Постановление суда № 135683053, 02.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/18080/26-к

1-кс-22394/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , у якому сторона обвинувачення клопоче про застосування у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят діб.

В судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та просила застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши прокурорів на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням установлено, що з травня по серпень 2025 року, діями злочинної організації створеною Особою 1, керівництво якою та її структурними частинами здійснювали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та в якій брали участь ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , яка відповідно до постанови слідчого була залучена до виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, а також інші невстановлені особи, потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 завдано матеріальної шкоди на загальну 2 285 100, 39 грн.

31.03.2026 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.

31.03.2026 об 11:49 год. підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, копії яких були долучені стороною обвинувачення до клопотання про застування запобіжного заходу та були досліджені слідчим суддею у судовому засіданні.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.185 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання таким ризикам:

1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. (п.1 ч.1 ст.177 КПК України)

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за один із яких (ч. 1 ст. 255 КК України) законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Розмір заподіяної шкоди у вигляді заволодіння грошовими коштами потерпілих на суму понад 2 млн.грн., за переконанням слідчого судді, створює достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. (п.2 ч.1 ст.177 КПК України)

ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може знищити важливі докази у кримінальному провадженні щодо власної причетності, а також інших учасників злочинної організації, частина з яких на сьогодні залишаються не встановленими. Крім того, на цей час у кримінальному провадженні проводяться заходи, направлені на встановлення зазначених осіб, а також інших доказів та злочинних епізодів скоєних вказаною злочинною організацію. Зокрема, у кримінальному провадженні проведено огляд інформації веб ресурсу ARBISCAN, у ході якого зафіксовано обставини фінансових дій (транзакцій) гаманців віртуальних активів учасників злочинної організації які використовувались її учасниками при вчиненні злочинів.

За результатом огляду отримано фактичні дані, які вказують на незаконне заволодіння віртуальними активами на рівні 2 000 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно середнього по Україні курсу долара є приблизно 86 000 000 грн. Коло всіх осіб (потерпілих), яким було завдано шкоду, до теперішнього часу залишається невстановленим.

3) Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_15 та ОСОБА_21 , якими надано ряд викривальних щодо організаторів злочинної організації, в тому числі ОСОБА_15 на самого ОСОБА_4 . З метою їх зміни, заперечуючи причетність до вчинення особливо тяжких злочинів, в яких йому повідомлено про підозру, останній може здійснювати вплив на свідка.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Тільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.

Необхідно зазначити, що ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому перераховані обставини дають можливість сприймати наведені вище ризики за реальні.

Тобто, ризик впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків

ОСОБА_15 та ОСОБА_21 існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх безпосередньо судом.

4) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)

ОСОБА_4 у разі застосування щодо нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, чи продовжити кримінальні правопорушення, в яких підозрюється. Він матиме реальну можливість спільно з іншими учасниками злочинної організації, які на сьогодні залишаються не встановленими, організувати протиправну діяльність іншого «колл-центру», забезпечивши його функціонування, маючи на меті отримання незаконного фінансового збагачення, а також здійснювати його керівництво.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м`якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_4 . Також, слідчим суддею враховується майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати обов`язки , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів до 29.05.2026, включно, із утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 9 984 000 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 29.05.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Управління ДМС в Дніпропетровської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 29.05.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1