Постановление суда № 135613896, 13.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7501/26

Справа № 175/17186/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.02.2026 вказану цивільну справу передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судовї справи між суддями, вказана цивільна справа визначена головуючому судді Сенюті В.О.

Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Представником позивача на підтвердження виконання вимог ч. 1 ст. 177, ч. 7 ст.43 ЦПК України долучено квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету позивача, проте суд вказані докази приймає критично, з урахуванням наступного.

В порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої позовної заяви долучено квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету позивача, а не стороні відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ст. 43, 177 ЦПК України не виконанні, оскільки відсутні докази направлення позовної заяви з додатками за адресою реєстрації відповідачки.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК україни суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Сенюта