Постановление суда № 135626157, 07.04.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/914/26

№ 1-кс/183/508/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене керівником Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000184 від 08 лютого 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, неодруженому, з неповною середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому:

-24.03.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого, слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене керівником Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000184 від 08 лютого 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

07 лютого 2026 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. АДРЕСА_3 , разом з раніше знайомими неповнолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де побачили ОСОБА_11 , який йшов по вулиці у їх напрямку. В цей час у ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), а саме: заволодіння майном, яке знаходиться у ОСОБА_11 при собі.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_6 та неповнолітні ОСОБА_10 і ОСОБА_9 почали наносити удари по обличчю ОСОБА_11 , позбавивши останнього можливості чинити опір відкритому заволодінню майном, та надалі забрали з правої кишені зимової куртки мобільний телефон, марки «Samsung SM-S908U», IMEI: НОМЕР_1 , з лівої кишені зимової куртки навушники «Airpods», білого кольору, електронний пристрій для паління «ELF BAR G4 33000 PRO», та зірвали з шиї ОСОБА_11 срібний ланцюжок із ладанкою.

Після чого ОСОБА_6 та неповнолітні ОСОБА_10 і ОСОБА_9 відкрито, утримуючи викрадене майно, з місця злочину втекли, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду.

Таким чином, дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

08 лютого 2026 року відомості про кримінальне правопорушення СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №12026042350000184 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

08 лютого 2026 року, о 00 годині 50 хвилин, ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08 лютого 2026 року у кримінальному провадженні №12026042350000184 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

09 лютого 2026 року ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 квітня 2026 року включно.

30 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2026 року включно.

01 квітня 2026 року постановою прокурора Самарівської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026042350000184 до трьох місяців, тобто до 08 травня 2026 року.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, суспільною працею не займається, законних джерел доходу не має, у зв`язку з чим стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні

ОСОБА_6 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, та маючи можливість вільного пересування, враховуючи перелічені обставини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які ще не допитані безпосередньо судом, отже, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 , будучи особою раніше судомою за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив й знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину.

На підставі викладеного слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаного ризику забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеному ризику застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним слідчим у клопотанні письмово.

Слідча в судовому засіданні підтримала прокурора.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики не доведенні, його підзахисний сприяв розкриттю злочину, просив відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав свого захисника.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У відповідності до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

За нормою ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З досліджених слідчим суддею доказів убачається, що стороною обвинувачення зібрані докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином.

Слідчий суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п.74 рішення у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого судді прокурор надав переконливі аргументи в обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання підозрюваного під вартою.

Що стосується клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням вищезазначених висновків слідчого судді, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000184 від 08 лютого 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вважає за необхідне клопотання задовольнити, продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, визначених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого, слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене керівником Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042350000184 від 08 лютого 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, неодруженому, з неповною середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 08 травня 2026 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год. 30 хв. 10 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1