Решение № 135694906, 15.04.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6249/24

Провадження №2/944/320/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Корабель С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яворові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, з вказаним позовом, просив встановити факт щодо приналежності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акта на право приватної власності на землю Серія ЛВ № 2919 та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4 .

13.03.2007 позивач звернувся у Другу львівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки на день її смерті залишилось спадкове майно: частина квартири АДРЕСА_1 частина якої належала її чоловіку ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Також 22.09.2023 позивач звернувся до Другої львівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно земельну ділянку площею 0,06 га, надану для ведення садівництва, що розташована на території Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області, яка належала батьку ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю.

Так, на замовлення позивача, було виготовлено технічну документацію на зазначену вище земельну ділянку- кадастровий номер ділянки 4625883600:04:000:1734.

Однак, 27.08.2024 Другою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,06 га. Відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно земельну ділянку, а також у зв`язку з розбіжностями в прізвищах спадкодавця та в наданих документах для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме ТРОФИМОВ ТРОФІМОВ.

Внаслідок такої помилки, заявник не може реалізувати своє право, як спадкоємець майна, а тому був вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

24.12.2024 від позивача на адресу суду надійшли докази виправлення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надано Звіт про експертну оцінку земельної ділянки та доказ сплати судового збору.

06.01.2025 суддею Яворівського районного суду Львівської області Колтуном Ю.М. винесено ухвалу про відкриття загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано у Другої львівської державної нотаріальної контори спадкову справу № 224, заведену після смерті ОСОБА_4 та спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився, хоч відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду до суду не подавав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин судом постановлено розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Оскільки у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 08.07.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №4426.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13.05.2016 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 5213.

Згідно з копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 , виданого повтроно 13.08.2002 Відділом РАГС Залізничного РУЮ м.Львова, він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №2302, його батьками значаться: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4

27.10.2023 за № 29-13-0.2-5090/2-23 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області листом адресованим завідувачу Другої львівської державної нотаріальної контори, повідомлено про те, що за інформацією відділу № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Домажирської сільської ради Яворівського району за № 1043 від 11.03.1996 зареєстровано державний акт на право власності на землю серія ЛВ № 2919 за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва на території Домажирської сільської ради. Відомості про зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні.

ФОП ОСОБА_5 у 2024 році виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер: 4625883600:04:000:1734

Як убачається з Інформаційної довідки зі спадкового реєстру, сформованої Другою львівською державною нотаріальною контрою, інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , станом на 27.08.2024 - відсутня

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого держаним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контри 16.04.2007, на підставі статті 1261 ЦК України, спадкоємцем всього майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син - ОСОБА_1 . Спадщина на яку видане це свідоцтва складається з 2/3 (двох третіх) частин квартири АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала: 1/3 частина - спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_4 , виданого Львівським бюро приватизації відомчого житла Львівської залізниці 22.10.1997, зареєстрованого у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації за номером запису 22752, в книзі 35, реєстраційний номер 18181164, 1/3 частина належала на підставі зазначеного свідоцтва чоловікові спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Як убачається з довідки правління СТ «Стимул» від 08.10.2021 №9, виданої члену садовогороднього товариства «Стимул» ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 0,0609 гр, яка розташована на території Івано-Франківської територіальної громади Яворівського району Львівської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ №2919, площею 0,06 га на території Домажирської сільської ради.

Як убачається з відповіді завідувача Другої львівської державної нотаріальної контри 27.08.2024 № 692/02-14 ОСОБА_6 , на заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,06 га, надану для ведення садівництва, що розташована на території Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області, яка належала його батьку - ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була його дружина - ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Друга львівська державна нотаріальна контора Львівської області виходячи з матеріалів спадкової справи № 224/2007, зокрема повідомила, що

- у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 2100261802024 дата формування, 04.06.2024, інформація про власників (користувачів) земельної ділянки вказано ОСОБА_3 ;

- у Свідоцтві про смерть серія НОМЕР_5 , прізвище ім`я по батькові спадкодавця та власника земельної ділянки вказано - ОСОБА_3 ;

- у Повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № витягу 00030290829, дата формування 09.04.2021, відомості про померлу особу вказано ОСОБА_3 ;

- у Свідоцтві про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 , виданого відділом ЗАГСу Радянського району м. Львова 28.10.1978, запис № 446, прізвище ім`я по-батькові спадкодавця та власника земельної ділянки ОСОБА_3 ;

- у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть 00030290866, дата формування 09.04.2021, відомості про нареченого вказано ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що державним нотаріусом встановлена неможливість ОСОБА_1 , як спадкоємцю, який прийняв спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, з причин відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме державного акта на право приватної власності на землю площею 0,0600 га, кадастровий номер земельної ділянки 4625883600:04:000:1734, місце розташування якої Львівська область, Яворівський район, Івано-Франківська селищна рада, садово-городнє товариство «Стимул», а також у зв`язку з розбіжностями в прізвищах спадкодавця та в наданих документах для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме ТРОФИМОВ -ТРОФІМОВ.

За змістом ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ст. 315 ЦПК, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Вказане кореспондується з правом особи на встановлення в судовому порядку факту належності Державного акту на право приватної власності спадкодавцю, роз`ясненому в п. 2 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7.

Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, судом встановлюються факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення`в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Таким чином, факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №2919, площею 0,06 га, знайшов своє підтвердження у зібраних у справі доказах, і оскільки розбіжності в написанні прізвища батька позивача в правовстановлюючому документі про належність нерухомого майна, а саме у Державному акті на право власності на земельну ділянку та свідоцтві про смерть, є перешкодою у реалізації позивачем своїх прав як спадкоємця на оформлення спадщини, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно суд зазначає наступне.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 1216 - 1218 ЦК України, спадкування є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи ( спадкоємця), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності на майно набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частина 1 ст. 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вказані роз`яснення мають на увазі, що спадкоємець повинен звернутися до суду у порядку позовного провадження з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Водночас, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19.

Також, у Постанові від 08 грудня 2022 року справа № 518/164/20 провадження № 61-3612св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду.

Тому, оскільки судом задоволено вимоги ОСОБА_1 в частині належності спадкодавцю ОСОБА_3 правовстановлюючого документу - Державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ №2919, та враховуючи зміст повідомлення нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд дійшов висновку, що вимога в частині визнання права власності на земельну ділянку є безпідставною, оскільки з досліджених доказів не вбачається неможливості оформлення спадщини на земельну в позасудовому порядку.

З урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні доказів, що оцінені судом належним чином кожен окремо, на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,12,13,81,223, 263-265,315 ЦПК України, ст. ст.15-16, 25, 316, 328, 1216-1223, 1258, 1268-1270 ЦК України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить Державний акт на право приватної власності на землю Серія ЛВ № 2919, зареєстрований в книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за № 1043 від 11.03.1996, виданий на ім`я ОСОБА_8 , який мешкав АДРЕСА_3 , на земельну ділянку, площею 0,06 га, надану на підставі рішення № 82 від 19.06.1995 Домажирської сільської ради, Яворівського району, Львівської області, для ведення садівництва, розташованої на території Домажирської сільської ради.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, 79019, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 4, ЄДРПОУ 39769942.

Суддя Юрій КОЛТУН