Постановление суда № 135539054, 07.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/11046/26

Провадження № 1-кс/127/4289/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020000001029, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000001029, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 355 КК України, у зв`язку із чим в органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 10.12.2025 близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном автомобілем марки «Мерседес» з державним номерним знаком НОМЕР_1 прибув до готельного комплексу «Кльове місце» за адресою: Вінницька область, Вінницький район с. Хижинці, вул. Шляхова, 48А.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою самовільного привласнення владних повноважень та звання службової особи для полегшення вчинення нападу, підійшов до адміністратора зазначеного готельного комплексу ОСОБА_7 та представився йому працівником поліції, яким він насправді не був. Ввівши ОСОБА_7 в оману, на екрані свого мобільного телефону ОСОБА_4 продемонстрував йому фото ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та запитав чи ці особи проживають на території даного комплексу.

Будучи впевненим, що ОСОБА_4 є працівником поліції, ОСОБА_7 повідомив йому, що запитувані особи дійсно проживають у готельному комплексі. Тоді, ОСОБА_4 застеріг ОСОБА_7 , щоб той нікому не повідомляв про те, що цих осіб найближчим часом затримають.

Приблизно через 30 хвилин до готельного комплексу «Кльове місце» прибули ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_4 з наміром на вчинення нападу на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

Надалі на запитання ОСОБА_4 ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживають у будинку АДРЕСА_2 та провів ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до зазначеного будинку.

Тоді ж, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного заволодіння чужим майном увійшли до вищезазначеного будинку та вчинили напад на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

Крім того, 10.12.2025 близько 11 години ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 03.02.2026 включно, автомобілями марки «Шкода» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , якою користується ОСОБА_10 , та автомобілі марки «Мерседес» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , прибули до готельного комплексу «Кльове місце» за адресою: Вінницька область, Вінницький район с. Хижинці, вул. Шляхова, 48А.

Тоді ж, реалізуючи свій намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , представившись працівником поліції, разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, увійшли до будинку АДРЕСА_2 вказаного готельного комплексу, де проживали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

Надалі ОСОБА_10 та ОСОБА_4 дістали предмети, зовні схожі на пістолети, спрямували їх на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 та, погрожуючи вбивством, висунули вимогу щодо передачі їм грошових коштів. В цей час ОСОБА_11 здійснював пошук цінностей у приміщенні даного будинку та серед особистих речей потерпілих.

У подальшому ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_9 та завдав їй удар кулаком правої руки в обличчя. В цей час ОСОБА_4 спрямував схожий на пістолет предмет на ОСОБА_8 та, погрожуючи їй вбивством, наказав віддати йому мобільні телефони. Після цього ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_12 та завдав йому два удари кулаком в ділянку губи та носа, від чого в нього почала йти кров.

Хвилюючись за життя та здоров`я своїх рідних, ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_4 передала йому свої мобільні телефони «Ксіаомі Редмі Нот 4Х» (ІМЕІ: НОМЕР_3 ) з абонентським номером НОМЕР_4 та «ZTE Blade A73» (ІМЕІ: НОМЕР_5 ) без сім карти. Після цього ОСОБА_4 у сумці ОСОБА_8 знайшов ще один її мобільний телефон «Айфон 14 Про Макс» (ІМЕІ: НОМЕР_6 ) з абонентським номером НОМЕР_7 , а також мобільний телефон ОСОБА_9 «Айфон 12 Про Макс» (ІМЕІ: НОМЕР_8 ) з абонентським номером НОМЕР_9 , забравши їх.

Не виявивши у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 грошових коштів, ОСОБА_10 виліз на ліжко у кімнаті та завдав ОСОБА_8 удар ногою в ліву скроневу область. Це побачив її син ОСОБА_12 та намагався захистити ОСОБА_8 , у зв`язку з чим ОСОБА_10 завдав йому удар кулаком в обличчя.

Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 залишили будинок.

Крім того, 10.12.2025 близько 13 години ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи на території готельного комплексу «Кльове місце» за адресою: Вінницька область, Вінницький район с. Хижинці, вул. Шляхова, 48А, з метою полегшення вчинення нападу, спрямованого на заволодіння чужим майном, вирішили незаконно позбавити волі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , перемістивши потерпілих поза їх волею до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 . Тоді ж, реалізуючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_10 , погрожуючи вбивством, висунув ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 вимогу проїхати у зазначений будинок, де ОСОБА_12 мав написати боргові розписки на ім`я дружини ОСОБА_10 ОСОБА_13 .

На виконання цієї вимоги та вказівок ОСОБА_10 ОСОБА_8 , хвилюючись за життя своїх рідних, сіла на праве заднє пасажирське сидіння автомобіля «Шкода Супер Б» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на ліве заднє пасажирське сидіння автомобіля «Мерседес» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 , а ОСОБА_4 сів на переднє пасажирське сидіння цього ж автомобіля. У цей же час ОСОБА_12 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля «Хюндай» з державним номерним знаком НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_14 , який не був обізнаний про протиправні дії ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , спрямовані на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

Прибувши до домогосподарства по вул. Тяжилівській у м. Вінниці, ОСОБА_4 , діючи на виконання єдиного злочинного умислу, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , висунув ОСОБА_8 вимогу віддати йому паспорт громадянина України та довідку про реєстраційний номер облікової картки платника податків, повідомивши, що наступного дня ОСОБА_8 має передати йому свої майнові права на автозаправну станцію ТОВ «Респек Тор». На виконання цієї вимоги ОСОБА_8 передала ОСОБА_4 відповідні документи.

Далі ОСОБА_10 , погрожуючи фізичною розправою, висунув ОСОБА_12 вимогу написати боргові розписки на ім`я його дружини ОСОБА_13 , яка не будучи обізнаною про протиправні наміри ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , також прибула до вищезазначеного вказаного домогосподарства.

Виконуючи вказівки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 написав на ім`я ОСОБА_13 розписку про нібито отримання ним грошових коштів у сумі 265830 тис. доларів США, та дві аналогічні розписки на суму 197 тис. доларів США кожна.

Крім того, 10.12.2025 близько 13 години ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , перебуваючи на території готельного комплексу «Кльове місце» за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Хижинці, вул. Шляхова, 48А, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, погрожуючи вбивством, висунув ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 вимогу проїхати у будинок за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_12 мав написати боргові розписки на ім`я дружини ОСОБА_10 ОСОБА_13 .

На виконання цієї вимоги та вказівок ОСОБА_10 ОСОБА_8 , хвилюючись за життя своїх рідних, сіла на праве заднє пасажирське сидіння автомобіля «Шкода Супер Б» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на ліве заднє пасажирське сидіння автомобіля «Мерседес» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 , а ОСОБА_4 сів на переднє пасажирське сидіння цього ж автомобіля. У цей же час ОСОБА_12 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля «Хюндай» з державним номерним знаком НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_14 , який не був обізнаний про протиправні дії ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , спрямовані на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

Прибувши до домогосподарства по вул. Тяжилівській у м. Вінниці, ОСОБА_4 , діючи на виконання єдиного злочинного умислу, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , висунув ОСОБА_8 вимогу віддати йому паспорт громадянина України та довідку про реєстраційний номер облікової картки платника податків, повідомивши, що наступного дня ОСОБА_8 має передати йому свої майнові права на автозаправну станцію ТОВ «Респек Тор». На виконання цієї вимоги ОСОБА_8 передала ОСОБА_4 відповідні документи.

Далі ОСОБА_10 , погрожуючи фізичною розправою, висунув ОСОБА_12 вимогу написати боргові розписки на ім`я його дружини ОСОБА_13 , яка не будучи обізнаною про протиправні наміри ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , також прибула до вищезазначеного вказаного домогосподарства.

Виконуючи вказівки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 написав на ім`я ОСОБА_13 розписку про нібито отримання ним грошових коштів у сумі 265830 тис. доларів США, та дві аналогічні розписки на суму 197 тис. доларів США кожна.

Після цього ОСОБА_14 автомобілем «Хюндай» з державним номерним знаком НОМЕР_10 відвіз ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 до відділення «ПриватБанку» біля ринку «Мрія» у мікрорайоні «Тяжилів» у м. Вінниці та висадив їх з автомобіля.

Крім того, ОСОБА_4 у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 10.12.2025, діючи умисно, в супереч вимогам Постанови Верховної Ради України № 2471XIIвід 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання огнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 з наступними змінами та доповненнями, маючи умисел направлений на незаконне носіння холодної зброї за невстановлених обставин придбав мисливський ніж загального призначення, який являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, помістив вищезазначений ніж, до кишені водійський дверцят автомобіля марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_11 , яким ОСОБА_4 користується з метою легкого доступу до нього.

Надалі, 10 грудня 2025 року, у період часу із 19:21 по 21:38 працівниками поліції було проведено обшук автомобіля марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_11 , який знаходився по вул. Олега Антонова у м. Вінниця, в ході якого у водійських дверцятах даного автомобіля було виявлено та вилучено мисливський ніж загального призначення, який являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії.

У ході досудового розслідування, 10.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано у порядку ст. 208 КПК України та 11.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (розбій) та у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 13.12.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 08.02.2026 року без визначення розміру застави, дію якого було продовжено, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_15 від 30.03.2026 року до 11.04.2026 включно.

У подальшому, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 263 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (розбій); у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану; у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, за попередньою змовою групою осіб та у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням суспільно небезпечних діянь; у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

заявами потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України;

показаннями потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які повідомили про обставини, за яких ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 вчинили інкриміновані їм кримінальні правопорушення передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України;

протоколами впізнання осіб за фотознімками із потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , відповідно до яких останні впізнали ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , як осіб, що вчинили стосовно них зазаначені кримінальні правопорушення;

протоколами проведення обшуків за місцями проживання осіб, які причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та в автомобілях, якими користуються останні в ході яких було виявлено речі, предмети та документи, які являються речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні;

виписками із медичних карт амбулаторних хворих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 від 11.12.2025, де зазначено, що на тілі останніх наявні тілесні ушкодження;

протоколами затримання підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 в порядку ст. 208 КПК України;

іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 4 місяців, тобто до 11.04.2026 року.

31.03.2026 стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, на теперішній час виконання вимог ст. 290 КПК України не завершено.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Так, абзацом 1 ч. 3 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які налічують 14 томів, мобільну техніку та інші речові докази, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій з додатками.

Установлено, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна відповідно, а тому може в будь-який момент покинути місце проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, може незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків, потерпілих та інших причетних осіб, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення дає підстави вважати, що перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому існує необхідність у продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_4 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За наведених підстав, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, оскільки вчинено особливо тяжкий злочин, по справі необхідно провести слідчі дії, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти продовження строку тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий.

Не дивлячись на вищенаведене органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання підозрюваногоОСОБА_4 під вартою закінчується 17.04.2026. Разом з тим, по кримінальному провадженню залишилося виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Частинами першою та третьою статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з частиною першою статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Абзацом 1 частини третьої статті 219 КПК України передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Вказані обставини з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 177 КПК України надають слідчому судді підстави щодо необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 20 днів, оскільки, такий строк має бути достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 290 КПК України.

У свою чергу частина четверта статті 132 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями статті 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.

Указане підтверджується і тим, що відкриття матеріалів іншій стороні, порядок якого визначений статтею 290 КПК України, регламентовано параграфом 3 глави 24 КПК України, яким визначено одну з форм закінчення досудового розслідування звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

За змістом статті 290 КПК України вбачається, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування здійснюється слідчим чи прокурором виключно у разі складання обвинувального акта та/або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що є передумовою для подальшого направлення обвинувального акту до суду для його розгляду по суті.

Частина шоста статті 199 КПК України передбачає, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Враховуючи наведені положення у системному взаємозв`язку між собою, вбачається і те, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за настання обставин визначених статтею 290 КПК України, може бути продовжений до проведення підготовчого судового засідання.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Слідчий суддя вважає термін продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 з метою виконання вимог ст. 290 КПК України та направлення обвинувального акту до суду обгрунтованим.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 11 (одинадцять) днів, тобто до 23 години 41 хвилини 17 квітня 2026 року, в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали визначити до 17 квітня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_16