Постановление суда № 135698653, 13.04.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7429/26

Провадження № 1-кс/643/2941/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62026170020006479 від 23.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Грубна Дністровського району Чернівецької області, громадянина України, освіта середньо спеціальна, за спеціальністю автослюсар, розлучений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на момент вчинення злочину перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -

УСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин: будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, обіймаючи посаду командир 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних причин, 01.03.2026 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) без дозволу відповідних командирів або начальників, не з`явився на нове місце служби місце дислокації військової частини НОМЕР_3 , що розташовано за адресою АДРЕСА_3 , та поїхав до АДРЕСА_4 . Перебуваючи поза місцем служби, обов`язки з військової служби за посадою не виконував, у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби та вчинене ним ухилення від військової служби і його причини не повідомляв, час проводив на власний розсуд до 11.04.2026 доки не був затриманий на підставі ст. 208 КПК України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

11.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, є військовослужбовцем і вчинив кримінальне правопорушення пов`язане із проходженням військової служби, усвідомлює тяжкість та реальність покарання, вважає, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний зазначив, що не переховувався від органів досудового розслідування та фактично вирішував питання щодо переведення в інший підрозділ, був на зв`язку з командиром. Просив не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обмежитись домашнім арештом, умови якого він зобов`язується виконувати та не перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник зауважив, що підозра не обґрунтована з погляду на те, що за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 залишив підрозділ, що розташовувався у Миколаївській області, тоді як останній не перебував у цьому військовому підрозділі та фактично проходив військову службу в АДРЕСА_4 .

Перелічені прокурором ризики не є доведеними, так як ОСОБА_5 має намір продовжити військову службу, отже переховуватись не збирається. Знищити чи приховати будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, він не може, так як такі речі відсутні з погляду на кваліфікацію його дій за ст. 408 КК України і не вилучались у підозрюваного. Підстав казати, що ОСОБА_5 готувався до вчинення якогось іншого злочину не має, відповідних доказів слідчому судді не надано.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного: на теперішній час ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який класифікується як особливо тяжкий і передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, на підтвердження чого стороною обвинувачення надані достатні на цьому етапі розслідування, належні та допустимі докази: повідомлення про вчинення злочину, висновок службового розслідування, протоколи допиту свідків.

Також слід зазначити, що кримінальне провадження, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, має й іншу кваліфікацію, за ч. 1 ст. 263 КК України і проведені на розкриття цього злочину слідчі дії дають підстави казати про причетність ОСОБА_5 до його вчинення.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи, що підозра ОСОБА_5 є достатньо обґрунтованою, вказана норма закону є безальтернативною та не дозволяє слідчому судді застосувати до підозрюваного інший, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, отже клопотання сторони обвинувачення має бути задоволене.

Крім того, з погляду на особу підозрюваного, який в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі, конкретні обставини вчинення інкримінованого на тепер ОСОБА_5 злочину, його сімейний та майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що кожен з зазначених прокурором ризиків є доведеним.

За таких умов, як зазначено вище, до ОСОБА_5 може та має бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому, враховуючи доведеність перелічених стороною обвинувачення ризиків, слідчий суддя вважає за можливе одночасно із застосуванням вказаного запобіжного заходу визначити заставу у розмірі, передбаченому кримінально-процесуальним законом у разі вчинення злочину такої класифікації, а саме у 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832000 грн. (3328 х 250 = 832000). Внесення застави у такому розмірі, на думку слідчого судді, зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та утримати останнього від реалізації доведених ризиків.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196-198, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , тобто з 14:45, 11.04.2026.

Строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 09.06.2026 включно.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 832000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 у справі № 643/7429/26 (провадження № 1-кс/643/2941/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з поміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням наступних обов`язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 15.04.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1