Постановление суда № 135688299, 14.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7270/17

Провадження № 6/521/333/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, встановленого ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.10.2025р. у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми боргу та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми боргу.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначав, що ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року частково задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов?язань та тимчасово обмежено ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України до повного виконання вимог виконавчого документу, а саме: виконавчого листа № 521/7270/17, виданого 07.10.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 7 147 980 грн. та судового збору в сумі 8000 грн.

Вважає, що вказане обмеження порушує його Конституційні права, як громадянина України та як людини, є несправедливим, необгрунтованим та підлягає скасуванню. В обгрунтування приводить наступні доводи: В ухвалі суду зазначено, що судом встановлено, що 14.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 76290465 від 14.10.2024 року та постанову про відкриття виконавчого провадження 76374857 від 23.10.2024 року, які направлені боржнику замовною кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі АТ «Укрпошта», що підтверджується копією довідки про направлення відправку. 14.10.2024 року було винесено постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно божника ВП 76290465. 14.10.2024 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт грошових коштів боржника за ВП 76290465 та накладено арешт на всі рахунки боржника. Станом на момент звернення з цим поданням, Приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення. Станом на даний час залишок боргу по ВП № 76290465 складає 4 621 313,99 грн., залишок основної винагороди складає 462 131,40 грн. та залишок боргу по ВП № 76374857 складає 7 137 822,48 грн., залишок основної винагороди складає 713 782,25 грн. З відповіді на запит до Пенсійного фонду України вбачається, що Боржник не отримує пенсію. Вказані висновки суду в частині, що приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення, та про те, що він, нібито, не отримує пенсію, ґрунтуються на недостовірних та/або застарілих (неактуальних) даних наданих приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. та є помилковими. 29.05.2025р. йому встановлена інвалідність 3 групи, за загальними захворюваннями, за основним діагнозом: G40.00 - Локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та еліптичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку. Без згадки про формакорезистентну епілепсію. Ускладнення основного діагнозу: G90.9 Розлад вегетативної нервової системи, неуточнений; G93.4 - Енцефалопатія, неуточнена; F48.8; G44.1- Судинний головний біль, некласифікований в інших рубриках; Т90.5 Наслідки внутрішньочерепної травми. Вказані обставини підтверджуються Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер 84/25/3507/В, дата прийняття рішення 10.06.2025р., номер рішення 84/25/3507/P. Відповідно до п. 5.4.1.1. Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, номер витягу: 84/25/3507/1, потребує в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров?я. Крім того, у зв?язку з погіршенням стану здоров?я та необхідністю в проходженні лікування, у травні 2026 року у нього призначено обстеження та лікування у лікарні «Spitalstsag» у м. Тун Швейцарія. Вказане підтверджується листами лікарні щодо підтвердження призначення лікування та проходження обстежень. Він є пенсіонером та отримує пенсію, номер особового рахунку НОМЕР_1 . Вказаний факт підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (серії НОМЕР_3 ), виданого пенсійним фондом України 09.07.2025, термін дії до 30.06.2026. Станом на день постановлення ухвали, вказані відомості були у виконавця, однак були умисно приховані перед судом.

Заявник є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 09.10.2009, номер запису 25560000000082531 та здійснює підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності: 47.41 роздрібна торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (основний); 46.51 Оптова торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 95.11 Ремонт комп?ютерів і периферійного устаткування; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 62.01 комп?ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп?ютерних систем. З 13.10.2009 р. він є платником податків та знаходиться на обліку, як платник податків в Головному управліні ДПС в Одеській області, Одеська державна податкова інспекція, 44069166. Його підприємницька діяльність, знаходження на обліку, як платника податків, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб осіб-підприємців та громадських формувань. У нього наявні відкриті банківські рахунки. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. до звернення до суду з відповідним поданням та до розгляду судом зазначеного вище подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, було виявлено усі рахунки, накладено на них арешт та стягнено з них грошові кошти на погашення заборгованості за вищевказаними виконавчими документами. Так, 29.11.2024 року з належного заявнику банківського рахунку, відкритого в АТ «Укрсиббанк», виконавцем було стягнено 28 857,00 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку. Крім того, з належного йому банківського рахунку, відкритого в АТ«Ощадбанк» виконавцем було списано: 26.09.2025 року - 13 613,58 грн.; ??14.11.2025 року - 3 323, 00 грн.; ??20.11.2025 року - 3 323, 00 грн. Загальна сума списання виконавцем з належного боржинику банківського рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», складає 20 259,58 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку. Вказані обставини свідчать про недостовірність доводів подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., щодо відсутності рахунків, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення. Аналіз вказаних обставин свідчить про помилковість та невідповідність фактичним обставинам висновків суду, та як наслідок свідчить про помилковість ухвали суду. Крім того, 17.07.2020 року заявник зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 в Приморському районному у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька, ОСОБА_5 . Народження ОСОБА_5 було належим чином зареєстровано у Одеському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 529. Крім того, на його вихованні знаходиться малолітні діти дружини від першого шлюбу: ??донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Народження ОСОБА_7 було належним чином зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 955. ??Донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження якої зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 956. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження дітей. Крім того, його дружина ОСОБА_4 вагітна. Вказані обставини підтверджуються медичним обстеженням дружини від 17.11.2025р.. Також, вважає за необхідне зазначити, що про наявність вказаного виконавчого провадження він не повідомлявся, будь-яких повідомлень, викликів та інших даних про виконавче провадження не отримував. Він не ухилявся і не ухиляється від виконання своїх зобов?язань, не переховувався і не переховується від стягувача та виконавця. Про наявність вищевказаного виконавчого провадження та заборони виїзду йому стало відомо лише 02.12.2025 року, при перетині кордону України у зв?язку з виїздом на лікування. У зв?язку з забороною виїзду за межі України його позбавлено можливості реалізації його Конституційного права на вільне пересування, позбавлено можливості проходження лікування та реабілітації, а також виконання його батьківського обов?язку щодо забезпечення безпеки сім?ї, дітей у воєнний стан.

Посилаючись на викладене просив скасувати тимчасове обмеження стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, застосоване ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року у справі № 521/7270/17.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. заперечував проти задоволення заяви посилаючись на недоведеність причин скасування та ухилення від виконання судового рішення.

Представник ОСОБА_2 також заперечував проти задоволення заяви посилаючись на те, що ОСОБА_1 відомо про рішення суду та про виконавче провадження, однак він свідомо, навмисно та тривалий час не виконує покладені на нього обов`язки з відшкодування боргу, а надані ним докази не завірені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, представника приватного виконавця та представника ОСОБА_2 суд прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Верховного Суду від 25 серпня 2025 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та в частині розподілу судових витрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 7 147 980,00 грн. та судового збору в сумі 8000 грн. залишено без змін.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича перебуває зведене виконавче провадження № 76374979, до складу якого входить: ВП № 76290465 з примусового виконання виконавчого листа № 521/7270/17, виданого 07.10.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 4625070,00 гривень та судового збору розмірі 8000,00 гривень; ВП № 76374857 з примусового виконання виконавчого листа № 521/7270/17, виданого 07.10.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 7 147 980 грн. та судовий збір в сумі 8000 грн.

14.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 76290465 від 14.10.2024 року та постанову про відкриття виконавчого провадження 76374857 від 23.10.2024 року, які направлені боржнику замовною кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому документі АТ «Укрпошта», що підтверджується копією довідки про відправку.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

14.10.2024 року було винесено постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника ВП 76290465.

14.10.2024 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт грошових коштів боржника за ВП 76290465 та накладено арешт на всі рахунки боржника.

Судом встановлено, що 29.05.2025р. йому встановлена інвалідність 3 групи, за загальними захворюваннями, за основним діагнозом: G40.00 - Локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та еліптичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку. Без згадки про формакорезистентну епілепсію. Ускладнення основного діагнозу: G90.9 Розлад вегетативної нервової системи, неуточнений; G93.4 - Енцефалопатія, неуточнена; F48.8; G44.1- Судинний головний біль, некласифікований в інших рубриках; Т90.5 Наслідки внутрішньочерепної травми, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер 84/25/3507/В, дата прийняття рішення 10.06.2025р., номер рішення 84/25/3507/P. Відповідно до п. 5.4.1.1. Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, номер витягу: 84/25/3507/1, потребує в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров?я. Крім того, у зв?язку з погіршенням стану здоров?я та необхідністю в проходженні та необхідністю в проходженні лікування, у травні 2026 року у нього призначено обстеження та лікування у лікарні «Spitalstsag» у м. Тун Швейцарія. Вказане підтверджується листами лікарні щодо підтвердження призначення лікування та проходження обстежень, які заінтересованими особами не спростовані.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 має пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 09.07.2025р., копія якого приєднана до заяви, та отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання, номер особового рахунку НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 09.10.2009р., номер запису 25560000000082531 та здійснює підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності: 47.41 роздрібна торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (основний); 46.51 Оптова торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 95.11 Ремонт комп?ютерів і периферійного устаткування; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 62.01 комп?ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп?ютерних систем. З 13.10.2009 р. ОСОБА_1 є платником податків та знаходиться на обліку, як платник податків в Головному управліні ДПС в Одеській області, Одеська державна податкова інспекція, 44069166, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб осіб-підприємців та громадських формувань.

У ОСОБА_1 наявні відкриті банківські рахунки в Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк», в Акціонерному товаристві «УкрСиббанк» та в АТ «Ощадбанк».

29.11.2024 року з належного заявнику банківського рахунку, відкритого в АТ «УкрСиббанк», виконавцем було стягнено 28 857,00 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Крім того, з належного йому банківського рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк»,

виконавцем було списано: 26.09.2025 року - 13 613,58 грн.; ??14.11.2025 року - 3 323, 00 грн.; ??20.11.2025 року - 3 323, 00 грн..

Загальна сума списання виконавцем з належного ОСОБА_1 банківського рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», складає 20 259,58 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

17.07.2020 року заявник уклав шлюб із ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, що зареєстрований в Приморському районному у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька, ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, зареєстрованого у Одеському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 529.

Крім того, разом з ним та його дружиною проживають малолітні діти дружини від першого шлюбу: ??донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та д?онька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Дружина ОСОБА_1 ОСОБА_4 є вагітною, про що свідчить характеристика та анамнез матері від 17.11.2025р.

Відповідно до ч.1 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Між тим, згідно до ч.5 ст.441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасово обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну" громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).

Відповідно ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб як найскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи з 26.09.2025р. по 20.11.2025р. приватним виконавцем вчинялись виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа, зокрема по списанню грошових коштів з рахунків ОСОБА_1 , відкритих у АТ «Укрсиббанк» та АТ «Ощадбанк», що свідчить про часткове виконання рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 має на меті перетнути державний кордон України саме з метою ухилення від виконання виконавчого листа, виданого 07.10.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 7 147 980 грн. та судового збору в сумі 8000грн.

На підставі визначених у ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Зокрема, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин. Сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом або відсутність дій стосовно добровільного погашення заборгованості не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань покладається, в даному випаду, на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Ухилення боржником від виконання зобов`язання за виконавчим провадженням, не є тотожним поняттю не виконання судового рішення.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в?їзду в Україну громадян України» при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт. Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов?язань, покладених на нього судовим рішенням.

У розумінні ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб?єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

Верховний суд у постанові № 331/8536/17 від 28.10.2020 року, виклав правову позицію, яка полягає у наступному, "тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов?язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв?язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo, v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82). Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обгрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див, рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v, Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов?язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обгрунтованості (рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга N? 23468/02, $ 70). Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, $60)...». Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов?язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин."'

Отже, у відповідності з нормами процесуального права у суду є всі підстави для задоволення заяви про скасування обмеження у праві виїзду за межі України.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , накладеного ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 року по справі № 521/7270/17.

Керуючись ст.ст. 76-78, 258-260, 352-354, 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, застосоване ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2025 року у справі № 521/7270/17.

Копію ухвали суду після набрання законної сили направити для виконання Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 15 квітня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН