Постановление суда № 135569630, 08.04.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2511/26

Провадження № 2/362/3898/26

У Х В А Л А

08.04.2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву КООПЕРАТИВНОГО ОБ`ЄДНАННЯ «КИЇВПІДРЯДБУД» до ВАСИЛЬКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У М. КИЄВІ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення права власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить суд:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за № 02.147-08п/ч VIIІ;

2. визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за № 02.160-08п/ч VIIІ;

3. визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 26.11.2021 року за № 02.124-09 VIIІ;

4. визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0137, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі;

5. визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0141, площею 0,1941 га, за адресою: АДРЕСА_2 , у Державному земельному кадастрі;

6. припинити право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0137, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

7. припинити право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0141, площею 0,1941 га, за адресою: АДРЕСА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач 11.01.1996 між позивачем та Фондом комунального майна Васильківської міської Ради народних депутатів укладено договір купівлі-продажу державного майна за конкурсом та підписано акт передачі майна державного підприємства, та 03.04.1996 позивачу Фондом комунального майна Васильківської міської Ради народних депутатів видано Свідоцтво про власність на цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства РБД м. Васильків, яке підтверджує, що покупець є власником цілісного майнового комплексу вищезгаданого підприємства. Право власності позивача на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано також Фастівським бюро технічної інвентаризації згідно реєстраційного посвідчення від 18.02.1998.

Позивач в позовній заяві зазначає, що позивач розробив документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 на державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Проте рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Сосницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернигівській області 08.10.2021 року винесено рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за № РВ-7401845542021. Підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 було, зокрема, часткове накладання земельної ділянки на якій розташоване належне на праві власності позивачу нерухоме майно, на земельні ділянки, які надані іншим особам рішеннями Васильківської міської ради.

Таким чином позивач зазначає, що внаслідок дій Васильківської міської ради, порушено право позивача на отримання земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно належне позивачу на праві власності, в оренду та обмежено позивача у праві правомірного очікування щодо певного стану речей (у майбутньому).

Вивчивши матеріали позову, суддя вважає, що позовну заяву слід повернути, виходячи з наступного.

Позивач, як господарюючий суб`єкт, вважає, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Васильківської міської ради про надання іншим особам земельних ділянок, спрямовані на захист його права на користування земельною ділянкою ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розташоване нерухоме майно позивача, і яке набуто ним у власність за договором купівлі-продажу державного майна за конкурсом від 11.01.1996, укладеним між позивачем та Фондом комунального майна Васильківської міської Ради народних депутатів.

Отже, позовні вимоги в яких позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за № 02.147-08п/ч VIIІ, визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за № 02.160-08п/ч VIIІ, визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 26.11.2021 року за № 02.124-09 VIIІ мають вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки, права та обов`язки, виходячи із змісту заявленого позову стосуються господарюючого суб`єкта та органу влади.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком справ, розгляд яких прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже, і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами різних юрисдикцій.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, щодо приватизації майна; щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права (пункт 2, 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Таким чином, вказана позовна заява в частині вимог №№ 1, 2, 3 не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Додатковим аргументом на користь цього є наступне.

Позивач вже звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому містилися вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Васильківської міської ради від 08.10.2021 № 02.147-08п/ч-VIII, від 08.10.2021 № 02.160-08п/ч-VIII, тобто тих саме рішень, які оскаржуються позивачем вже у цій цивільній справі у позовних вимогах під номерами 1, 2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 640/35132/21, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025, закрито провадження у справі за позовом Кооперативного об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. У судових рішеннях зазначено, що за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, ухвала Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 640/35132/21, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025, як судові рішення є обов`язковими до виконання. Такі судові рішення є обов`язковими в тому числі і для суду, який вирішує питання про відкриття провадження у цій «цивільній» справі.

Більш того, Васильківський міськрайонний суд Київської області має дотримуватись принципу res judicata, і не може поставити під сумнів або переглянути іншим чином питання, яке вже вирішено адміністративним судом, а саме питання про підсудність окремих вимог цього спору.

Що ж до інших вимог, то вони можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства за певних умов.

Згідно ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які зокрема мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

При цьому процесуальним законом заборонено об`єднання одній позовній заяві кількох вимог, одні з яких мають розглядатися в порядку господарського судочинства а інші в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: порушено правила об`єднання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, а саме поверненню позовної заяви.

Крім того, приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.

Керуючись статтями 2, 4, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву КООПЕРАТИВНОГО ОБ`ЄДНАННЯ "КИЇВПІДРЯДБУД" до ВАСИЛЬКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У М. КИЄВІ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення права власності на земельні ділянки - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Медведєв К.В.