№ 135679721, 13.04.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/434/26

Провадження № 3/935/302/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М. розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює водієм «Галтранс» ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

установила:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 08.02.2026 о 10год 07 хв на 119 км+600м а/д Київ-Чоп (поряд с.Колодязьки), керуючи транспортним засобом Bova Fatura, н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні з правої смуги у ліву не надав перевагу та здійснив зіткнення з автомобілем Scoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у лівій смузі у попутному напрямку. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3 «б», 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином

Захисник Розпутенко Р. А. у судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , зазначив, що єдина позиція сторони захисту узгоджена.

За таких обставин, з огляду на положення ст..268 КУпАП, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник Розпутенко Р. А. зазначив, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, просить призначити судову фототехнічну експертизу та інженерно-транспортну експертизу. На запитання судді захисник погодився з можливою наявністю у діях ОСОБА_1 порушення ПДР , а саме створення аварійної ситуації, проте, водій іншого автомобіля ОСОБА_2 мав би відреагувати на зміну дорожньої обстановки та пригальмувати, однак цього не зробив, що видно з відеозапису, дослідженого у судовому засіданні. ОСОБА_1 під час маневру перестроювання увімкнув лівий покажчик повороту і водій автомобіля ОСОБА_2 мав би на це зреагувати.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що рухався у попутному напрямку з автобусом , під керуванням ОСОБА_1 , але у різних смугах. Під час перестроювання на його смугу руху водій ОСОБА_1 увімкнув не покажчик повороту , а лівий аварійний сигнал і виїхав практично перед ним, що видно на відеозапису з відеореєстратора його автомобіля. Ним було застосовано гальмування, наскільки було можливо за таких обставин, проте погодні умови були погані, і зупинитись він не зміг. Відстань між транспортними засобами була дуже мала. Вважає, що у ДТП винен водій автобуса ОСОБА_1 . Заперечує проти призначення експертизи, оскільки це лише затягне судовий розгляд, обставини ДТП встановлені матеріалами протоколу та відеозаписом, дослідженим судом. Крім того, під час складання протоколу ОСОБА_1 визнавав свою вину. Розбіжності між поясненнями , наданими у судовому засіданні та письмовими його поясненнями пояснив тим, що на момент ДТП він не мав можливості зрозуміти, що саме увімкнув ОСОБА_1 : лівий покажчик чи аварійну, оскільки відстань між транспортнми засобами була невеликою, він побачив це лише на відеозапису.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586110 від 08.02.2026, копію якого ОСОБА_1 отримав;

- схему місця ДТП від 08.02.2026, складену за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будь-які заперечення до схеми відсутні;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.02.2026, відповідно до яких водій автобуса розпочав маневр перестроювання за 20 м до його автомобіля;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.02.2026, відповідно до яких рухався за кермом автобуса у напрямку м.Житомир (рейс Київ-Кишині), хотів перестроїтисьз правого ряду, щоб об`їхати аварії, і в цей момент відчув удар у ліву задню частину автобуса;

- відеозапис з відеореєстратора, з якого убачається рух автомобіля , під керуванням ОСОБА_2 , у лівій смузі руху, попереду у правій смузі рухається автобус , водій якого, на умовно невеликій відстані від автомобіля , увімкнувши лівий аварійний сигнал, починає перестроюватись на ліву смугу, фактично створюючи аварійну ситуацію, що стала причиною ДТП, оскільки відбувається зіткнення транспортних засобів,

суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП полягає у порушенні учасниками дорожнього руху, відповідно, Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні п.2.3 «б» ПДР, згідно з яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також п.10.3 ПДР, відповідно до якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Під час судового розгляду захисником заявлено клопотання про призначення у справі судової фототехнічної експертизи та інженерно-транспортної експертизи.

Відповідно до ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися після вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатній обсяг доказів, для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, суддя не вбачав достатніх підстав для призначення у справі експертиз відповідно до клопотання захисника, а тому в задоволенні такого клопотання захиснику Розпутенку Р. А. було відмовлено.

Судом достовірно встановлено, що водій транспортного засобу Bova Fatura, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно зреагувати на її зміну, та під час перестроювання на іншу смугу руху не дав дорогу транспортному засобу Scoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному з ним напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися (ліва смуга руху).

Зазначене фактично не заперечується і самим ОСОБА_1 , який у своїх письмових поясненнях від 08.02.2026 зазначив, що мав намір об`їхати ДТП, яке було попереду, з правого ряду в інший, і у цей час відбулось зіткнення.

Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

При обрані міри адміністративного стягнення, суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, негативні характеристики відсутні, тому суддя вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, в межах санкції ст.124 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушників в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановила:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні 08 лютого 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., який сплатити на рахунок: отримувач: ГУК у Житомирській області /Житомир обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37976485, номер рахунку: UA 368999980313060149000006001, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код держ. клас-ції: 21081300, стягувач УПП у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп., якій сплатити на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783, стягувач Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.М.Рибнікова