Решение № 135697993, 14.04.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/170/26

Провадження № 2/354/323/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 квітня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «КЛТ КРЕДИТ») 05.02.2026 звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №8470 від 04.04.2024 у розмірі 70077,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.04.2024 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» і відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №8470, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 925560. Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн на строк 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Відповідач у свою чергу зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1. Водночас, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 70077,00 грн, з яких: 7000,00 грн-заборгованість за тілом кредиту, 63077,00 грн-заборгованість за процентами, нарахованими за період з 04.04.2024 по 04.04.2025 відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом. Позивач зазначає, що нарахування процентів не суперечить ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до якого, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, оскільки згідно з п.2 розділу І Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ,дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо, строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Зазначає, що враховуючи те, що кредитний договір був укладений до 04.04.2025 на 365 днів та дія такого договору не продовжувалася, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит, яка була встановлена саме на дату укладення договору. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на свою користь вищевказаний розмір заборгованості за кредитним договором, а також сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, протее в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток про виклик за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.04.2024 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8470 у формі електронного документу, який підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 925560.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору на умовах, встановлених цим Договором, Товариство зобов`язалося надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені Договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми Кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (п.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк надання Кредиту становить 365 днів, зі сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Згідно з п.1.8 кредитного договору Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.

Пунктом 6.1 кредитного договору визначено, що адний договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://kltcredit.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.7.1 договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 04.04.2025. Договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано Позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною п`ятою статті 7 закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9,25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки (Додаток №1 до Кредитного договору) виначена дата видачі кредиту-04.04.2024, дата платежу-04.04.2025, сума кредиту-7000,00 грн, сума платежу за розрахунковий період-70875,00 грн, проценти за користування кредитом- 63875,00 грн, реальна річна процентна ставка - 163466,77 % та загальна вартість кредиту-70875,00 грн.

У підписаному відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 991784 Паспорту споживчого кредиту сторони визначили тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 7000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; мета отримання кредиту - власні потреби; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом заповнення заявки на сайті kltcredit.com.ua з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 години до 3-х днів; загальні витрати за кредитом - 63875,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 70875,00 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 163466,77%.

На виконання умов вищевказаного кредитного договору кредитодавець 29.04.2024 надав відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн шляхом зарахування грошових коштів на вказану ним платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 09.01.2025 про успішне перерахування на підставі договору №8470 про надання послуг з переказу грошових коштів та інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» суми кредиту, яке здійснювалося за допомогою системи Fondy.

АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів листом від 22.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260218/54720-БТ підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_3 . Номери телефонів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 є фінансовими номерами ОСОБА_1 .

Факт зарахування на вказаний рахунок відповідача 04.04.2024 грошових коштів у сумі 7000,00 грн підтверджується наданою банком випискою про рух коштів за період з 04.04.2024 по 09.04.2024, яка маєс статус первинного бухгалтерського документа.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №8470 від 04.04.2024, заборгованість відповідача за цим кредитним договором станом на 09.01.2026 становить 70077,00 грн, з яких: 7000,00 грн- прострочена заборгованість за сумою кредиту, 63077,00 грн- заборгованість по нарахованих і не сплачених процентах за користування кредитом, які нараховані по 04.04.2025 включно. Вказаним розрахунком також підтверджується, що відповідач протягом строку кредитування жодних платежів на погашення боргу за кредитом та процентами не здійснював.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що між сторонами у справі 04.04.2024 укладено електронний кредитний договір №8470, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на вказану ним банківську картку № НОМЕР_1 на строк 365 днів-до 04.04.2025.

У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» свої зобов`язання за вказаним догором виконало в повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти у визначеному розмірі.

Натомість, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Станом на 04.04.2025 закінчився визначений кредитним договором №8470 строк, на який надавався кредит, тому у кредитодавця виникло право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 09.01.2026 в ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитом у загальному розмірі 70077,00 грн, з яких: основний борг - 7000,00 грн; залишок відсотків - 63077,00 грн.

Визначаючись із розміром заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача суд звертає увагу на таке.

Відповідно до умов п.1.3 Кредитного договору,процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми Кредиту за кожний день користування Кедитом.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Так, Законом України №3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24.12.2023, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказаним Законом України Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22.04.2024, 1,5% - до 20.08.2024, а з 21.08.2024 діє процентна ставка 1%.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що положення укладеного між сторонами кредитного договору №8470 від 04.04.2024 в частині встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,5% на день у період з 23.04.2024 по 04.04.2025 є нікчемними, оскільки зазначений кредитний договір був укладений після внесення відповідних змін до Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, судом встановлено, що розмір процентів, які підлягали до сплати за вказаним кредитним договором за період з 04.04.2024 по 22.04.2024 становить 3325,00 грн (7000 тіло кредиту х 2,5% х 19 днів), за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 становить 12600,00 грн (7000 тіло кредиту х 1,5% х 120 днів), за період з 21.08.2024 по 04.04.2025 становить 15890,00 грн (7000 тіло кредиту х 1% х 227 днів)

Отже, загальний розмір заборгованості за процентами за вказаним договором із урахуванням боргу за процентами, нарахованими станом на 04.04.2025 має становити 31815,00 грн (3325,00+12600,00+15890,00=31815,00).

Таким чином, із урахуванням вищенаведених розрахунків, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №8470 від 04.04.2024, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача із урахуванням боргу за тілом кредиту у розмірі 70000,00 грн становить 38815,00 грн (7000,00+31815,00=38815,00).

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання ним кредиту чи його погашення у строки, визначені договором та власного контррозрахунку боргу суду не надав.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги «КЛТ КРЕДИТ» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №8470 від 04.04.2024 у розмірі 38815,00 грн, з яких: 7000,00 грн- прострочена заборгованість за кредитом та 31815,00грн - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10000,00 гривень долучено:

-договір про надання юридичних послуг №16/09/2024 від 16.09.2024, який укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», в якому визначено, що виконавець зобов`язується надати замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацй і роз`яснень з правових питань, а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором;

- акт прийому-передачі наданих послуг №57 (є невід`ємною частиною до договору про надання юридичних послуг №16/09/2024 від 16.09.2024), та витягу з реєстру №1 до акту прийому-передачі наданих послуг №57, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надало ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» такі види послуг щодо боржника ОСОБА_1 : складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №8470 від 04.04.2024 року та клопотання про витребування доказів; складання та надсилання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за кредитним договором №8470 від 04.04.2024 року, а всього на загальну суму 10000,00 грн;

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23.10.2018 та довіреність на ім`я адвоката Руденка К.В. від 12.01.2026.

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

У даній справі відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» задоволено частково на 55,39%(38815,00х100/70077,00), то розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог становить 5539,00 грн (10000/100х55,39%).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1474,68 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (38815,00х2662,40/70077,00).

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №8470 від 04 квітня 2024 року у сумі 38815,00 (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору у сумі 1474,68 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири тисячі) гривні 68 коп та 5539 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», місцезнаходження: 03035, площа Солом`янська, буд.2, прим.04, м.Київ, код ЄДРПОУ: 40076206.

Відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК