Постановление суда № 135608792, 08.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7735/25

Провадження № 2-о/204/36/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі

головуючого судді Чапала Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Азарян Б.С.,

представника позивача адвоката Червоної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Восковець Оксана Олександрівна, Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

УСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представником адвокатом Червоною Тетяною Михайлівною, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Восковець Оксана Олександрівна, Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померла є матір`ю ОСОБА_3 . У заявниці наявний заповіт від 22.10.2013 року за яким мати заповіла їй все своє майно. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входять будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий № 1210100000:07:096:0002. Єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом, яка прийняла спадщину і бажає оформити своє право на спадкове майно, є заявниця, дочка померлої. З метою оформлення спадкових прав 05.06.2024 року заявник звернулася до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. із заявою від 19.05.2024 року про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. від 07.06.2024 року № 43/02-31 заявниці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на момент смерті вона не була зареєстрована за однією адресою з померлою та пропущений строк для прийняття спадщини. Оскільки іншим чином прийняти спадщину заявниця не може, вона змушена звернутись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. З 1972 року по час смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_2 , в будинку матері за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація місця проживання була здійснена за новопридбаною квартирою заявниці, в якій вона не проживала. Навіть після одруження заявниці у 1993 році, вона разом з мамою та чоловіком проживали спільно однією сім`єю за вищевказаною адресою. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали спільний бюджет, спільні витрати, спільний побут. Заявниця самостійно сплачувала комунальні послуги, після смерті матері заявниця організовувала та оплачувала кремацію та поховання (підтверджуючи документи додаються). ОСОБА_2 в останні роки хворіла, в зв`язку з чим потребувала постійного догляду, тому заявниця піклувалась про неї, забезпечувала всім необхідним, несла всі витрати, пов`язані з побутом. На підтвердження постійного місця проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , додала також документи на придбання авто ЗАТ «АICE Україна», за період 2010 - 2015 років, в яких вказана адреса зазначена як адреса для листування (отримання кореспонденції), що також підтверджує факт її постійного проживання зі спадкодавцем. З урахуванням викладеного, просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 12 серпня 2025 року вищезазначену заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали Чечелівського районного суду м. Дніпра, у встановлений строк на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію платіжної квитанції про сплату судового збору позивачем.

Ухвалою від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Також ухвалою суду від 25 листопада 2025 року було витребувано від приватного нотаріуса Восковець Оксани Олександрівни копію належним чином засвідченої спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні представник заявниці підтримала заяву, просила її задовольнити.

Від заінтересованої особи Дніпровської міської ради жодних заяв на адресу суду протягом розгляду справи не надходило, учасник був повідомлений належним чином шляхом направлення повідомлень у електронний кабінет у системі «Електронний суд».

Заінтересована особа приватний нотаріус Восковець О.О. направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2021 року (а.с. 80).

Померла є матір`ю заявниці ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 17).

Зі свідоцтва про реєстрацію шлюбу вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 31.07.1993 року уклали шлюб, актовий запис 836, прізвища після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с. 6 на звороті).

Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Восковець Оксани Олександрівни на виконання ухвали суду про витребування копії спадкової справи, 05 червня 2024 року до нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 78). До заяви долучена Довідка № 4620 про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб видана Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 04.06.2024 року за № 14/5-7428. Враховуючи що заяву подано з порушенням строку визначеного ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкова справа після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась і надати її копію неможливо. На підставі наданих представником ОСОБА_1 документів, 07 червня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 76).

Факт того, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, підтверджується також листом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, направленим на виконання ухвали суду (а.с. 58), а також інформаційною довідкою зі спадкового реєстру щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с. 83).

Також згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру щодо заповітів та спадкових договорів після померлої ОСОБА_7 вбачається, що 22.10.2013 року Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт (а.с. 82).

Приватним нотаріусом Восковець О.О. надано копію заповіту, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Янковою І.В., з якого вбачається, що 22.10.2013 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б не складалось, а також усі належні їй майнові права та обов`язки заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 81).

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією адресою на день її смерті був зареєстрований ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що вбачається з довідки від 04 червня 2024 №4620, виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР (а.с. 79).

Згідно копії паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значилась зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією паспорта останньої (а.с. 10-12).

З постанови приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Восковець О.О. від 07.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та на земельну ділянку у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 76).

Заявниця просить суд встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 з метою можливості подальшої реалізації спадкових справ щодо майна померлої.

Судом за клопотанням заявниці були допитані свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з пояснень яких слідує, що ОСОБА_12 проживала тривалий час разом із матір`ю, батьком, та певний час братом, за адресою АДРЕСА_1 . Зазначали про наявність у неї іншої квартири.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що автомобіль ОСОБА_14 стояв на подвір`ї майже постійно, вона приїжджала до батьків майже кожного дня.

Судом встановлено, що спадкодавець - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є спадкоємцем померлої, та до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у передбачений Законом строк не звернулась.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Подібні висновки щодо застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10.04.2020 у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02.04.2021 у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28.04.2021 у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19.05.2021 у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

Матеріалами справи підтверджено, що на день смерті ОСОБА_2 разом із нею був зареєстрований брат заявниці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що вбачається з довідки від 04 червня 2024 №4620, виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР (а.с. 79). Факт його проживання за вказаною адресою нічим не спростований та не є предметом розгляду у даній справі.

Одночасно, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра у справі № 204/6174/24 від 11 березня 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Восковець Оксана Олександрівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини було відмовлено.

Переглядаючи вказане рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Червона Тетяна Михайлівна, у постанові від 17 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд зазначив, наступне.

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із нею за цією адресою на день її смерті був зареєстрований рідний брат позивачки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, відповідно до обставин справи та наведених приписів законодавства вбачається, що ОСОБА_8 , який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після її смерті.

Тож на момент звернення до суду ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 вже не було, оскільки все її майно успадкував ОСОБА_8 і це його власність, яка позивачкою не оспорюється.

А тому, за таких обставин, суд першої інстанції іншого рішення, як відмову у задоволенні позовних вимог ухвалити не міг.

Більш того, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , а тому майно на яке претендує позивачка, є спадковою масою після смерті ОСОБА_8 .

Згідно ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Звертаючись із даною заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в порядку окремого провадження, заявницею не зазначено про обставини вказаних судових рішень.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Натомість у даній справі з урахуванням вищезазначеного вбачається, що, по-перше, встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не має юридичного значення в контексті заявленого наміру прийняти спадщину, зважаючи на відсутність спадкової маси після смерті ОСОБА_2 , а по-друге, вбачається наявність спору про право зі спадкоємцями ОСОБА_8 .

Як передбачено ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає залишенню без розгляду.

Окрім того, що стосується обраного заявником способу захисту, суд має відзначити наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Предметом заяви ОСОБА_1 є встановлення факту її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому фактично, виходячи зі змісту заяви вона намагається довести те, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері. Відповідний юридичний факт, згідно висновків викладених у постановах Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі №641/3893/20, від 26 липня 2023 року у справі №641/3893/20, від 02 квітня 2025 року у справі №751/344/23, 09 квітня 2025 року у справі №305/2221/21 підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема вимога.

У судовому засіданні 01 квітня 2026 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 08 квітня 2026 року. У зазначене засідання сторони не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 260, 261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Восковець Оксана Олександрівна, Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право звернутися до суду з позовом на загальних підставах, в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя