Постановление суда № 135656018, 14.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 квітня 2026 рокуСправа №160/11922/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення по справі №160/11922/25,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/11922/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації (53080, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий шлях, вул. Меліоративна, буд. 45-А, ЄДРПОУ 03192371) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 на день звільнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпустки за 2019, 2020, 2022, 2023 роки, як одинокій матері в кількості 40 календарних днів.

Зобов`язано Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки за 2019, 2020, 2022, 2023 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03192371) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривні 60 копійок.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року в адміністративній справі № 160/11922/25 залишно без змін.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року набрало законної сили 04.11.2025 року.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення по справі №160/11922/25, яка обґрунтована тим, що під час виконання даного рішення виникла необхідність у його роз`ясненні в зв`язку з тим, що відповідач провів розрахунок та виплату вище вказаної компенсації, застосувавши положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року (далі-Порядок), що підтверджує наданий Відповідачем Розрахунок компенсації невикористаної відпустки та супровідний лист з роз`ясненням до розрахунку. Вказаний порядок передбачає розрахунок виплати, виходячи з середнього заробітку за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення. Однак, резолютивна частина рішення суду містить чітке формулювання: виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення. Застосування відповідачем Порядку 100 призвело до зменшення бази розрахунку, оскільки моє фактичне грошове забезпечення станом на день звільнення (розрахунок додається) було вищім, ніж середній показник за попередній рік.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 160/11922/25, а саме : 1. Чи означає формулювання суду «нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не використані дні додаткової соціальної відпустки за 2019,2020,2022,2023 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення», що розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку має здійснюватися на основі розміру посадового окладу, надбавок та інших складових грошового забезпечення, встановлених мені саме на дату звільнення (31.12.2024 року) шляхом ділення на середньомісячну кількість днів, без застосування механізму усереднення доходів за останні 12 місяців, що передують місяцю звільнення, передбаченого Порядком № 100 ? 2. Чи можна вважати проведений відповідачем розрахунок компенсації за невикористану відпустку за Порядком № 100, якщо це суперечить вказаній у рішенні базі розрахунку «виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення», належним виконанням рішення суду ?

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено Управлінню соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про роз`яснення рішення.

Від Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації надійшли заперечення на заяву, в яких відповідач вважає, що у задоволені заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення слід відмовити, оскільки рішення суду є зрозумілим та не потребує додаткового роз`яснення. Якщо у сторони по справі виникають будь-які сумніви щодо правильності нарахування чи виплати їй грошової компенсації за не використані дні додаткової соціальної відпустки, то такі питання можуть вирішуватися шляхом подання позову до суду, а не шляхом подання заяви про роз`яснення судового рішення. Тому представник відповідача вважає, що доводи ОСОБА_1 щодо роз`яснення рішення суду є безпідставними, наголошуючи на тому, що процедура роз`яснення судового рішення сама по собі не призначена для вирішення таких спорів. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року, залишене без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 року, виконано у повному обсязі, що не заперечується самою позивачкою ОСОБА_1 та підтверджується здійсненням останній відповідних нарахувань та проведенням виплати грошової компенсації за невикористану відпустку у кількості 40 календарних днів, яка нарахована у сумі 25 986,00 грн. та виплачена бюджетною установою УСВП Криворізькою РДА з урахуванням передбачених законодавством утримань, що не спростовується позивачем по справі. Отже, Рішення суду набрало законної сили 04.11.2025 року та повністю було виконано відповідачем відповідно до положень статті 129-1 Конституції України. На думку представника відповідача УСВП Криворізької РДА, подання заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, яке фактично було виконане, на даній стадії не допускається, а тому правові підстави для його роз`яснення відсутні. Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 02.04.2026 року свідчить про те, що позивач фактично ставить під сумнів проведений відповідачем розрахунок суми компенсації за 40 календарних днів невикористаної відпустки. У разі незгоди з порядком виконання рішення або проведеними розрахунками, позивач має право оскаржити дії суб`єкта владних повноважень або звернутися до суду з відповідним позовом, аж ніяк не ставити перед судом питання про роз`яснення судового рішення.

Від ОСОБА_1 надійшли пояснення на заперечення відповідача, щодо заяви про роз`яснення судового рішення, в яких наголосила той факт, що Відповідач прирівнює термін «грошове забезпечення», що є спеціальною нормою для державних службовців із «середньою заробітною платою» (загальна норма Порядку №100), свідчить про об`єктивну неясність тексту рішення для Відповідача, яка перешкоджає його виконанню в повному обсязі. Виплата суми, розрахованої за іншою методикою, не є належним виконанням судового рішення (ст. 129-1 Конституції України). Тому вважає, що рішення суду є не виконаним. Підставою для винесення ухвали про роз`яснення судового рішення є усунення перешкод для повного та належного виконання рішення суду. Рішення суду ще не виконане або не закінчився строк його пред`явлення до примусового виконання. Станом на теперішній час, строк пред`явлення рішення до виконання у цій справі не закінчився (рішення набрало сили 04.11.2025). Отже, право як позивача на роз`яснення рішення є абсолютним, незалежно від суб`єктивного бачення відповідача щодо припинення правовідносин. Заява не призводить до зміни способу викання даного рішення, а спрямована на захист незмінності рішення, так як суд вже встановив базу розрахунку: «грошове забезпечення на день звільнення», виходячи з чого виплата коштів залишається виплатою. Заявник просить суд деталізувати алгоритм обчислення, який був вказаний у рішенні. Роз`яснення того, що розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку має здійснюватися на основі розміру посадового окладу, надбавок та інших складових грошового забезпечення, встановлених мені саме на дату звільнення (31.12.2024 року) шляхом ділення на середньомісячну кількість днів, без застосування механізму усереднення доходів за останні 12 місяців, що передують місяцю звільнення, передбаченого Порядком № 100, не змінює суті рішення, а лише забезпечує його точне виконання.

Від Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної державної адміністрації надійшло клопотання про відмову в прийнятті процесуального документа, яке обґрунтоване тим, що позивачем 09.04.2026 року у відповідь на письмові пояснення відповідача подано документ під назвою «Відповідь на відзив», що взагалі не передбачено діючим Кодексом адміністративного судочинства України. Поданий позивачем ОСОБА_1 документ не передбачений жодною нормою Кодекс адміністративного судочинства України як самостійний процесуальний документ у даній стадії розгляду справи. КАС України встановлює вичерпний перелік письмових заяв по суті справи, а саме: позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення виключно у випадках і порядку, прямо визначених законом. Жодних «відповідей на відзив» при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення процесуальний закон не містить.

Щодо клопотання управління про відмову в прийнятті процесуального документа.

Пунктами 1-4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 8 КАС України учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1, Пунктом 3 частини 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України позивач - ОСОБА_1 наділена правом надавати свої пояснення що стосуються заяви про роз`яснення рішення по справі №160/11922/25, в зв`язку із чим ці пояснення приймаються судом.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 01.09.2020 по справі №806/984/18, від 08.08.2018 по справі №808/1298/15 неодноразово наголошував, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

Так, зі змісту заяви про роз`яснення рішення вбачається, що заявнику не зрозумілий спосіб виконання вказаного судового рішення, зокрема щодо порядку і механізму розрахунку грошової компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки за 2019, 2020, 2022, 2023 роки.

Питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення.

Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

При цьому суд звертає увагу ОСОБА_1 , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі України Про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, заявник має право звернутися до органів з примусового виконання рішень, які при здійсненні своє діяльності зобов`язані вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд звертає увагу позивача, що можливе допущення відповідачем порушень чинного законодавства при виконанні рішення суду не є ознакою його незрозумілості, оскільки резолютивна частина рішення містить чітко сформульовані зобов`язання, покладені судом на відповідача.

Питання, які ставляться у поданій заяві, не є підставою для роз`яснення судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення по справі №160/11922/25 є необґрунтованою, відтак, цю заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення по справі №160/11922/25,- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса