Решение № 135704261, 14.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/448/26

Провадження № 2/163/307/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник АТ «Універсал банк» просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 44998.99 гривень заборгованості за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 06 червня 2024 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» (далі Банк) запустив новий проєкт monоbank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monоbank». Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, який виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичних осіб в Банку опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

06 червня 2024 року між Банком та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Цією анкетою-заявою відповідач просила відкрити поточний рахунок, на який встановити кредитний ліміт на суму, указану в мобільному додатку. При укладенні кредитного договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України. Своїм підписом відповідач повністю та безумовно прийняла пропозицію Банку та погодилася із тим, що анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі Договір).

Відкривши розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (розрахункова карта НОМЕР_2 ) та встановивши на нього кредитний ліміт до 500 000 гривень, Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідач, зі своєї сторони, умов Договору не дотримала, повернення кредиту у визначені строки та розмірі згідно тарифів не здійснювала, через що перед Банком має заборгованість в сумі 44998.99 гривень, яку становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 39647.11 грн., заборгованість за пенею 5351.88 грн.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 03 березня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали та примірник матеріалів позову відповідач отримала 14 березня 2026 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 03 березня 2026 року, відповідач відзиву на позов не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

06 червня 2024 року Банк та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в Банку при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank/Universal Bank», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складає договір про надання банківських послуг.

Відповідач просила відкрити на її ім`я рахунок та встановити на нього кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу. Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила факт передачі їй другого примірника цієї анкети-заяви та платіжної картки «monobank».

Доказами у справі підтверджено відкриття відповідачу 06 червня 2024 року розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (розрахункова карта НОМЕР_2 ) та встановлення на нього кредитного ліміту 500 000,00 гривень.

До анкети-заяви Банк долучив копію паспорта та картки платника податків відповідача.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ч.1 ст.207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання цього договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у Банку виникло зобов`язання відкрити відповідачу рахунок та надати в користування кредитні кошти, а у відповідача - оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжної картки згідно з тарифами та повернути кредитні кошти.

З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення кредиту, востаннє таке погашення здійснювала 01 грудня 2025 року на суму 1000,00 гривень.

Використання відповідачем кредитних коштів та погашення боргу свідчать про існування між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договірних зобов`язань в рамках банківської послуги «monobank».

Згідно із розрахунком заборгованість відповідача перед Банком станом на 04 грудня 2025 року становить 44998.99 гривень, яку складають загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 39647.11 грн., заборгованість за пенею 5351.88 грн. .

Стосовно заборгованості за пенею, то суд у цій частині враховує норми чинного законодавства.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з урахуванням п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, позовна вимога щодо стягнення пені/неустойки у сумі 5 351,88 гривень задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, наведені положення чинного законодавства та правові висновки, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі заборгованості за кредитом 39647.11 гривень.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 88,11 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 06 червня 2024 року в сумі 39 647 (тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Універсал банк» 2 345 (дві тисячі триста сорок п`ять) гривень 84 копійки судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - АТ «Універсал банк»; місце знаходження - вулиця Оленівська, 23, місто Київ; код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук