. 10-15).

Рішенням сорок шостої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 12.11.2024 (т.с. т.с. 2 а.с.47 (на звороті)) вирішено: продовжити термін дії та внести зміни до договорів оренди землі: № 51/23 від 22 грудня 2023 року, № 52/23 від 22 грудня 2023 року, № 53/23 від 22 грудня 2023 року, укладених з ТОВ Агрофірмою «ДОБРОБУТ». Пункт 8 договорів викласти в такій редакції: «8. Договір укладено строком до 31.12.2025, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.»

12.11.2024 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року (т.с. 2 а.с. 48) відповідно до якої сторони домовились продовжити термін дії договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року до 31.12.2025, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.

25 червня 2025 року ТОВ «Агрофірма «Добробут» звернулося до Козельщинської селищної ради (т.с.2 а.с.60, т.с.3 а.с.16-17) з проханням у зв`язку з переоформленням спадщини та реєстрації права власності на невитребувану земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 площею 4,32 га, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 (колишня Рибалківська сільська рада), за ОСОБА_1 , - внести зміни до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року. Направило проєкт додаткової угоди та витяг з Державного реєстру речових прав.

Рішенням п`ятдесят третьої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 14.07.2025 «Про внесення змін до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладеного з ТОВ Агрофірмою «ДОБРОБУТ» (т.с. 2 а.с. 53, т.с. 3 а.с.19) вирішено внести зміни до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023, укладеного з ТОВ Агрофірмою «Добробут», у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати.

14.07.2025 між Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (орендар) укладено додаткову угоду № 7 до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року (т.с. 2 а.с.190 (на звороті), у частині площ земельних ділянок, що передані в оренду, їх нормативної грошової оцінки та орендної плати.

З переліку земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї)), які надаються у користування на умовах оренди ТОВ АГРОФІРМІ «Добробут» (т.с. 2 а.с. 53 (на звороті), -56, 191-193, т.с. 3 а.с. 20-25), що є додатком до рішення п`ятдесят третьої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання 14 липня 2025 року та додатком до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, виключено земельну ділянку з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 площею 4,3200 га.

З копій платіжних інструкцій (т.с. 2 а.с. 66-145) вбачається, що ТОВ Агрофірма «Добробут» сплачувало Козельщинській селищній раді орендну плату за 2019 - 2024 роки.

Заборгованість ТОВ Агрофірма «Добробут» за наведеними вище договорами оренди землі перед Козельщинською селищною радою відсутня, що вбачається з копій актів звірок розрахунків (т.с. 3 а.с. 74-79).

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за договорами оренди землі № 25 від 02.01.2019, № 64/22 від 01.01.2022 та № 51/23 від 22.12.2023, укладених з Козельщинською селищною радою Полтавської області, виконаного ТОВ Агрофірма Добробут (т.с. 2 а.с. 60 (на звороті) - 64), ТОВ Агрофірма «Добробут» у загальному сплатила за користування земельною ділянкою площею 4,32 га за період з січня 2019 року по червень 2025 року (включно) грошові кошти у сумі 134741,63 грн.

Відповідно до відповіді Козельщинської селищної ради від 26.06.2025 № 02-13/1116 (т.с. 1 а.с.16 (на звороті) - 17, т.с. 1 а.с. 47 (на звороті) - 48) на адвокатський запит земельна ділянка площею 4,32 га з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передавалася в користування ТОВ АФ «Добробут» як невитребувана частка (пай) за рішенням шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19 листопада 2021 року та за рішенням тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АГРОФІРМІ «ДОБРОБУТ» загальною площею 433,6012 га» від 22 грудня 2023 року.

Дана земельна ділянка після визнання її невитребуваною часткою (паєм) та до моменту її формування у 2021 році передавалася Козельщинською районною державною адміністрацією (орієнтовно з 2006 до 2016 року), а потім Рибалківською сільською радою (з 2016 до 2018 року) та Козельщинською селищною радою як її правонаступницею (з 2019 року до оформлення права власності спадкоємицею в 2025 році) у користування ТОВ АФ «Добробут».

Згідно з відповіддю ТОВ «Агрофірма «Добробут» від 29.07.2025 № 25/07-181 (т.с. 1 а.с.18, т.с. 1 а.с. 49) земельна ділянка, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348, використовується ТОВ Агрофірма «Добробут» на підставі договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, укладеного з Козельщинською селищною радою (орендодавець), до предмета якого входять декілька земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї). До цього (в межах строків позовної давності) товариство користувалось вказаною земельною ділянкою (разом з іншими невитребуваними земельними частками (паями) на підставі договорів оренди землі № 64/22 від 01 січня 2022 року, № 25 від 02 січня 2019 року, укладеними з Козельщинською селищною радою Полтавської області. Орендна плата оплачувалась Козельщинській селищній раді відповідно до умов договорів своєчасно і в повному обсязі, в тому числі і за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 загальною площею 4,32 га…. Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 5322084800:00:001:0348 за ОСОБА_1 ТОВ Агрофірма «Добробут» дізналось лише в червні 2025 року після того, як ОСОБА_1 з`явилась до ТОВ Агрофірма «Добробут» та надала документи, що підтверджують право власності на належну їй земельну ділянку разом з банківськими реквізитами… Після отримання вказаної інформації товариством відповідно до вимог чинного законодавства підготовлено додаткову угоду до договору оренди землі № 51/23 від 22 грудня 2023 року, якою земельна ділянка 5322084800:00:001:0348 виключена з загального переліку земельних ділянок, які є об`єктом договору оренди землі.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2025 року по справі № 533/227/25 позов ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянку задоволено повністю (т.с. 1 а.с.9 (на звороті) - 11, т.с. 1 а.с.40 (на звороті) - 42, т.с.3 а.с.26-30). Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,3200 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Козельщинської селищної ради (Рибалківського старостинського округу) Кременчуцького району Полтавської області, з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ПЛ № 029898, зареєстрованого за № 1350 від 17.02.1999, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З цього ж рішення установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається зі земельної ділянки площею 4,3200 га з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348, яка знаходиться на території Козельщинської селищної ради (Рибалківського старостинського округу) Кременчуцького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №029898 (а.с.7, 57). 12.07.1996 спадкодавець за життя склала заповіт, який посвідчений секретарем Рибалківської сільської ради народних депутатів Козельщинського району, Полтавської області та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під за № 51, відповідно до умов якого заповідала все своє майно, де б воно не було, та з чого не складалося на яке вона матиме право на день своєї смерті, позивачу ОСОБА_5 .

Відповідно до спадкової справи № 250/2004 заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що у строки встановлені чинним законодавством спадщину прийняла лише ОСОБА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.03.2025, виданої державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О., відмовлено позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 4,32 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Рибалківської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, які засвідчують право власності на цю земельну ділянку, та відсутністю у спадкоємниці оригіналу (дублікату) заповіту.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322084800:00:001:0348 площею 4,32 га зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 на підставі рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.04.2025 у справі № 533/227/25 - 03.06.2025, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с.1 а.с. 13, 21 (на звороті), 44, 52 (на звороті), т.с. 2 а.с. 65, т.с. 3 а.с. 18).

18.07.2025 позивачкою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» направлено претензію на суму 600000,00 грн (т.с. 1 а.с. 20, т.с. 1 а.с. 51).

18.07.2025 позивачкою на адресу Козельщинської селищної ради направлено претензію на суму 600000,00 грн (т.с. 1 а.с. 21, т.с. 1 а.с. 52).

Застосовані судом норми права

Конституція України

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цивільний кодекс України (ЦКУ)

Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства

1. Загальними засадами цивільного законодавства є:

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 21. Визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування

1.Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 262. Позовна давність у разі замін сторін у зобов`язанні

1.Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 1212. Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1213. Повернення в натурі безпідставно набутого майна

1. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

2. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Стаття 1214. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

2. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Стаття 1216. Поняття спадкування

1. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування

1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини

1. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1220. Відкриття спадщини

1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Стаття 1222. Спадкоємці

1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1225. Спадкування права на земельну ділянку

1. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1285. Управління спадщиною

1. …У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

3. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Стаття 1297. Обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Закон України «Про місцеве самоврядування»

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельний кодекс України

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

д) організація землеустрою;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 148-1. Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні

1. До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

3. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих медіа місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок

1. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

2. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Стаття 206. Плата за землю

1. Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

2. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Закон України «Про оренду землі»

Стаття 1. Оренда землі

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 2. Правові засади оренди землі

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 4. Орендодавці землі

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

Стаття 6. Право оренди землі

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Стаття 13. Поняття договору оренди землі

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 19. Строк дії договору оренди землі

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.

Стаття 21. Орендна плата за землю

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Стаття 24. Права та обов`язки орендодавця

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку..

Стаття 31. Припинення договору оренди землі

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Стаття 30-1. Особливості державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування

1. Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, може прийматися і у разі відсутності державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

2. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та передана в управління, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав без державної реєстрації права власності за особою, яка управляє спадщиною, крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

3. Під час державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за спадкоємцем або територіальною громадою записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

4. Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК)

Стаття 76. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 77. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 79. Достовірність доказів

1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80. Достатність доказів

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 82. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Висновки Верховного суду, застосовані у даній справі

Верховний Суд у постанові від 19.08.2025 у справі 902/16/24 щодо застосування ст. 1212 ЦКУ зробив такі висновки:

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Тобто умовою безпідставного збагачення є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

У постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справа № 910/9185/19 зазначено, що вимога про повернення потерпілому майна, набутого безпідставно за ст. 1212, 1213 ЦК України є основною в кондиційному зобов`язанні, але не вичерпує його змісту, адже поряд з нею існує право потерпілого на відшкодування доходів від такого майна відповідно до абзацу першого частини першої 1214 ЦК України.

За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України право на відшкодування доходів від безпідставно набутого майна може бути реалізоване за сукупності таких складових:

1) право вимагати відшкодування доходів може бути реалізоване власником або особою, яка володіє, користується чи експлуатує майном на законній підставі або з інших законних підстав має право на отримання доходу від використання цього майна;

2) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;

3) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;

4) повертаються доходи отримані з часу, коли набувач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого виникає обов`язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.

Отже, за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачено.

Якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення вимог закону відповідачем, то останній у розумінні абзацу першого частини першої статті 1214 ЦК України вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 910/3943/21 (910/9185/19).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у 2004 році успадкувала після померлої ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,32 га сільськогосподарського призначення.

Своє право власності на успадковану земельну ділянку позивачка оформила юридично лише у 2025 році.

Одразу після реєстрації права власності на земельну ділянку позивачка повідомила про це відповідача-1 ТОВ Агрофірма «Добробут», який на той час користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, укладеного з Козельщинською селищною радою.

Відповідач-1 як орендар негайно ініціював перед відповідачем-2 Козельщинською селищною радою внесення змін до договору оренди землі з метою виключення земельної ділянки, що належала позивачці, зі загального масиву земельних ділянок, що були предметом договору оренди землі.

Письмових доказів повернення земельної ділянки відповідачем-1 позивачці матеріали справи не містять, однак сторони підтвердили у судовому засіданні, що такий факт відбувся без затримок та зволікань.

Позивачка вважає, що відповідач-2 Козельщинська селищна рада незаконно розпорядилася належною їй земельною ділянкою, прийнявши у 2021 та у 2023 роках на сесіях відповідні рішення про надання земельної ділянки у користування відповідачу-1, у зв`язку з чим просила суд визнати такі рішення незаконними та скасувати у частині розпорядження спірною земельною ділянкою.

Також позивачка вважала, що відсутні були будь-які правові підстави для користування відповідачем-1 належною їй земельною ділянкою у період з 2004-2024 роки, у зв`язку з чим просила суд стягнути з відповідача-1 безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки, що включають у себе суму орендної плати з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних за ст. 625 ЦК України.

Уважно дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, та вислухавши пояснення всіх учасників судової справи, суд висновує таке.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до відповідача-2 (Козельщинської селищної ради)

Позивачка ОСОБА_1 просила суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19.11.2021 у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348;

2) визнати незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ Агрофірмі «Добробут» загальною площею 433,6012 га від 22.12.2023, у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348.

Позивачка та її представник уважали, що тільки власник земельної ділянки мав право передавати сформовану земельну ділянку в оренду. Козельщинська селищна рада як правонаступник Рибалківської сільської ради, приймаючи такі рішення, порушила приписи ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 3 Конституції України.

Якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, він визнається недійсним у судовому порядку.

З досліджених судом копій оскаржуваних рішень сесій Козельщинської селищної ради (т.с. 1 а.с. 67-68) встановлено, що такі рішення приймалися на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок часток (паїв), Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Цими рішеннями сесії селищної ради надано відповідачу-1 ТОВ Агрофірма «Добробут» у користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення на певний строк, але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на такі земельні ділянки.

Серед таких земельних ділянок була й спірна земельна ділянка, право власності позивачки ОСОБА_1 на яку у той час не було оформлено. Отже земельна ділянка, навколо якої йдеться спір, відносилася до категорії земельних ділянок, власники яких померли.

Суд погоджується з аргументами сторони позивачки у тім, що померла (спадкодавець) ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю була власником земельної ділянки, а не невитребуваної частки (паю), як помилково пояснювали у судовому засіданні представники обох відповідачів.

Статтю 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», на яку посилалися відповідачі, суд не застосовує до спірних правовідносин, оскільки вона регулює порядок використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв), тоді як у даній справі земельна ділянка була виділена власнику земельної частки (паю) у натурі, на неї було отримано документ, що посвідчує право на неї (державний акт видавався спадкодавцю позивачки).

Правові відносини у даній сфері регулюються законами, до яких, як правильно було зазначено у преамбулі рішення шістнадцятої сесії восьмого скликання Козельшинської селищної ради від 19.11.2021, внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20.09.2016 № 1533-VIII.

Цим законом було законодавчо визначене право сільських, селищних, міських рад, як управителів спадщиною, на передачу в оренду третім особам земельних ділянок, що входять до складу спадщини.

Так, ст. 1285 ЦК України було доповнено абзацом другим такого змісту «У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки". Статтю 4, 19 Закону України «Про оренду землі» доповнено таким: "Орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною"; "Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов`язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" доповнено статтею 30-1, відповідно до якої рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, може прийматися і у разі відсутності державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Наведені норми законів передбачали можливість користування на правах оренди земельними ділянками, що входять до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини, проте виключено до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка прийняла спадщину вчасно, однак у зв`язку з відсутністю оригіналу заповіту та державного акту на земельну ділянку зволікала з оформлення свого права на спадщину більш ніж 20 років поспіль.

Звинувачення представника позивачки у тому, що відповідачі не здійснювали заходів з метою розшуку позивачки як спадкоємця земельної ділянки, суд відхиляє як безпідставні, адже це не входить до обов`язків та повноважень відповідачів та не є підставою для скасування рішень сесії.

Тож спірна земельна ділянка не була ані часткою (паєм), ані комунальною власністю, а лише перебувала в управлінні органу місцевого самоврядування до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця (позивачки) на таку земельну ділянку.

Відповідач-2 діяв у відповідності до частини 6 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», ст. 30-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу другого частини першої статті 1285 ЦК України.

Суд не знаходить жодних порушень з боку відповідача-2 при прийнятті оскаржуваних рішень, у тому числі порушень ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 3 Конституції України, на які посилався представник позивачки, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині.

Норми права про відумерлість спадщини, на які посилалися сторони, суд не застосовує до спірних правовідносин, оскільки спадщина після ОСОБА_3 не визнавалася відумерлою та підстав такого не було з огляду на те, що, як з`ясувалося, у померлої особи була спадкоємиця, яка спадщину прийняла.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача-1 та уважає, що задоволення позовних вимог про скасування спірних рішення селищної ради про передачу в оренду земельної ділянки, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивачки, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивачки.

Ствердження представника позивачки про те, що скасування таких рішень матиме наслідком нікчемність договорів оренди земельних ділянок, та відповідно, відпаде правова підстава користування земельною ділянкою відповідачем-1, є помилковими, адже скасування рішення сесії селищної ради не призведе до того, що укладені на підставі цих рішень договори оренди автоматично стануть нікчемними. Такі підстави недійсності правочину (ч. 2 ст. 215 ЦК України) в жодному законі не встановлені. Вимогу про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачами, позивачка та її представник не заявляли.

Тож суд відмовляє за безпідставністю у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до відповідача-2 Козельщинської селищної ради, про визнання незаконними та скасування рішень шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання від 19.11.2021 та тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання від 22.12.2023 у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до відповідача-1 (ТОВ «Агрофірма «Добробут)

Позивачка ОСОБА_1 просила суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 площею 4,32 га за період 2004-2008 роки включно у сумі 18981 грн 11 коп., з яких 17526,71 грн - сума орендної плати з врахуванням індексу інфляції, та 1454,40 грн - 3 % річних у порядку нарахування за вимогами ст. 625 ЦК України;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за період 2009-2024 роки включно у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348 у сумі 397386 грн 24 коп.

Позивачка та її представник - адвокат Сенкевич Володимир Іванович наполягали на тому, що всі кошти, отримані відповідачем-1 за використання спірної земельної ділянки за період 2004-2024 роки, є БЕЗПІДСТАВНО ЗБЕРЕЖЕНИМИ.

Предметом спору у цій частині є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача-1 ТОВ Агрофірма «Добробут», що був орендарем за договором оренди земельної ділянки, безпідставно набутих грошових коштів за договором оренди земельної ділянки від 12.12.2003 (за період з 2004 по 2008 роки) та за договорами оренди землі від 02.01.2019, від 01.01.2022 та від 22.12.2023, а також 3 % річних у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Період з 2009 по 2018 рік не охоплюється жодним з договорів оренди.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом особистого немайнового або майнового права закріплено статтями 15, 16 ЦКУ.

Судом встановлено, що позивачка, скориставшись правом на судовий захист своїх прав та інтересів, обрала спосіб, передбачений главою 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом установлено, що у даному випадку основний інтерес, який просить захистити позивачка, полягає у тому, щоби повернути собі кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки, за той період, коли вона фактично прийняла спадщину, але не заявляла в установленому законом порядку про свої права та не оформлювала юридично своє право на спадщину, внаслідок чого жоден з учасників спірних правовідносин не був обізнаний про наявність у неї відповідних прав.

Суд зазначає, що у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю.

Однак зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса, як правильно було зазначено відповідачем-2.

Подібні висновки щодо застосування ст. 537 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18), від 24.04.2023 № 144/692/21.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

Відсутність у договорі обов`язку перераховувати кошти на депозит нотаріуса і нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для визнання поведінки орендаря неправомірною, а лише тягне за собою виплату цих сум.

З урахуванням того, що позивачка несвоєчасно повідомила орендаря (відповідача-1) про те, що вона є спадкоємцем переданої в оренду земельної ділянки та планує у подальшому (пізніше) оформити своє право на спадщину юридично, невиконання орендарем свого обов`язку щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язань та свідчити про протиправність його поведінки.

Судом встановлено, що відповідач-1 користувався земельною ділянкою оплатно. За період з 2003 по 2008 роки таке користування ґрунтувалося на договорі оренди земельної ділянки, що укладений з власницею земельної ділянки, правонаступником якої є позивачка. Отже такі правовідносини ґрунтуються на договорі, і застосування до них кондикційних зобов`язань на підставі ст. 1212-1214 ЦК України виключається, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Підставою для пред`явлення позову у цій частині вимог могло би бути порушення відповідачем-1 зобов`язань за договором зі сплати орендної плати позивачці як правонаступнику орендодавця з посиланням на відповідні умови договору. Однак під час судового розгляду справи представник позивачки, відповідаючи на питання суду щодо дійсних підстав пред`явлення позовних вимог у цій частині, наполягав на тому, що це безпідставно збережені відповідачем-2 кошти, оскільки позивачка не була стороною за договором. З цих підстав суд не застосовує принцип jura novit curia («суд знає закони»), сутність якого полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилань сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), оскільки посилання на норми права та вибір відповідних норм права, якими обґрунтовано позовні вимоги, це усвідомлений вибір сторони позивачки, яка представлена фахівцем у галузі права (професійним адвокатом).

Позовна вимога про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 2004 по 2008 роки у сумі 18981,11 грн (у тому числі 17526,71 грн - орендна плата та 1454,40 грн - 3 % річних) є безпідставною та суд відмовляє у задоволені позовних вимог в цій частині.

Крім того, як правильно зазначено відповідачем-1, трирічний строк позовної давності за зобов`язаннями, які виникли з договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.12.2003, сплив.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Позивачка є правонаступником орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 12.12.2003. Поважні причини пропущення позовної давності позивачкою відсутні. Той факт, що позивачка дізналася про існування заповіту на своє ім`я лише у 2023 році, по-перше, є недоведеним, по-друге, не свідчить про те, що вона за розумної обачності не могла дізнатися про своє право на спадщину та про право на отримання орендної плати раніше.

Строк позовної давності до позовних вимог у цій частині не переривався та не зупинявся.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Отже, за загальним правилом, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Спадкування не перериває та не поновлює позовної давності, спадкуванням є лише перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До вимоги позивачки, що стосується стягнення заборгованості за договором оренди, укладеним її спадкодавцем, позовна давність розпочинається з моменту настання строку сплати за договором оренди.

Суд виходить із того, що позивачка після смерті спадкодавиці у 2004 році своєчасно прийняла спадщину, однак з даним позовом до суду звернулася лише у 2025 році (через 21 рік).

Законні підстави для «поновлення строку подання позову у частині майнових вимог, які заявлені за межами строку позовної давності, так як позивачу стало відомо про його порушене право менше одного року до дня подання цього позову», про що просив представник позивачки від її імені у позовній заяві, - відсутні, адже строк позовної давності не є процесуальним строком, тому не підлягає ані поновленню, ані продовженню судом. Суд може визнати поважними причини пропущення позовної давності та захистити порушене право. Однак у даному випадку такі поважні причини відсутні.

Про застосування позовної давності відповідач може просити виключно у випадку, коли позовні вимоги є обґрунтованими, законними та підставними, але заявлені після спливу встановленого законом строку позовної давності, тобто є задавненими.

Відповідач-1 не визначився зі своєю позицією, чи то позовні вимоги безпідставні, чи вони задавнені.

Разом з тим, оскільки суд уважає позовні вимоги у цій частині безпідставними через неналежний спосіб захисту, то суд не застосовує строк позовної давності.

За період з 2019 по 2024 роки орендар (відповідач-1) сплачував орендні платежі у бюджет територіальної громади. Такі правовідносини також ґрунтувалися на договорах, які ніким не оспорені та є дійсними. Тож відповідач-1 ТОВ Агрофірма «Добробут» не утримував у себе кошти, які належали позивачці, його поведінка не була неправомірною, підстави для правомірного використання земельної ділянки на той час були та відпали лише у 2025 році після отримання від позивачки відповідної інформації про набуття нею у власність земельної ділянки.

Позивачка стверджувала, що за період з 2009 по 2024 роки відповідач-1 ТОВ Агрофірма «Добробут» користувалося земельною ділянкою без належних правових підстав та, відповідно, позивачка подала цей позов з посиланням на положення глави 83 ЦКУ. Правовою підставою заявлених вимог позивачка та її представник уважали статті 1212- 1214 ЦКУ.

Суд повторює, що у період з 2019 по 2024 роки фактичне користування земельною ділянкою здійснювалося відповідачем-1 ТОВ «Агрофірма «Добробут» на підставі договорів, укладених з Козельщинською селищною радою, які є дійсними, не оспореними, а тому відповідач-1 був упевнений у правомірності користування спірним майном, і не повинен був знати про протилежне.

Аргументи зі сторони позивачки про те, що такі договори не були зареєстровані, тобто не були укладені, є хибними. Представник позивачки помилково ототожнив порядок реєстрації права оренди з порядком укладення договорів оренди, які є укладеними з дати підписання їх сторонами.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для стягнення відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 2019 по 2024 роки у відповідності до положень статей 1212-214 ЦКУ.

Суд зазначає, що цей позов спрямований на захист інтересів власника земельної ділянки.

З аналізу ст. 1212, 1214 ЦК України вбачається, що закон визначає отримання доходів і плодів безпідставним лише за умови, якщо набувач майна знав або мав знати про безпідставність його отримання. Тому набувач повинен повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав чи міг одержати з цього майна з того часу, як дізнався або міг дізнатися про безпідставність набуття (збереження) майна. Доходи або інші вигоди, отримані ним до цього часу не підлягають поверненню або відшкодуванню.

Отже, для правильного вирішення спору щодо застосування частини першої статті 1214 ЦК України суду передусім необхідно встановити момент, коли набувач спірного майна дізнався про безпідставність його набуття чи про зникнення (припинення) підстави набуття, яка існувала, а також моменту, коли набувач міг дізнатися про такі обставини.

За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України таке право може бути реалізоване за сукупності таких складових:

1) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;

2) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;

3) повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння.

Слід також враховувати, що конструкція абзацу першого частини першої статті 1214 ЦК України передбачає встановлення часу (строку) неправомірного використання майна, адже встановлює правило, що повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отже, за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачається.

Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого на зазначену особу покладаються додаткові обов`язки, зокрема, виникає обов`язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.

Такі висновки суду зробив Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі № 910/3943/21 (п. 48 - 57, 61-62), на яку правильно посилався відповідач-1, заперечуючи позовні вимоги.

Як встановлено судом позивачка зареєструвала своє право власності на земельну ділянку 03.06.2025.

Головним у розв`язанні питання, яке поставлено перед судом, є встановлення моменту, з якого відповідач-1 дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, згідно з яким "якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення вимог закону, то відповідач вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння майном". Однак суд не вбачає жодних підстав для висновку, що ТОВ Агрофірма "Добробут" незаконно заволоділо майном позивачки внаслідок порушення вимог закону.

У спірний період позивачка не була титульним власником, про своє право на спадкове майно позивачка протягом більш як 20 років не заявляла та відповідачам про наявність у неї такого права не повідомляла. Інформація про неї як про спадкоємця об`єктивно була відсутня. Суд не знайшов достатніх підстав для скасування рішень сесії, на підставі яких укладалися договори оренди земельних ділянок. На думку суду, існування у період з 2019 по 2024 роки неспростованої на той час обставини стосовно відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом на спірну земельну ділянку та непідтвердження факту неправомірності набуття права оренди відповідачем-1, створювало переконання (усвідомлення) у відповідача-1 у наявності підстав для користування спірним майном, і протилежного - тобто знань чи можливості дізнатися про володіння спірним майном без достатньої правової підстави - у ТОВ Агрофірма «Добробут» об`єктивно не могло бути через упевненість у правомірності володіння спірним майном. Тобто лише з оформленням позивачкою права власності на земельну ділянку та виконання нею обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» про повідомлення орендаря (відповідача-1) у порядку, визначеному ст. 148-1 ЗК України, про набуття нею права власності, відповідач-1 дізнався про володіння земельною ділянкою без достатньої правової підстави та, як наслідок, саме з цього часу у відповідача-1 виник обов`язок повернути спірне майно його законному володільцю (див. п. 62 постанови Верховного Суду у постанові від 25.01.2024 у справі № 910/3943/21).

Суд також погоджується з тим, що позивачкою при зверненні до суду не обґрунтовано належним чином розрахунок відшкодування, тобто не доведено обґрунтованості розміру заявленого до стягнення відшкодування.

Так, позивачкою та її представником помилково здійснено розрахунок за всі роки (з 2009 по 2024, виходячи з найвищого розміру орендної плати за червень 2025 року, адже в інші періоди такі суми різнилися. Зі змісту договорів оренди, додаткових угод до них, та розрахунку розміру орендної плати за договорами оренди землі № 25 від 02.01.2019, № 64/22 від 01.01.2022 та № 51/23 від 22.12.2023, укладених з Козельщинською селищною радою, виконаного ТОВ Агрофірма "Добробут" (т.с. 2 а.с. 60 (на звороті) - 64), ТОВ Агрофірма «Добробут» у загальному сплатила за користування спірною земельною ділянкою площею 4,32 га за період з січня 2019 року по червень 2025 року (включно) грошові кошти у сумі 134741,63 грн, а не 397386,24 грн як помилково порахував представник позивачки.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі № 910/9185/19, на яку правильно посилався відповідач-1, виснував таке:

52….кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави»

60. …за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачається.

61. Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого на зазначену особу покладаються додаткові обов`язки, зокрема, виникає обов`язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

64. У справах про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за частиною першої статті 1214 ЦК України такою передумовою захисту є доведення, що у період за який вимагається відшкодування позивач був титульним володільцем (власником чи особою, у законний спосіб управненою на розпорядження/користування майном), а відповідач принаймні фактичним володільцем безпідставно набутого майна».

65. Також у спорі про відшкодування доходу від безпідставно набутого майна суд має надати мотивовану оцінку обставинам, що входять до предмету доказування у таких справах, зокрема:

- що відповідач набув (зберіг, використовував) майно без достатньої правової підстави та чи відбулося це внаслідок порушення ним закону відповідачем;

- відповідач одержав чи міг одержати дохід від такого майна;

- момент коли відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави;

- доходи відшкодування яких вимагає позивач отримані з часу, коли відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави;

- обґрунтованість розміру заявленого до стягнення відшкодування.

66. За загальним правилом, доказування цих обставин повною мірою покладається на позивача.

Частина друга статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

69. Верховний Суд акцентує, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

70. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 13.05.2021 у справі № 910/4682/20).

95. Визначаючи розмір відшкодування, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду».

Суд послідовно на підставі доводів і доказів сторін встановив:

- позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з 03.06.2025, спадщина належить їй з часу прийняття спадщини - з 06.03.2004 (ч. 5 ст. 1268 ЦК України);

-ТОВ Агрофірма «Добробут» здійснювало фактичне користування земельною ділянкою у визначений позивачкою період для відшкодування з 2019 по 2024 роки;

- були наявні правові підстави (договори оренди між відповідачами) для володіння та користування відповідачем-1 вказаним майном у визначений позивачкою період;

- у визначений період з урахуванням відомостей згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власник нерухомого майна (земельної ділянки) був невідомий, жодних обмежень чи обтяжень нерухомого майна не існувало;

- відповідачу-1 стало відомо про відсутність достатніх підстав володіння спірним майном у липні 2025 року;

- саме з цього моменту у відповідача-1 виник обов`язок повернути майно позивачці та він повернув майно, за користування яким позивачка вимагає відшкодування;

- розрахунок відшкодування, зокрема із урахуванням поданих сторонами доказів, є необґрунтованим.

Отже слід зробити висновок, що позивачкою не доведено правові і фактичні підстави кондикційного позову.

Зобов`язання у відповідача-1 повернути земельну ділянку позивачці виникло лише з моменту доведення позивачкою до відому відповідача-1 інформації про отримання (успадкування та реєстрацію права власності) нею земельної ділянки у власність. Адже позивачка взагалі могла ніколи не вжити заходів щодо юридичного оформлення нею права власності на успадковане майно. Тобто кондикція у даному випадку могла виникнути лише після повідомлення позивачкою відповідачів про набуття нею у власність земельної ділянки. Водночас земельна ділянка повернута позивачці негайно після отримання відповідачем-1 доказів набуття нею права власності на підставі рішення суду, що вказує на те, що кондикційні зобов`язання у відповідача-1 не виникли.

Відтак, відсутні правові підстави для застування ст. 1214 ЦК України щодо відшкодування отриманих доходів, а, відповідно, й для стягнення 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частинами першою, третьою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Також відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд повторює, що позивачка набула право власності на земельну ділянку 03.06.2025 (після її державної реєстрації), а отже, суд погоджується з доводами відповідача-1, що саме з червня 2025 року у позивачки виникло право вимагати у відповідача-1 сплати орендної плати.

Крім того, конструкція ст. 1212 ЦКУ свідчить, що саме набувач майна зобов`язаний повернути потерпілому все отримане (у даному випадку грошові кошти). Однак відповідач-1, з якого позивачка просила суд стягнути безпідставно отримані грошові кошти, плату за оренду земельної ділянки перерахував територіальній громаді, отже не є набувачем таких доходів (грошових коштів).

Що стосується періоду з 2009 по 2018 роки, то матеріали справи не містять достатніх, достовірних та належних доказів того, що у вказаний період саме відповідач-1 користувався земельною ділянкою, яку успадкувала позивачка. Обидва відповідачі такий факт категорично заперечували. Представник позивачки у позовній заяві також стверджував, що перший договір оренди землі від 12.12.2003 не пролонгувався, тобто відсутні докази для того, щоби беззаперечно стверджувати, що саме відповідач-1 користувався спірною земельною ділянкою, не маючи на те правових підстав. Доводи представника позивачки, висловлені у судовому засіданні, що відповідач-1 після закінчення строку дії договору оренди № 1 продовжував користуватися земельною ділянкою на праві оренди - є недоведеним припущенням.

Отже за цей період (з 2009 по 2018 роки) суд відмовляє позивачці у стягненні безпідставно набутих грошових коштів з відповідача-1 за недоведеністю.

Оцінюючи правові позиції Верховного Суду, на які посилалися всі сторони у даній справі, суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому суд ураховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Керуючись наведеними вище критеріями, суд не застосовує висновки Верховного Суду, на які посилався представник позивачки, оскільки обставини даної справи є нерелевантними з обставинами наведених стороною позивача справ, де Верховний Суд робив висновки.

Так, у справі № 925/230/17 (постанова від 20.09.2018), на яку в обґрунтування своєї правової позиції посилалася позивачка та її представник, розглядався спір про стягнення земельного податку та Верховний Суд зробив висновки щодо юрисдикції спорів про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою, право користування якою не було оформлено.

У наведеній представником позивачки справі № 629/4628/16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 зробила висновки щодо наслідків фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

У справі № 905/1680/20 (постанова від 09.11.2021) Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати.

У справі № 914/1921/17 Верховний суд у постанові від 14.06.2018 виснував, що сільська рада оскаржуваним рішенням надала у користування ТОВ земельні ділянки, які знаходяться за межами населеного пункту та не є землями комунальної власності. До компетенції сільської ради не відноситься розпорядження земельними ділянками, які знаходяться за межами населеного пункту. І саме це стало підставою для скасування рішення сільської ради. Тоді, як у даній справі, що розглядалася Козельщинським районним судом Полтавської області, це не було підставою для позову.

Також суд уважає незастосовними до даної справи висновки Верховного Суду, на які посилався відповідач-2 Козельщинська селищна рада.

Зокрема, висновки Верховного Суду України у постанові від 04.06.2014 у справі № 6-55цс14 та у постанові від 14.05.2014 у справі № 6-48цс14 по-перше є нерелеватними, оскільки у наведених справах позивачі (сторона за договором оренди) просили суд визнати договір оренди недійсним, по-друге, зазначені постанови не є обов`язковими для врахування згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017.

Справа № 647/195/18, на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 у якій послалася Козельщинська селищна рада, стосувалася скасування розпорядження районної державної адміністрації про надання довозу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та визнання недійсним договору оренди землі. Проте, як у даній справі, що розглянув суд, такі обставини не досліджувалися, сторонами не оспорювалися.

У справі № 461/12525/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо встановлення наявності підстав для спадкування у разі скасування судового рішення, що стало підставою для оформлення спадкових справ.

Справи № 175/423/18 (постанова від 23.12.2019), № 2о-55/2008 (постанова від 04.07.2018, № 671/1064/18 (постанова від 08.10.2020), № 530/62/14-ц від 27.12.2018 стосувалися питань визнання спадщини відумерлою, тоді як у даній справі таке питання не розглядалося.

Також суд не вбачає підстав для застосування таких висновків Верховного Суду, на які, обґрунтовуючи свою правову позицію, посилався відповідач-1 ТОВ Агрофірма «Добробут»:

Так, справа № 911/665/22 (постанова ВС від 02.08.2023) стосувалася скасування рішення селищної ради про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Висновки ВС у справі № 910/21682/15 (постанова від 20.12.2024) стосувалися належного способу захисту прав у разі неправомірної реєстрації права власності за іншою особою.

У справах № 910/21493/17 (постанова ВС від 04.12.2018), № 910/5100/19 від 07.05.2020 розглядалося питання неналежного чи недобросовісного виконання директором своїх обов`язків при вчиненні дій від імені товариства.

У справах № 910/2018/17 (постанова ВС від 04.04.2018), № 923/1315/16 (постанова ВС від 04.09.2018), № 906/1324/23 (постанова ВС від 22.07.2025) також розглядався спір про стягнення збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.

Правова позиція КГС у справі № 922/2216/18 (постанова від 14.01.2021) є нечинною, Верховний Суд відступив від цієї правової позиції у постанові по справі № 910/3831/22 від 7 лютого 2024 р.

Правова позиція КГС у справі № 922/1806/21 у постанові від 18.10.2023, на яку посилався відповідач-1, стосувалася порядку набуття прав на землю сільськогосподарським кооперативом, створеним внаслідок реорганізації іншої юридичної особи.

Іншим правовим позиціям Верховного Суду, що були наведені сторонами, висновки суду у даній справі не суперечать.

Підсумовуючи все викладене вище суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивачки до обох відповідачів повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

З врахуванням того, що позов позивачки не підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про покладення всіх судових витрат на позивачку.

Керуючись ст. 12, 13, 14, 19, 77-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про 1) визнання незаконним та скасування рішення шістнадцятої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ АФ «Добробут» від 19.11.2021 у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348; 2) визнання незаконним та скасування рішення тридцять шостої сесії Козельщинської селищної ради восьмого скликання «Про надання земельних ділянок у користування ТОВ Агрофірмі «Добробут» загальною площею 433,6012 га від 22.12.2023, у частині надання в оренду земельної ділянки площею 4,32 га кадастровий номер 5322084800:00:001:0348, - відмовити повністю.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» про 1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348, площею 4,32 га за період 2004-2008 роки включно у сумі 18981 грн 11 коп., з яких 17526,71 грн - сума орендної плати з врахуванням індексу інфляції, та 1454,40 грн - 3% річних у порядку нарахування за вимогами ст. 625 ЦК України; 2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» на користь ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за період 2009-2024 роки включно у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 4,32 га, кадастровий номер 5322084800:00:001:0348, у сумі 397386 грн 24 коп. - відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу - залишити за позивачкою.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; тел.: НОМЕР_3 ).

Представник позивача: адвокат Сенкевич Володимир Іванович (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел.: НОМЕР_5 ).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 1Є, місто Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200; ідентифікаційний код юридичної особи: 32682703; електронна пошта: dobrobut@astarta.ua; тел.: 0505636015).

Представник відповідача-1: адвокат Вовк Михайло Володимирович (адреса: вул. Дружби, буд. 1 Є, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область; 39200, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; тел. НОМЕР_7 ).

Відповідач-2: Козельщинська селищна рада (місцезнаходження: вул. Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 21063513; електронна пошта: kozrada-31163@ukr.net).

Повне рішення складено та підписано суддею 15.04.2026. Рішення не проголошувалося у зв`язку з неявкою учасників справи на проголошення.

Суддя В.П. Козир