Постановление суда № 135594722, 02.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18806/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Костогриз В.О.,

представника позивача Дудніка-Дубіняка Д.І.,

представника відповідача Чередніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

13 лютого 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чередніченко Інна Юріївна подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому просила закрити провадження по справі №758/18806/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказала, що спірні правовідносини виникли між ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» як постачальником електричної енергії та відповідачем як споживачем електричної енергії, який здійснював господарську діяльність за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 , оскільки договір про постачання електричної енергії було укладено безпосередньо з фізичною особою-підприємцем. Будь-яких інших договір між позивачем та відповідачем укладено не було.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, вказав, що сторона відповідача помилково ототожнює відносини відповідача із ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» а також іменує відповідача «юридичною особою». Договірні відносини з постачання електричної енергії виникли у відповідача з іншою юридичною особою - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», у 2010 році, в той час, як юридична особа ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» була створена у 2018 році. Згідно із даними з ЄДРПОУ дата припинення ФОП відповідача 30.12.2016 і договірні відносини між позивачем і відповідачем наразі відбуваються в рамках договору на розподіл електричної енергії, який фізичною особою ОСОБА_1 було укладено згідно із Пунктом 4 Постанови НКРЕКП 14.03.2018 № 312. Зазначив, що відповідача, як фізичну особу, з 01.01.2019 було приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком НОМЕР_1 (контокорентний рахунок № НОМЕР_2 ). Також звернув увагу суду на те, що спір, який розглядається в даній справі, виник з факту самовільного підключення фізичною особою громадянином ОСОБА_1 належних йому електроустановок.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження у справі, просила його задовольнити.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 грудня 2000 року між РВК «Північне» АЕК «Київенерго» та ПП ОСОБА_1 укладено договір №34-18193 на користування електричною енергією.

02 червня 2010 року між АЕК «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії №3418193 та додаткову угоду до договору о/р НОМЕР_1 про постачання електричної енергії.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 30 грудня 2016 року припинив свою діяльність.

У відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Відповідно до пункту 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

А тому, відповідача, як фізичну особу, з січня 2019 було приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком НОМЕР_1 (контокорентний рахунок № 62Z1982198125503).

Крім цього, як вбачається з позову, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 основний борг за необліковану електричну енергію за 2023-2024 роки, тобто за період, коли останній був споживачем послуг як фізична особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Натомість відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 4 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Частиною 1 статті 255 ЦПК України визначено підстави закриття провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , як фізичної особи, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки за суб`єктним складом, предмет спору та характером спірних матеріальних правовідносин відноситься до цивільно-правового спору.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК України.

Керуючись ст. 12, 19, 255, 256, ст. 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Інни Юріївни про закриття провадження у справі, відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти на 25 травня 2026 року о 10 год. 00 хв., про що повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.Д. Будзан