№ 135694308, 15.04.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/509/26

Провадження №3/443/259/26

ПОСТАНОВА

15 квітня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву свідка ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП в режимі відеоконференції в приміщенні Снятинського районного суду Івано-Франківської області,

встановив:

У провадженні Жидачівського районного суду Львівської області перебуває справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за статтею 124КУпАП.

14.04.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника свідка ОСОБА_1 проучасть у судовому засіданні, призначеному на 20.04.2026 в режимі відеоконференції в приміщенні Снятинського районного суду Івано-Франківської області, в обґрунтування якого покликаючись на значну віддаленість його місця проживання від суду та введення на території України воєнного стану.

Суд, вивчивши клопотання, доходить такого висновку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок проведення судового засіданні у справі про адміністративне правопорушення в режимі відеоконференції і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відповідне клопотання. Однак згідно з положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» (від 29 червня 2004 року №1906-IV), чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пункті 55 справи «Гурепка проти України» вказав, що «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no.26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos.39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання питання розгляду справи про адміністративне правопорушення в режимі відеоконференції. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відповідні статті, а тому при розгляді зазначеної вище заяви слід застосувати аналогію права.

Так, відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на значну віддаленість місця проживання свідка ОСОБА_1 від суду та введення на території України воєнного стану, тому суд доходить переконання, що визначене судом судове засідання слід провести за участю свідка ОСОБА_1 у режимі відеоконференції.

Забезпечення проведення відеоконференції за участю свідка ОСОБА_1 доручити Снятинському районному суду Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, м.Снятин, майдан Січових Стрільців, 56).

Керуючись статтею 8, 9 Конституції України, частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статтями 6, 9, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори», статтею 336 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 245, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

Заяву свідка ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП в режимі відеоконференції в приміщенні Снятинського районного суду Івано-Франківської області задовольнити.

Доручити Снятинському районному суду Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, м.Снятин, майдан Січових Стрільців, 56) забезпечити проведення 20.04.2026 о 12 год 45 хв судового засідання у режимі відеоконференції зі свідком ОСОБА_1 у справі №443/509/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП.

Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя А.І. Павлів