Решение № 135613985, 10.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2457/25

Провадження №: 2/755/5938/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Церні В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 76 760,00 грн, що складається із заборгованості за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 в розмірі 45 560,00 грн, та заборгованості за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у розмірі 31 200,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір

№ 102876297 в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. 29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». В подальшому, 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 у розмірі 45 560,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 8 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 37 560,00 грн.

Також, 08 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4957987 в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. 26 січня

2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». В подальшому, 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у розмірі 31 200,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 25 250,00 грн, та заборгованість за комісією - 950,00 грн.

На підставі вказаного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 в розмірі 45 560,00 грн та заборгованість кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у розмірі 31 200,00 грн, що разом складає 76 760,00 грн.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою з додатками, що двічі направлявся за останньою відомою адресою місця реєстрації відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі

№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження

№ 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також 01 лютого 2026 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи № 755/2457/25 за позовом ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідачу роз`яснено процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит № 102876297, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід.

Анкета-заява на кредит № 102876297 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 102876297. Крім того, анкета-заява на кредит № 102876297 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 20 000,00 грн; замовлений строк - 30 днів; погоджена сума - 8 000,00 грн; погоджений строк - 15 днів; комісія за надання - 19,00 %; ставка процентів 2,50 % за кожен день користування.

З договору про споживчий кредит від 07 жовтня 2021 року № 102876297, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони уклали кредитний договір, на таких умовах.

Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом

1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункт

1.1 Договору).

Договором визначені такі умови кредитування: сума кредиту становить 8 000,00 грн (пункт 1.2); кредит надається строком на 15 днів з 07 жовтня 2021 року (пункт 1.3); згідно пункту 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в дату платежу - 22 жовтня 2021 року; орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 12 520,00 грн (пункт

1.5 Договору); комісія за надання кредиту - 1 520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1); проценти за користування кредитом - 3 000,00 грн (за ставкою

2,50 % від фактичного залишку кредиту за день); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована.

Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього договору (пункти

1.6, 1.7 Договору).

Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1 - 1.5.3 договору в термін (дату), вказаний у пункті 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в пункті 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в пункті 1.5.2 або проценти за базовою процентною ставкою, визначеною пунктом 1.6 Договору, в сумі та на умовах, визначених в пунктом 2.3 договору (пункт 2.2.1).

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 2.2.3 договору (пункт 2.2.2).

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначені у пункті 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного пунктом 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену пунктом 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) процентної ставки не може бути збільшено товариством без письмової згоди позичальника (пункт 2.2.3 договору).

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3 Договору. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tegno.com.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом

6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору (пункт 2.3.1.1).

Пунктом 2.3.1.2 визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (у даному випадку 22 жовтня 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Відповідно до пункту 2.4.2 у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3 та пункту 2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 5.1 договору позичальник підтвердив, що до укладення договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, з інформацією, передбаченою частиною другою, третьою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору, умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.

До позовної заяви долучено додатки № 1 та № 2 до кредитного договору від 07 жовтня 2021 року № 102876297, а саме: графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з довідкою про ідентифікацію виданою ТОВ «Мілоан», підтверджується, що

ОСОБА_1 ідентифікований 07 жовтня 2021 року шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, який відправлено на номер телефону: НОМЕР_1 .

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», станом на

21 грудня 2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від

07 жовтня 2021 року № 102876297 становить 22 760,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,00 грн, та заборгованості за відсотками - 14 760,00 грн.

Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 07 жовтня

2021 року № 102876297, складений ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого станом на 10 березня 2023 року загальна сума заборгованості складає 45 560,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - тіло кредиту,

14 760,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, та 22 800,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги.

Також, судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит № 4957987, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід.

Анкета-заява на кредит № 4957987 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 4957987. Крім того, анкета-заява на кредит № 4957987 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 20 000,00 грн; замовлений строк - 30 днів; погоджена сума - 5 000,00 грн; погоджений строк - 30 днів; комісія за надання - 19,00 %; ставка процентів 2,00 % за кожен день користування.

З договору про споживчий кредит від 08 жовтня 2021 року № 4957987, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони уклали кредитний договір, на таких умовах.

Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом

1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункт

1.1 Договору).

Договором визначені такі умови кредитування: сума кредиту становить 5 000,00 грн (пункт 1.2); кредит надається строком на 30 днів з 08 жовтня 2021 року (пункт 1.3); згідно пункту 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в дату платежу - 07 листопада 2021 року; орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 8 950,00 грн (пункт

1.5 Договору); комісія за надання кредиту - 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1); проценти за користування кредитом - 3 000,00 грн (за ставкою

2,00 % від фактичного залишку кредиту за день); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована.

Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього договору (пункти

1.6, 1.7 Договору).

Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1 - 1.5.3 договору в термін (дату), вказаний у пункті 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в пункті 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в пункті 1.5.2 або проценти за базовою процентною ставкою, визначеною пунктом 1.6 Договору, в сумі та на умовах, визначених в пунктом 2.3 договору (пункт 2.2.1).

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 2.2.3 договору (пункт 2.2.2).

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначені у пункті 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного пунктом 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену пунктом 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) процентної ставки не може бути збільшено товариством без письмової згоди позичальника (пункт 2.2.3 договору).

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3 Договору. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору (пункт 2.3.1.1).

Пунктом 2.3.1.2 визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (у даному випадку 07 листопада 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Відповідно до пункту 2.4.2 у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3 та пункту 2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 Договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору позичальник підтвердив, що до укладення договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, з інформацією, передбаченою частиною другою, третьою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору, умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.

До позовної заяви долучено додатки № 1 та № 2 до кредитного договору від 08 жовтня 2021 року № 4957987, а саме: графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з довідкою про ідентифікацію виданою ТОВ «Мілоан», підтверджується, що

ОСОБА_1 ідентифікований 08 жовтня 2021 року шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, який відправлено на номер телефону: НОМЕР_1 .

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», станом на 06 січня 2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 жовтня

2021 року № 4957987 становить 23 950,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту

- 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 18 000,00 грн, та заборгованість закомісією 950,00 грн.

Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором від 08 жовтня

2021 року № 4957987, складений ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого станом на 10 січня 2023 року загальна сума заборгованості складає 31 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 18 000,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, та 7 250,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги.

До позовної заяви також долучено Правила надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 13 липня 2021 року).

Як встановлено судом, кредитний договір від 07 жовтня 2021 року № 102876297, та кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 укладені в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідачем не спростовано факту укладення кредитного договору від 07 жовтня 2021 року

№ 102876297, та кредитного договору від 08 жовтня 2021 року № 4957987, власних контррозрахунків заборгованості за договором не надано.

Суд враховує, що кредитний договір від 07 жовтня 2021 року № 102876297, та кредитний договір від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у встановленому законом порядку не укладеними або недійсними не визнавались, доказів протилежно суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від

23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З матеріалів справи судом встановлено таке.

29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого клієнт - Первісний кредитор, зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 45 757 860 грн 29 коп., а фактор зобов`язується здійснити фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає Новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.

Згідно пункту 6.1.2 договору факторингу, реєстр боржників в електронному вигляді (додаток

№ 1) передається фактору за актом приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта.

Згідно пункту 6.1.4 договору факторингу, право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників (додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників від 28 грудня 2021 року до Договору факторингу від 29 грудня 2021 року № 29-12/2021-45 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 у розмірі 22 760,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 760,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

До матеріалів справи також долучено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу від 29 грудня 2021 року № 29-12/2021-45, а також платіжне доручення від

30 грудня 2021 року № 0316900000 про оплату лоту згідно договору факторингу від 29 грудня 2021 року № 29-12/2021-45.

10 березня 2023 року між ТОВ «ФК Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконувати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 5.2 договору відступлення прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10 березня 2023 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 102876297 у розмірі

45 560,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 560,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

До матеріалів справи також долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01, а також Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року.

Також судом встановлено, що 26 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26/101-2022-83, відповідно до умов якого клієнт - Первісний кредитор, зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83 672 331,46 грн, а фактор зобов`язується здійснити фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає Новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.

Згідно пункту 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17 грудня 2021 року до Договору факторингу від

17 грудня 2021 року № 26/01-2022-83 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у розмірі 23 950,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісією.

До матеріалів справи також долучено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу від 26 січня 2022 року № 26/01-2022-83, а також платіжне доручення від 27 січня 2022 року № 324190002 про оплату лоту згідно договору факторингу від 26 січня 2022 року № 26/01-2022-85.

10 січня 2023 року між ТОВ «ФК Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір

№ 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконувати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 5.2 договору відступлення прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4957987 у розмірі

31 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 250,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн - заборгованість за комісіями.

До матеріалів справи також долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023, а також Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року.

Разом із тим, матеріали справи не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 та за кредитни договром від 08 жовтня 2021 року № 4957987, передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд також враховує, що у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит, що узгоджується з положеннями статті 517 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 та укладення з ТОВ «Мілоан» кредитного договору від 07 жовтня 2021 року № 102876297, позивач надав довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12 грудня 2024 року, з якої вбачається, що 07 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що станом на 21 грудня 2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 становить 22 760,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,00 грн, та заборгованості за відсотками - 14 760,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 07 жовтня 2021 року

№ 102876297, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 березня 2023 року загальна сума заборгованості складає 45 560,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - тіло кредиту, 14 760,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, та 22 800,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги.

Також, на підтвердження факту перерахування кредитних коштів ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 та укладення з ТОВ «Мілоан» кредитного договору від 08 жовтня 2021 року

№ 4957987, позивач надав довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12 грудня 2024 року, з якої вбачається, що

08 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що станом на 06 січня 2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 становить 23 950,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 18 000,00 грн, та заборгованість за комісією - 950,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 08 жовтня 2021 року

№ 4957987, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року загальна сума заборгованості складає 31 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 18 000,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, 7 250,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги, та 950,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідачем факту отримання коштів за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року

№ 102876297 та кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн, та за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорах строки, кошти не повернув, внаслідок чого за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 8 000,00 грн, та за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 5 000,00 грн, що підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає таке.

Згідно з умовами кредитного договору від 07 жовтня 2021 року № 102876297 сторонами погоджено розмір процентної ставки - 2,50 % на добу протягом 15-ти днів (до 22 жовтня 2021 року), що становить

3 000,00 гривень.

Водночас, згідно з умовами кредитного договору від 08 жовтня 2021 року № 4957987 сторонами погоджено розмір процентної ставки - 2,00 % на добу протягом 30-ти днів (до 07 листопада 2021 року), що становить 3 000,00 гривень. Також сторонами була визначена загальна сума повернення кредиту з нарахованими процентами та комісією (950,00 грн) в розмірі 8 950,00 грн.

Як уже зазначалося раніше, умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Так, відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Відповідно до пункту 2.4.2 у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3 та пункту 2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що станом на 21 грудня 2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 становить 22 760,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,00 грн, та заборгованості за відсотками - 14 760,00 грн. Нарахування здійснено у період з 07 жовтня 2021 року по 21 грудня 2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 07 жовтня 2021 року

№ 102876297, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 березня 2023 року загальна сума заборгованості складає 45 560,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - тіло кредиту, 14 760,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, та 22 800,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги. Розрахунок здійснено у період з 29 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Згідно з розрахунком складеним ТОВ «Коллект Центр», станом на 02 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 складає: за тілом кредиту - 8 000,00 грн, за відсотками - 37 560,00 грн.

Також, відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що станом на 06 січня 2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 становить 23 950,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 18 000,00 грн, та заборгованість за комісією - 950,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 08 жовтня 2021 року

№ 4957987, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року загальна сума заборгованості складає 31 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 18 000,00 грн - нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги, 7 250,00 грн - нараховані відсотки після отримання права вимоги, та 950,00 грн - заборгованість за комісією. Розрахунок здійснено у період з 26 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року.

Згідно з розрахунком складеним ТОВ «Коллект Центр», станом на 02 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 складає: за тілом кредиту - 5 000,00 грн, за відсотками - 25 250,00 грн, за комісією - 950,00 грн.

Системний аналіз положень пунктів 1.1 - 1.4 кредитного Договору щодо порядку та строку кредитування, пунктів 2.2-2.4 кредитного Договору щодо пролонгації (60 днів + 60 днів), дають підстави для висновку, що, позивачем правомірно здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами зп кредитними договворами.

З огляду на вказані умови договорів та положення цивільного законодавства, приймаючи до уваги невиконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивачем правомірно здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року № 102876297 у розмірі 37 560,00 грн, та за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року № 4957987 у розмірі 25 250,00 грн, що підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими комісіями суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія, як видача кредиту, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які кредитодавцем фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частинами першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Встановлено, що відповідно до пункту 1.5.1 підписаного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору від 08 жовтня 2021 року № 4957987 комісія за надання кредиту 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово.

Нарахування комісії за видачу кредиту підтверджується і розрахунком заборгованості.

При цьому, кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Отже, положення кредитного договору передбачають сплату позичальником на користь кредитодавця плати за послугу, а саме за видачу кредиту за рахунок позичальника, що є незаконним, та було заборонено частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах. Такі умови договору порушують публічний порядок та є нікчемними.

Отже, вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією за видачу кредиту відповідно до кредитного договору від 08 жовтня 2021 року № 14957987 задоволенню не підлягає.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Відповідно до статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до квитанції про сплату від 27 січня 2025 року № 0491170003 позивачем сплачено судовий збір у сумі - 3 028,00 грн.

Понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується: договором від 01 липня

2024 року № 01-07/2024 про надання правової допомоги, укладеним з ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» з Прайс-листом, затвердженим Рішенням Загальних зборів від 01 листопада 2023 року № 01-11/2023, заявкою на надання юридичної допомоги від 02 грудня

2024 року № 482 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а також Витягом з Акту від 27 грудня 2024 року № 3 про надання юридичної допомоги на суму 16 000,00 грн.

Заяви про зменшення розміру судових витрат до суду не надходило.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2 990, 52 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 801,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 517, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2021 року

№ 102876297 у розмірі 45 560,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37 560,00 грн - заборгованості за відсотками, та заборгованість за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року

№ 4957987 у розмірі 30 250,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 25 250,00 грн - заборгованості за відсотками, що разом складає 75 810,00 грн (сімдесят п`ять тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 990,52 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень 52 копійки), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 801,98 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот одна гривня 98 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 10 квітня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова