Решение № 135559617, 09.04.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/482/26

РІШЕННЯ

іменем України

"09" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20673,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 травня 2020 року ТОВ «Алекскредит» уклало з відповідачкою договір про надання кредиту № 3600021. Відповідно до договору ТОВ «Алекскредит» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 14 грудня 2020 року), а також сплачувати проценти за користування ним: у розмірі 1,7 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом базового періоду з 18 травня 2020 року по 17 червня 2020 року (включно)), 3,0 % на день від суми залишку заборгованості (застосовується протягом спеціального періоду з 18 червня 2020 року по 14 грудня 2020 року (включно)). При цьому, в разі повного повернення кредиту, процентів у період з 18 травня 2020 року по 17 червня 2020 року (включно), підлягає застосуванню акційна ставка або ставка за програмою лояльності 1,45 % на день від суми залишку заборгованості.

16 червня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода про зміну умов до договору про надання кредиту № 3600021 від 18 травня 2020 року. Відповідно до умов додаткової угоди базовий період встановлений з 18 травня 2020 року по 17 липня 2020 року (включно) зі сплатою процентів у розмірі 1,7 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, спеціальний період з 18 липня 2020 року по 13 січня 2021 року (включно) зі сплатою процентів у розмірі 3,0 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом. Кінцева дата виконання договору 13 січня 2021 року (включно). Умови застосування акційної ставки або ставки за програмою лояльності залишилися без змін.

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20673,50 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17673,50 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

При цьому суд встановив, що 18 травня 2020 року ТОВ «Алекскредит» уклало з відповідачкою договір про надання кредиту № 3600021. Відповідно до договору ТОВ «Алекскредит» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 14 грудня 2020 року), а також сплачувати проценти за користування ним: у розмірі 1,7 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом базового періоду з 18 травня 2020 року по 17 червня 2020 року (включно)), 3,0 % на день від суми залишку заборгованості (застосовується протягом спеціального періоду з 18 червня 2020 року по 14 грудня 2020 року (включно)). При цьому, в разі повного повернення кредиту, процентів у період з 18 травня 2020 року по 17 червня 2020 року (включно), підлягає застосуванню акційна ставка або ставка за програмою лояльності 1,45 % на день від суми залишку заборгованості.

16 червня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода про зміну умов до договору про надання кредиту № 3600021 від 18 травня 2020 року. Відповідно до умов додаткової угоди базовий період встановлений з 18 травня 2020 року по 17 липня 2020 року (включно) зі сплатою процентів у розмірі 1,7 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, спеціальний період з 18 липня 2020 року по 13 січня 2021 року (включно) зі сплатою процентів у розмірі 3,0 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом. Кінцева дата виконання договору 13 січня 2021 року (включно). Умови застосування акційної ставки або ставки за програмою лояльності залишилися без змін.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Алекскредит» та відповідачка з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також матеріалами справи, а саме копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02 листопада 2024 року, випискою з карткового рахунку відповідачки (надана АТ «Універсал Банк») підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за договором № 3600021 від 18 травня 2020 року на зазначену позичальницею банківську картку, що повністю підтверджує факт виконання позивачем свого зобов`язання перед відповідачкою

Таким чином, відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Алекскредит».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 20673,50 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17673,50 грн.

При цьому, з вказаного розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснено в межах погодженого строку кредитування (з 18 травня 2020 року по 13 січня 2021 року) та за узгодженими сторонами процентними ставками (з 18 травня 2020 року по 17 червня 2020 року за ставкою 1,45 %, з 18 червня 2020 року по 17 липня 2020 року за ставкою 1,7%, з 18 липня 2020 року по 13 січня 2021 року за ставкою 3%, з урахуванням сплачених відповідачкою коштів, що були спрямовані на погашення заборгованості за процентами, в загальному розмірі 1361, 50 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідачка не спростувала, не надала доказів його неправильності або альтернативного розрахунку (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Водночас, як убачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (дата реєстрації 19 лютого 2026 року), отже остання мала можливість ознайомлення з матеріалами справи без обмеженні у часі доби та необхідності витрачати час на візит до суду, оскільки доступ для ознайомлення можливий через підсистему «Електронний суд», та мала достатньо часу для підготовки до розгляду справи, подачі відзиву на позов, однак у судове засідання не з`явилася, не надала суду відзив на позовну заяву, доказів на спростування доводів позивача.

З огляду на викладене, заборгованість за кредитним договором на підставі ст.ст.526,530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Алекскредит».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути 2662,40 грн судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення вищевказаних питань суд обов`язково має враховувати також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Між тим, відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні виключні підстави в розумінні ст. 435 ЦПК України, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» для розстрочення виконання рішення суду, а тому заява відповідачки про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Якова Самарського, будинок 12а , ідентифікаційний код 41346335, заборгованість за договором про надання кредиту №3600021 від 18 травня 2020 року в розмірі 20673,50 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17673,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Якова Самарського, будинок 12а , ідентифікаційний код 41346335, судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан