Постановление суда № 135638475, 08.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5625/26

провадження № 1-кс/753/806/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023100020002604, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12023100020002604 від 06 липня 2023 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що 22 квітня 1994 року між ОСОБА_8 та громадянином Республіки Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_9 зареєстровано шлюб, після реєстрації якого кожен із подружжя обрали собі прізвище ОСОБА_10 .

У подальшому, за невстановлених слідством обставин у невстановлений слідством час ОСОБА_8 стала членом Садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 256810010020039), отримавши у користування земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Під час шлюбу, 04 липня 2005 року ОСОБА_8 набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:621:0002, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ № 125482, виданим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 04 липня 2005 року на підставі рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 року № 408/1818.

26 травня 2011 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_8 укладено договір про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до якого подружжя визначило, що єдиним об`єктом права спільної сумісної власності є квартира АДРЕСА_1 . За цим договором, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за № 248, ОСОБА_11 уступив на користь ОСОБА_8 єдине набуте у шлюбі майно квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, цього ж дня, 26 травня 2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 245 договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_11 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:621:0002.

Згідно з п.п. 3.2. цього договору дарування земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:621:0002) від 26 травня 2011 року, дарувальник свідчить, що відчужувана земельна ділянка нікому іншому не продана, не подарована, не передана в іпотеку, не здана в оренду (найом), не є предметом сервітуту, суперфіцию, під забороною не перебуває, на земельній ділянці немає зареєстрованої в органах технічної інвентаризації забудови. Судового спору щодо земельної ділянки немає. Відсутність заборони на земельну ділянку підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру заборон виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 станом на 26 травня 2011 року.

Зазначений договір дарування земельної ділянки було зареєстровано у виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 10 жовтня 2011 року за № 10-7-10826. Таким чином право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_11 .

12 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_11 і ОСОБА_8 розірвано. Після розірвання шлюбу дружина залишила собі прізвище ОСОБА_10 , а чоловік повернувся на прізвище ОСОБА_13 .

30 серпня 2014 року між громадянином Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було зареєстровано шлюб, після реєстрації якого кожен із подружжя обрали собі прізвище ОСОБА_13 .

29 грудня 2019 року ОСОБА_14 помер.

За життя ОСОБА_9 не встиг у встановленому законом порядку оформити право власності на збудований садовий дачний будинок загальною площею 349,6 м2, розташований на земельній ділянці площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:621:0002.

Як зазначає слідчий, за невстановлених слідством обставин, у невстановлений слідством час, ОСОБА_8 , достеменно знаючи та усвідомлюючи, що службові особи об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) не вправі підписувати та видавати будь-які документи від імені та/або замість садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), звернулась до Голови правління об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_16 для видачі довідки про її членство в садівничому товаристві «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), яка посвідчує певні обставини і події, які здатні спричинити наслідки правового характеру.

ОСОБА_16 , перебуваючи в період часу з 20 жовтня 1997 року по 28 травня 2017 року на посаді голови правління Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28 травня 2017 року, будучи службовою особою вказаного об`єднання товариств, використовуючи печатку та кутовий штамп Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), достеменно знаючи та усвідомлюючи, що учасниками Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) є лише юридичні особи приватного права, в тому числі громадські об`єднання зі статусом юридичної особи приватного права, при цьому садові товариства, що входять до складу Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), в тому числі Садівниче товариство «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), зберігають за собою повну організаційно-правову самостійність, права юридичної особи та у своїй діяльності керуються власними статутами, Конституцією і законами України, а також достеменно знаючи і усвідомлюючи, що Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) не має повноважень щодо прийому власників земельних ділянок в члени садівничих товариств, які є учасниками Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), в тому числі в члени Садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), на надрукованому бланку склав та власноручно підписав від свого імені і за себе, а також від імені і за головного бухгалтера Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_17 , завідомо неправдивий офіційний документ - довідку № 125 від 04 жовтня 2006 року.

Довідка № 125 від 04 жовтня 2006 року є офіційним документом, оскільки засвідчувала певні обставини і події, які здатні спричинити наслідки правового характеру - здійснення, в тому числі на її підставі, державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, ОСОБА_16 не маючи на те статутних і законодавчих повноважень склав завідомо неправдивий офіційний документ - довідку № 125 від 04 жовтня 2006 року.

Крім того, слідчий вказує, що ОСОБА_16 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів, вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04 жовтня 2006 року, складеної від імені об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_8 є членом СТ «Дніпро» та власником садового будинку АДРЕСА_2 і в повному обсязі сплатила суму пайового внеску за вказаний будинок. При цьому, у вказаній довідці не було зазначено площу зазначеного будинку, суму пайового внеску та дату його сплати.

Також ОСОБА_16 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів, вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04 жовтня 2016 року завідомо неправдиві відомості, а саме, що будинок АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію у 1990 році.

Отже, ОСОБА_16 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04 жовтня 2016 року завідомо неправдиві відомості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року у справі № 753/4818/23 було задоволено клопотання захисника ОСОБА_18 про закриття кримінального провадження № 12023100020001111 від 15 березня 2023 року та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_16 у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, зазначену підроблену довідку № 125 від 04 жовтня 2006 року ОСОБА_16 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, не будучи обізнаним про подальші злочинні наміри ОСОБА_8 , але не пізніше 30 червня 2020 року, передав ОСОБА_8 , яка достеменно усвідомлювала та розуміла, що вказана довідка видана неуповноваженою особою та до неї внесено завідомо неправдиві відомості.

Після чого ОСОБА_8 з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим нерухомим майном шляхом обману (шахрайство) та одержання прав на чуже нерухоме майно шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, достеменно знаючи, що після укладення 26 травня 2011 року договору дарування своєму колишньому чоловіку ОСОБА_11 земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий № 8000000000:90:621:0002, площею 0,12 га, вона втратила членство в садівничому товаристві «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), а також не маючи права на набуття права власності на не введений та не зареєстрований у встановленому законом порядку садовий дачний будинок загальною площею 349,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 30 червня 2020 року близько 17:00 години, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , з метою реєстрації за собою права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звернулась до державного реєстратора ОСОБА_19 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу), яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 , із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яку було зареєстровано о 17:03:59 годині.

При цьому, до вказаної заяви ОСОБА_8 в тому числі додала завідомо підроблений офіційний документ - довідку № 125 від 04 жовтня 2006 року видану Головою правління Об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_16

30 червня 2020 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_8 приватним нотаріусом ОСОБА_19 , яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 , прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та внесено запис про право власності за ОСОБА_8 .

Отже, ОСОБА_8 внаслідок реєстрації права власності на нерухоме майно заволоділа чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах шляхом обману (шахрайство), а саме заволоділа садовим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 10 846 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_8 , 30 червня 2020 року, близько 17:00 години, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , з метою реєстрації за собою права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звернулась до державного реєстратора ОСОБА_19 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу), яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 , із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яку було зареєстровано о 17:03:59 годині.

При цьому, до вказаної заяви ОСОБА_8 , в тому числі, додала завідомо підроблений офіційний документ - довідку № 125 від 04.10.2006, видану Головою правління об`єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_16 , таким чином використала завідомо підроблений документ.

Таким чином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також підозрюється у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

09 червня 2023 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

У зв`язку з невстановленням місцезнаходження ОСОБА_8 , 06 липня 2023 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено, а ОСОБА_8 , оголошено в розшук.

Постановою слідчого від 14 липня 2023 року досудове розслідування відновлено у зв`язку з необхідністю проведення слідчих дій.

Постановою слідчого від 17 липня 2023 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено.

Постановою слідчого від 09 серпня 2023 року досудове розслідування відновлено у зв`язку з необхідністю проведення процесуальних дій, а саме призначення судової технічної експертизи документів.

Постановою слідчого від 10 серпня 2023 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено.

Як вказує слідчий, під час розшуку підозрюваної ОСОБА_8 було встановлено що вона виїхала з України 12 червня 2023 року о 07:46 через п/п Ягодин ділянка польська на автобус SCANIA НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження на цей час підозрювана ОСОБА_8 може перебувати в Сполучених Штатах Америки.

Враховуючи викладене, постановою слідчого від 06 березня 2026 року підозрювану ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі змісту наведеної норми КПК України слідує, що для з`ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв`язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Як свідчать матеріали клопотання та зазначив прокурор, під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_8 перетнула державний кордон 12 червня 2023 року, наразі перебуває за межами України і на територію України не поверталася.

13 липня 2023 року слідим суддею Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/12060/23 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_8 з метою її приводу для часті у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року у справі № 753/12060/23 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_8 з метою її приводу для часті у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

06 березня 2026 року постановою слідчого ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.

До матеріалів клопотання долучені документи, зміст яких свідчить, що ОСОБА_8 може перебувати на території Сполучених Штатів Америки.

Наведені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 було оголошено у міжнародний розшук і таке процесуальне рішення слідчого не носило формальний характер і не було явно безпідставним, а тому наявні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Потерпіла та її захисник підтримали позицію прокурора.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_20 подав клопотання про витребування у Дарницької окружної прокуратури міста Києва та/або Офісу Генерального прокурора оригінали (або належним чином завірені копії) постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також повний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вказаного провадження, у задоволенні якого слідчий суддя відмовив, зважаючи на надання захиснику підозрюваної ухвало слідчого судді від 16 червня 2025 року тимчасового доступу до речей і документі, а саме інформації з бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях 1202010502000039 та № 12023100020002604 та отримання захисником цієї інформації та її фактичне отримання захисником, що підтверджується доданим до його клопотання документами.

Захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_20 та ОСОБА_6 заперечували проти поданого клопотання та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що (1) у кримінальному провадженні закінчилися строки досудового розслідування внаслідок скасування слідчим суддею постанови слідчого про зупинення досудового розслідування від 06 липня 2023 року, а тому строк з дня винесення слідчим постанови про зупинення досудового розслідування до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування; (2) відсутня обґрунтована підозра та подія кримінального правопорушення, оскільки спірний садовий будинок був збудований самою підозрюваною (під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_11 ) у 2005-2006 роках, а отже відсутня подія шахрайства; (3) матеріли справи не містять доказів, що підтверджують факт особистого звернення ОСОБА_8 за отриманням підробленої довідки № 125 від 04 жовтня 2006 року та її отримання ОСОБА_8 ..

Також сторона захисту посилається, що наразі адреса місцезнаходження підозрюваної слідчому відома, він зобов`язаний був здійснювати виклики та вручення документів через процедуру міжнародної правової допомоги, а не ініціювати розшук підозрюваної. Слідчим також не надано доказів внесення відомостей про ОСОБА_8 до бази даних Інтерполу, що є обов`язковим підтвердженням міжнародного розшуку.

Крім цього захист посилається на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_8 легально виїхала за кордон та має постійне місце проживання у США, а усі ключові особи вже неодноразово допитані, їхні показання зафіксовані у протоколах, а отже підозрювана не може вплинути на зміну уже наданих показань.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані слідчим матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження 12023100020002604 від 06 липня 2023 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України..

09 червня 2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.

06 липня 2023 року слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваної ОСОБА_8 в розшук.

06 березня 2026 у зв`язку з наявністю відомостей про можливе перебування підозрюваної у Сполучених Штатах Америки, слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення підозрюваної у міжнародний розшук.

Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять, що ОСОБА_8 може бути причетна до інкримінованих їй злочинів і за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Підозра ОСОБА_8 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із кримінальним правопорушенням.

Заперечення сторони захисту щодо відсутності доказів звернення ОСОБА_8 за отриманням та отримання ОСОБА_8 підробленої довідки № 125 від 04 жовтня 2006 року спростовуються протоколом її допиту як свідка від 03 листопада 2020 року.

Інші заперечення щодо обставин кримінального провадження слідчий суддя відхиляє, оскільки не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

У цьому провадженні сукупність досліджених відомостей та обставин справи свідчить про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тривалою відсутністю ОСОБА_8 за місцем проживання; достатністю матеріального стану підозрюваної ОСОБА_8 для тривалого перебування та проживання закордоном, де на цей час остання фактично і перебуває, будучи достеменно обізнаною про повідомлену їй підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Також прокурор вважає, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілу або свідків з метою узгодити їх показання, щоб вони відповідали її інтересам.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику переховування, враховуючи у сукупності, що (1) ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі; (2) підозрювана перебуває на цей час за межами України; (3) у неї наявне громадянство іншої держави; (4) підозрювана має організаційні, родинні, матеріальні можливості для проживання та перебування за кордоном.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що потерпіла займає активну позицію щодо захисту власних інтересів у цьому кримінальному провадженні, а тому можливість впливу підозрюваної на потерпілу у позапроцесуальний спосіб слідчий суддя вважає надзвичайно низькою.

Щодо впливу на свідків такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Беручи до уваги обставини цього кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, враховуючи наявність судового рішення щодо ОСОБА_16 , який визнав пред`явлене йому обвинувачення, слідчий суддя оцінює ступінь ризику впливу на свідків також як надзвичайно низький.

Щодо доводів сторони захисту про закінчення строків досудового розслідування, слідчий суддя вказані доводи відхиляє, оскільки, як слідує з матеріалів провадження, постановою слідчого від 14 липня 2023 року було відновлено досудове розслідування, зупинене згідно із постановою слідчого від 06 липня 2023 року, а тому у зв`язку із скасуванням слідчим суддею цієї постанови, у строк досудового розслідування включається лише строк з 06 по 14 липня 2023 року, а не строк до постановлення слідчим суддею ухвали пор скасування постанови про зупинення досудового розслідування як помилково вважає сторона захисту.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення, документів, доданих до клопотання та наданих прокурором пояснень, що свідчать про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваною дій, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрювану оголошено у міжнародний розшук, слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 за її відсутності.

Водночас слідчий суддя враховує особливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України, та встановлені цієї нормою гарантії прав підозрюваного, згідно з якими після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Як передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1