Решение № 135613213, 02.04.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 203/9772/25

№ 2/207/1448/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Центрального районного суду міста Дніпра з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договорами № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року, та № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року у розмірі 126491 (сто двадцять шість тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 21 коп., суму сплаченого судового збору, та витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

16 лютого 2026 року на розгляд Південного районного суду міста Кам`янського надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2111779207881.

Також, 28 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2111779220741.

Згідно умов Кредитного договору № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року: сума кредиту складає 5900 грн., строк кредитування 1 рік, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, та збільшенням процентної ставки, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.

На підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 5900,00 грн., перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «Вей фор пей» згідно договору про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей».

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року, що укладені між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договорами № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Згідно умов Кредитного договору № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року: сума кредиту складає 4400 грн., строк кредитування 1 рік, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, та збільшенням процентної ставки, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.

На підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 4400,00 грн., перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «Вей фор пей» згідно договору про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей».

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року, що укладені між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договорами № 2111779207881 та № 2111779220741.

Відповідач порушив умови кредитних договорів і має заборгованість:

за Договором № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року в сумі 84674 грн. 44 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5900 грн. 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 78774 грн.44 коп.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 72456 грн. 13 коп., з яких: 5900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 66556 грн. 13 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

за Договором № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року в сумі 63147 грн. 04 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4400 грн. 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 58747 грн.04 коп.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 54035 грн. 08 коп., з яких: 4400 грн. заборгованості за тілом кредиту; 49635 грн. 08 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 126491 (сто двадцять шість тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 21 коп.

Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9, 10 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик та через оголошення на сайті.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2111779207881 Стандартний (арк.с. 15-17).

За умовами договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної мети, на суму яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписаний із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до повідомлення ТОВ ФК "Вей фор пей" від 02 вересня 2025 року на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК "Вей фор пей" здійснено переказ грошових коштів за такими реквізитами: номер карти НОМЕР_1 , власник карти (емітент) банк Tascombank, категорія карти MasterCard, час запиту 28.04.2021, 1:01:00, номер договору згідно інформації від кредитора № 2111779207881, сума 5900 гривень (арк. с. 99).

Згідно наданого ТОВ «Коллект центр» розрахунку за договором № 2111779207881, станом на 08 грудня 2025 року, ОСОБА_1 мав заборгованість у загальному розмірі 84674 грн. 44 коп., з яких: 5900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 78774 грн.44 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10.03.2023. 3аявлено до стягнення 72456 грн. 13 коп., з яких: 5900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 66556 грн. 13 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (арк.с. 18).

01 грудня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт капітал" укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступив ТОВ "Вердикт капітал" право вимоги до ОСОБА_1 (арк. с. 20-24).

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року видно, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2111779207881 за тілом кредиту 5900 гривень та за процентами 11800 гривень. (арк. с. 37).

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр" укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, за яким ТОВ "Вердикт капітал" відступив ТОВ "Коллект центр" право вимоги до відповідача (арк. с. 59-64).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року боржник - ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2111779207881 за тілом кредиту 5900 гривень та за процентами 78774 грн. 44 коп.(арк.с.76).

28 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2111779220741 Стандартний (арк.с. 102-106).

За умовами договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної мети, на суму яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 4400 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписаний із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до повідомлення ТОВ ФК "Вей фор пей" від 02 вересня 2025 року на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК "Вей фор пей" здійснено переказ грошових коштів за такими реквізитами: номер карти НОМЕР_1 , власник карти (емітент) банк Tascombank, категорія карти MasterCard, час запиту 28.04.2021, 1:01:00, номер договору згідно інформації від кредитора № 2111779220741, сума 4400 гривень (арк. с. 10).

Згідно наданого ТОВ «Коллект центр» розрахунку за Договором № 2111779220741, станом на 08 грудня 2025 року, ОСОБА_1 мав заборгованість у загальному розмірі 63147 грн. 04 коп., з яких: 4400 грн. заборгованості за тілом кредиту; 58747 грн.04 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10.03.2023. 3аявлено до стягнення 54035 грн. 08 коп., з яких: 4400 грн. заборгованості за тілом кредиту; 49635 грн. 08 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (арк.с. 19).

01 грудня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт капітал" укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступив ТОВ "Вердикт капітал" право вимоги до ОСОБА_1 (арк. с. 20-24).

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року видно, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2111779220741 за тілом кредиту 4400 гривень та за процентами 8800 гривень. (арк. с. 38).

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр" укладено договір відступлення права вимоги №10-13/2023, за яким ТОВ "Вердикт капітал" відступив ТОВ "Коллект центр" право вимоги до відповідача (арк. с. 39-45).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №10-13/2023 від 10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2111779220741 за тілом кредиту 4400 гривень та за процентами 58747 грн. 04 коп.(арк.с. 57).

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаних договорів факторингу та договору відступлення права вимоги та відповідно до вимог ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора.

Свої зобов`язання з надання кредитних коштів вказана фінансова організація виконала, що підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

Зобов`язання з повернення кредитних коштів відповідач не виконав у зв`язку із чим на момент розгляду справи наявна заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Згідно п. 1.2 договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

У п.1.3 договору зазначено, що орієнтовний строк повернення кредиту -16 днів з моменту отримання кредиту.

У заяві анкеті до договору № 2111779207881 зазначено два строки повернення кредиту: орієнтовний 16 днів з моменту отримання кредиту та 365 днів з обов`язком повернути кредит в розмірі 5900 та оплатити проценти у розмірі 1888,00 грн.(ар.с.36)

При цьому вказаний розмір процентів 1888,00 грн., це розмір процентів за користування кредитом протягом строку 16 днів.

У заяві анкеті до договору № 2111779220741 зазначено два строки повернення кредиту: орієнтовний 16 днів з моменту отримання кредиту та 365 днів з обов`язком повернути кредит в розмірі 4400 та оплатити проценти у розмірі 1408,00 грн. (ар.с.105)

При цьому вказаний розмір процентів 1408,00 грн., це розмір процентів за користування кредитом протягом строку 16 днів.

Суд зауважує, що умови кредитного договору повинні бути чіткими та зрозумілими, а нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами фінансових послуг тлумачаться на користь споживача.

За таких обставин, на думку суду, з відповідача на користь кредитної установи підлягає стягненню сума процентів, нарахована за визначений умовами договору строк кредитування і орієнтовний строк повернення кредиту, тобто за 16 днів, що становить 1888,00 грн. за договором № 2111779207881, та 1408,00 грн. за договором № 2111779220741.

Нарахування відсотків за 365 днів користування грошовими коштами у розмірі, який майже в 10 разів перевищує суму кредиту, не відповідає фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Вимог щодо нарахування процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України у позові не заявлено.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, який підлягає стягненню з відповідача складає 1888,00 грн. за договором № 2111779207881, та 1408,00 грн. за договором № 2111779220741.

Разом з цим судом з`ясовано, що за кредитним договором нарахування відсотків здійснювалось поза межами встановленого строку кредитування і усупереч узгодженій вартості кредиту.

Так, у наданих позивачем заяві-анкеті (ар.с. 36, 105), які є складовою договорів № 2111779207881 та № 2111779220741, вказувалося про те, що строком на 365 днів з правом повернення достроково позичальник зобов`язується повернути кредит у розмірі 5900 гривень та сплатити проценти у розмірі 1888,00 гривень відсотків за користування кредитом, та відповідно 4400 гривень та сплатити проценти у розмірі 1408,00 гривень відсотків за користування кредитом. Незважаючи на це, також зазначалося про те, що орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів, протягом якого й будуть нараховані 1888,00 гривень та 1408,00 гривень відсотків за користування кредитом. Також матеріали справимістять інформацію про орієнтовну вартість кредиту та графік погашення платежів, з якими ознайомився та зрозумів позичальник. Так, відповідно до додатку №2 до Договору № 2111779207881 від 28.04.2021року сума кредиту становить 5900,00грн., проценти за користування кредом 1888,00 гривень (ар.с.58) та відповідно до додатку №2 до Договору № 2111779220741 від 28.04.2021року сума кредиту становить 4400,00грн., проценти за користування кредом 1408,00 гривень(ар.с.106).

Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд доходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі та зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору. Адже, в анкеті визначений орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, тоді як зміст пункту 1.4 вказує на те, що нарахування процентів є саме відповідальністю позикодавця за неповернення кредиту (неправомірне користування коштами), хоча одночасно передбачено продовження строку кредитування до невизначеної дати.

За таких обставин слід вважати, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом та брати до уваги правила частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин суд зауважує на необхідності застосування положення contra proferentem.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме 5900 гривень, 16 днів та 1888,00 гривень, також 4400 гривень, 16 днів та 1408,00 гривень відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора за кредитним договором № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року підлягають 5900 гривень тіла кредиту та 1888,00 гривень відсотків за користування кредитом.

Розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у сумі 66556 грн. 13 коп. на дату відступлення прав вимоги, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі.

До стягнення з відповідача на користь нового кредитора за кредитним договором № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року підлягають 4400 гривень тіла кредиту та 1408,00 гривень відсотків за користування кредитом.

Розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у сумі 49635грн. 08 коп. на дату відступлення прав вимоги, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. У пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, пункті 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19, наголошено на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за Договором про надання фінансових послуг № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року «Стандартний» в розмірі 1888,00 грн. - в межах строку користування кредитом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за Договором про надання фінансових послуг № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року «Стандартний» в розмірі 1408,00 грн. - в межах строку користування кредитом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості:

за Договором про надання фінансових послуг № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року «Стандартний» у розмірі 5900 грн. за тілом кредиту та 1888,00 грн. - за відсотками за користування кредитом, в межах строку користування кредитом.

за Договором про надання фінансових послуг № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року «Стандартний» у розмірі 4400 грн. за тілом кредиту та 1408,00 грн. - за відсотками за користування кредитом, в межах строку користування кредитом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які в цій справі складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» зазначало, що товариство понесло у зв`язку із пред`явленням даного позову судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00грн, які просило стягнути з відповідача.

До суду позивач надав: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі звернення клієнта, оформленої у вигляді заявки на надання юридичної допомоги; заявку на отримання позивачем юридичної допомоги № 6 від 03 листопада 2025 року від адвокатського об`єднання по супроводу примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості; витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а позивач прийняв правову допомогу щодо боржника ОСОБА_1 у вигляді надання усної консультації з вивчення документів 2 000,00грн (2 год.), підготовка пропозиції 2000,00 грн. (3 години), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3000,00грн (5 год.) (арк.с. 93).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу правову допомогу у розмірі 2687 горн. 14 коп.

Питання про стягнення суми судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) заборгованість:

за кредитним договором № 2111779207881 від 28 квітня 2021 року у розмірі 7788 (сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5900 гривень 00 коп.; 1888,00 грн. - за відсотками за користування кредитом, в межах строку користування кредитом.

за кредитним договором № 2111779220741 від 28 квітня 2021 року у розмірі 5808 (п`ять тисяч вісімсот вісім) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4400 гривень 00 коп.; 1408,00 грн. - за відсотками за користування кредитом, в межах строку користування кредитом.

Всього стягнути 13596 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.

Стягнути ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2687 горн. 14 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 260 грн. 37 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко