Решение № 135564263, 08.04.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2256/25

Номер провадження 2/341/267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Островської Н. І., за участі секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань в м. Галич цивільну справу за позовом ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (юридична адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

29.12.2025 представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Канак М. С. звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 25200,0 гривень та судових витрат.

Як підставу позову зазначено, що між ТОВ «Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 15.10.2024 укладено договір № 8562285 про надання коштів у кредит, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 8000,0 грн строком на 30днів. Процентна ставка/день 0,01 % (фіксована). Комісія за надання кредиту 29,71 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2376,80 грн). Згідно з п. 2.1 кредитного договору, за цим договором товариство зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти, на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу товариства, а відповідач зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково сплатити плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Відповідно до п.п. 11.1 кредитного договору, підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», та нормативно-правовими актами Національного банку України.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 8562285.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором № 8562285, що підлягає стягненню з позичальника становить 25200,0 грн, з яких: 8000,0 сума заборгованості за основною сумою боргу; 1200,0 грн сума заборгованості за відсотками; 14800,0 грн сума заборгованості за пенею, 1200,0 грн комісія за надання кредиту.

Представником відповідача, адвокатом Равриком І. Д., через електронний суд подано відзив на позовну заяву, заперечивши проти позову, при цьому зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61-25248св18), від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).

Пославшись на статті 526, 527, 530, 536, 1048, 1054, 1055 ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію», Закон України «Про споживче кредитування», Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», просив при вирішенні питання щодо стягнення відсотків встановити співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, зменшити розмір відсотків до розміру не більше 50 % від суми заборгованості по тілу кредиту.

Вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені за прострочення грошового зобов`язання є необгрунтованими.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо нарахування відсотків та штрафу за кредитним договором зазначає, що в п. 1.25 договору проценти-грошові кошти, що нараховуються на суму кредиту і є платою за користування таким кредитом. Сума кредиту становить 8000,0 грн, строк кредитування 30 днів. Процентна ставка/день 0,01 % (фіксована). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи зі строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Денна процентна ставка/день 1 %. Відповідно до п. 10.5.2 договору, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2 договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до п. 2.2. договору, пеня/день становить 2,7 %. Тобто, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю в якій надано кредит, умови кредитування та нарахування штрафу у зв`язку із простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нарахована відповідно до умов договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів, зокрема, щодо положень про нарахування пені за невиконання умов договору. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з правилами надання кредиту при укладенні договору, висловлено не було. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту - є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором міститься інформація щодо проведення відповідачем оплат, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов кредитного договору. Сплати відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів. За весь період перебування права вимоги за вказаним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, позивач лише просить стягнути з відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньою усю передбачену законодавством інформацію перед укладенням договору. Укладений кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Просив відзив залишити без розгляду та задоволення, позовні вимоги товариства задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі представника. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явились. Відповідач про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим повідомленням. Поштове повідомлення отримав особисто 24.03.2026, що стверджується його підписом.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання коштів у кредит від 15.10.2024 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8000,0 грн строком на 30 днів. Процентна ставка/день 0,01 % (фіксована), комісія за надання кредиту 29,71 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2376,80 грн). Дата повернення кредиту 13.11.2024 (а. с. 8-16). За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом починаючи з другого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, де повного погашення Заборгованості за Договором. За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначена п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору.

Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті. За продовження строку користування Кредитом, Позичальник вносить Кредитодавцю платіж, який визначаються виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку Позичальник бажає оформити Пролонгацію. У разі Пролонгації після закінчення Строку кредитування (застосовується до договорів, за якими Сума Кредиту, одержана Позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження Строку кредитування Позичальник вносить Кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в пункті 7.2 Договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені. Позичальник має право подовжити строк користування Кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого Кредиту/його частини на момент оформлення Пролонгації. Продовження Строку кредитування є неможливим, якщо: Позичальником сплачено Кредит у повному обсязі і заборгованість за Договором відсутня; Кредитодавець відступив право вимоги за Договором третій особі або звернувся до суду для примусового стягнення заборгованості; якщо Сума кредиту на момент підключення Пролонгації становить менше п`ятисот гривень; з десятого дня після закінчення Строку кредитування (застосовується до договорів, за якими Сума кредиту, одержана Позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення такого договору); після закінчення Строку кредитування (застосовується до договорів, за якими Сума кредиту, одержана Позичальником, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення такого договору). Інформація про доступність Пролонгації відображається в Особистому кабінеті Позичальника.

Відповідно до договору, якщо сума Кредиту за Договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Кредитодавцем в наступному порядку:

У першу чергу сплачуються неустойка, Проценти за понадстрокове користування Кредитом та інші платежі (у випадку їх нарахування). У другу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування Кредитом, Комісія за надання кредиту, прострочена до повернення сума Кредиту (у випадку прострочення). Простроченими процентами за користування Кредитом вважаються проценти, які були передбачені Договором та застосовувались за весь період користування Позичальником Кредитом у відповідності до умов Договору, які не були сплачені Позичальником в строк, встановлений Договором. У третю чергу сплачуються Проценти за користування Кредитом, Комісія за надання кредиту, Сума Кредиту. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, сума Кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Кредитодавцем в наступному порядку:

У першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом. Простроченими процентами за користування Кредитом вважаються проценти, які були передбачені Договором та застосовувались за весь період користування Позичальником Кредитом у відповідності до умов Договору, які не були сплачені Позичальником в строк, встановлений Договором. У другу чергу сплачуються сума Кредиту та Проценти за користування Кредитом. У третю чергу сплачуються неустойка, Проценти за понадстрокове користування Кредитом, Комісія за надання кредиту та інші платежі відповідно до Договору (у випадку їх нарахування). Датою внесення коштів в рахунок погашення Заборгованості вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути Кредит. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю усі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до довідки директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції) Дата 15.10.2024, 2) Номер платежу с 102a20d-e536-4179-aae3-403435938619; 3) Сума 8000,00 грн; 4) Отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а. с. 17).

Відповідно до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 8562285 (а. с. 19). Між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 27.05.2025 укладено додаткову угоду № 4 до договору факторингу (а. с. 24).

У реєстрі боржників № 5 від 27.05.2025 зазначено, що у ОСОБА_1 сума заборгованості за кредитним договором становить 25200,0 грн, з яких: 8000,0 сума заборгованості за основною сумою боргу; 1200,0 грн сума заборгованості за відсотками; 14800,0 грн сума заборгованості за пенею, 1200,0 грн комісія за надання кредиту.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У відповідності до ст. ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними кредитними договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8000,0 грн.

Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року зазначає про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Так, відповідно до ч.1ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У вказаній справі установлено, що кредитний договір сторони уклали в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Крім того, відповідач не заперечував, що перед підписанням договору він був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту та таблицею розрахунку його вартості. Відповідач був повідомлений про суму/ліміт кредиту, строк кредитування з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору; загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), загальну річну процентну ставку за стандартною ставкою, відсотків річних, загальну річну процентну ставку за зниженою ставкою, відсотки річних. Оскільки відповідач ознайомившись зі змістом кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення цього договору та на момент його підписання щодо спірних умов договору не заявляв, отримавши кредитні кошти у подальшому не виконував його умови та покладені на нього договірні зобов`язання, не сплачуючи кредит, що свідчить про свідоме визнання ним умов договору. Тобто, кредитний договір був укладений із дотриманням вимог закону і відповідач не довів ті обставини, на які він посилався у відзиві як на підставу своїх заперечень.

ОСОБА_3 укладено кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

З огляду на зазначене вище, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Щодо правомірності нарахування комісії в розмірі 1200,0 грн, яка нараховується за ставкою 29,71 % від суми наданого кредиту суд виходить із такого.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" пернедбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Істотні умови договору про споживчий кредит визначені ч. 1 ст. 12 Закону про споживче кредитування, пунктом 10 якої вказується на необхідність зазначення в договорі порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Частиною 5 ст. 12 Закону про споживче кредитування встановлено нікчемність (недійсність в силу закону) умов договору про споживчий кредит, але тільки тих із них, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

Відповідно до ч. 2, п. 8 ч. 3 ст. 9 зазначеного вище Закону до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація повинна включати, зокрема, й порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Із досліджених судом договору про надання коштів у кредит, зокрема 2 п. 2.2.4 передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту у розмірі 29,71 % від суми кредиту.

Таким чином, відповідна комісія є власною комісією кредитодавця, розмір та строк внесення якої прямо передбачений умовами договору про споживчий кредит, з умовами якого відповідач спочатку ознайомився, а згодом погодився, акцептуючи відповідь кредитодавця.

Отож, передбачена договором комісія за своєю суттю є винагородою кредитодавця за прийняття позитивного рішення для позичальника про надання кредиту. Зазначена умова договору є чинною, а вимог про її недійсність відповідач до суду не заявив.

У вирішені справи по суті суд виходить з того, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом протягом усього строку кредитування, зокрема: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у сумі 8000,0 грн, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1200,0 грн та заборгованість за комісією в сумі 1200,0 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею за договором позики у розмірі 14800,0 грн суд зазначає таке.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє дотепер.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Оскільки прострочення відповідачем ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання зі сплати кредиту виникло у період дії в Україні воєнного стану, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за пенею, відтак, в цій частині позов не підлягає задоволенню в силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час воєнного стану.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає частковому задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 10400,00 грн, з яких: 8000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 1200,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, 1200,0 грн комісія.

Оскільки позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1003,57 грн, виходячи з розрахунку: 10400,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 25200,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.3,12,13,81,258,259,263-265,280-282, 352-354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 8562285 в розмірі 10400,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 1200,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1200,0 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 1003,57 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА