Постановление суда № 135504077, 02.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3456/26

Провадження № 1-кс/204/594/26

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12026042140000110 від 31.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Києві, громадянина Україна, з середньою освітою, зареєстрованого як фізична особа-підприємець, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12026042140000110 від 31.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходяться кримінального провадження №12026042140000110 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , в період з 16 квітня 2009 року по теперішній час зареєстрований як фізична особа-підприємець. Тобто, є фізичною особою-підприємцем, який керував колективом найманих працівників, ставив перед ними виробничі завдання, визначав розмір заробітної плати, тобто виконував організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, відтак є службовою особою.Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.Таким чином, ОСОБА_6 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець протягом 2009-2026 років, постійно обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, будучи службовою особою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності та в сфері службової діяльності при наступних обставинах.Відповідно до розділу IV Договору про надання гранту (далі - Договір), затвердженого наказом Міністерства економіки України від 24.05.2023: Використання коштів гранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.. Отримувач використовує кошти гранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.Для використання коштів гранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню гранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню гранту та бізнес-плану. У разі невикористання отримувачем протягом шести місяців з дня зарахування коштів гранту на рахунок отримувача в уповноваженому банку або використання гранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох робочих днів після завершення цього строку повертаються уповноваженим банком на рахунок:Фонду - для грантів, наданих за рахунок джерел, передбачених абзацом четвертим пункту 1 Порядку;Мінекономіки - для грантів, наданих за рахунок джерел, передбачених абзацом п`ятим пункту 1 Порядку.Для підтвердження цільового використання гранту Державного центру зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, не рідше одного разу на шість місяців протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача.Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи виконавчої влади.У разі неможливості встановлення факту цільового використання гранту або його частини або встановлення факту нецільового використання гранту або його частини під час здійснення центром зайнятості моніторингу та контролю за додержанням умов договору гранту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця повернути грант або його частину на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, з якого здійснювалося перерахування гранту.Відповідно до розділу V Договору: Обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача робочих місць залежно від розміру гранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення Державного центру зайнятості про надання гранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із встановленням заробітної плати таким особам у розмірі, не меншому встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати, на строк не менш як на 24 місяці протягом 36-місячного періоду.У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця працевлаштовуються інші особи.Конкретні цілі використання коштів гранту з переліку, визначеного пунктом 5 Порядку, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів гранту на покриття інших витрат забороняється. Обов`язковою умовою договору гранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача робочих місць залежно від розміру гранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із встановленням заробітної плати таким особам у розмірі не меншому, ніж встановлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати, на строк не менш як 24 місяці протягом 36-місячного періоду або 48 місяців протягом 60-місячного періоду, або 72 місяці протягом 84-місячного періоду залежно від строку реалізації проекту, визначеного згідно з абзацом шостим пункту 1 цього Порядку. Під виконанням обов`язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання гранту або створення робочих місць у зв`язку з утворенням нового суб`єкта господарювання. Так, 07.02.2025 року ОСОБА_6 , будучи фізичною особою-підприємцем, у невстановленому в ході досудового розслідування місці з метою отримання грошових коштів, що надаються Державним центром зайнятості в якості грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, створив та подав заяву №1SLW81 та бізнес-план за допомогою засобів Порталу Дія, після чого у невстановлений час та місце отримав запрошення на співбесіду в режимі відеоконференції з працівниками Дніпропетровського обласного центру зайнятості, що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Лесі Українки, буд. 4. У подальшому, на підставі наказу Державного центру зайнятості № 47 від 07.03.2025 «Про надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей», ОСОБА_6 було надано право отримати грошові кошти на суму 500 000 гривень у якості гранту. У подальшому, 12 березня 2025 року ОСОБА_6 , у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час та місце, маючи діючий ФОП « ОСОБА_6 », будучи службовою особою, підписав заяву про приєднання до Договору про надання гранту, тим самим уклав вказаний Договір та підтвердив факт належного ознайомлення з умовами Договору, його правами та обов`язками, що на нього покладаються у ході його виконання, обов`язковими умовами виконання Договору, а також наслідками його невиконання. У подальшому, 31.03.2025 Державним центром зайнятості на спеціально створений рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 нараховано грошові кошти у розмірі 500 000 гривень в якості гранту. Далі, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 , будучи фізичною особою-підприємцем, використовуючи надані йому кошти в якості гранту на спеціально створений рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , під приводом придбання обладнання та необхідні для функціонування бізнесу речі, звернувся до відділення банку та здійснив наступні перекази та оплати: 04.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000002982 від 03.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 54600 гривень;04.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000002981 від 03.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 46540 гривень;04.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури №000002995 від 04.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 44500 гривень;07.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000002996 від 04.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 30000 гривень;09.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000003110 від 07.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 109200 гривень;09.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000003133 від 08.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 119405 гривень;15.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000003258 від 11.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 52185 гривень;15.04.2025 оплату за обладнання згідно Рахунку-фактури № 000003259 від 11.04.2025 ФОП ОСОБА_9 на суму 43570 гривень.Далі, ОСОБА_6 на виконання вимог Договору, за інформацією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у було прийнято на роботу наступних осіб: ОСОБА_10 , з 01.07.2025 по 16.09.2025; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.09.2025 дані про звільнення відсутні; ОСОБА_12 ,з 26.09.2025, дані про звільнення відсутні. Однак, останні виплати заробітної плати, податків та єдиного соціального внеску від ОСОБА_6 надходили за жовтень 2025 року, після чого зазначені виплати від ОСОБА_6 не надходили. У подальшому ОСОБА_6 , достовірно знаючи про свій обов`язок згідно Договору створити 2 робочі місця протягом 6 місяців з дня зарахування коштів гранту на рахунок, а також обов`язків, передбачених п.п 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 12, 14, 15 п. 1 розділу VI Договору та будучи ознайомленим з Порядком, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час та місце, але не пізніше 23.10.2025, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи фізичною особою-підприємцем усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення умов Договору заробітну плату, податки та єдиний соціальний внесок протягом 24 місяців з дня отримання грошових коштів у якості гранту стосовно працівників ФОП ОСОБА_6 у відповідності до вимог Договору та Порядку не сплачував, про фактичне місце здійснення своєї підприємницької діяльності, а також про його зміну, Державний центр зайнятості не попереджав, тобто припинив виконання умов Договору.Так, на підставі протоколу № 1 засідання комісії з питань грантів на створення або розвиток власного бізнесу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 05.01.2026, у відповідності до п. 20 Порядку, за результатами розгляду Акту № 416 перевірки фактичного знаходження суб`єкта господарювання за вказаною адресою від 23.10.2025 та службової записки № 3363 від 24.10.2025, якими зафіксовано відсутність ФОП ОСОБА_6 за вказаною ним адресою здійснення підприємницької діяльності, а саме: АДРЕСА_3 , - а також відсутності будь-якого зв`язку з ОСОБА_6 починаючи з 17.10.2025, - та Наказом №5 Дніпропетровського ОЦЗ від 05.01.2026 було прийнято рішення про повернення ОСОБА_6 вартості відсутнього обладнання, придбаного отримувачем за кошти гранту, які не підлягають відчудженню, у розмірі 500 000 гривень, про що 09.01.2026 було повідомлено ОСОБА_6 . В подальшому, усвідомлюючи свій обов`язок повернення грошових коштів протягом 30 календарних днів з дня повідомлення про необхідність такого повернення, у разі невиконання умов Договору та інформування Державного центру зайнятості щодо цільового використання наданих йому коштів гранту, витрачені ним грошові кошти гранту на суму 500000 гривень, починаючи з 09.01.2026 по теперішній час не повернув на рахунок Державного центру зайнятості, чим вчинив привласнення ввірених йому вказаних грошових коштів, отриманих внаслідок укладання договору про надання йому гранту.Своїми умисними діями ОСОБА_6 , будучи службовою особою фізичною особою-підприємцем, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, здійснив привласнення ввіреного йому майна, а саме грошових коштів, отриманих шляхом відчуження (продажу) вказаного обладнання, товарів та послуг, на підставі укладення Договору про надання гранту, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969, чим спричинив майнову шкоду на суму 500000 гривень, що становить 330 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину.Так, 01.04.2026, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту представника потерпілого Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_13 , - від 05.02.2026 яка пояснила, що 07.02.2025 ОСОБА_6 з метою отримання гранту на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сім`ї на суму 500000 гривень для створення його власного СТО за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 3,-сформував за допомогою засобів Порталу Дія, заяву №1SLW81, бізнес-план та передав до уповноваженого банку АТ «Ощадбанк» та Державного центру зайнятості. Рішенням Державного центру зайнятості від 07.03.2025 №47 було погоджено надання ФОП ОСОБА_6 гранту у розмірі 500 000,00 грн. Датою зарахування коштів гранту на спеціально створений розрахунковий рахунок АТ «Ощадбанк» ФОП ОСОБА_6 є 31.03.2025. Згідно отриманої ДЦЗ інформації, кошти гранту витрачені ним у повному обсязі. Наявність придбаного на суму 500 000,00 грн. обладнання, стосовно якого встановлено обмеження щодо його відчуження до виконання умов договору гранту, зафіксувати не видалось можливим у зв`язку з відсутністю провадження господарської діяльності;протоколами допитів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 10.02.2026, які пояснили, що вони провадять свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_4 , - починаючи з 2024 року. Так, за весь час їхньої діяльності за вказаною адресою ФОП ОСОБА_6 , його працівників або обладнання за вказаною адресою не перебувало, свою господарську діяльність там ніколи не провадив; протоколом огляду від 10.02.2026 за адресою: АДРЕСА_4 , - в ході якого встановлено відсутність будь-яких ознак здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 за вказаною адресою;протоколами тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні АТ «Ощадбанк» та ГУ Державної податкової служби у м. Києві; іншими матеріалами, отриманими в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження.Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та/або слідчого судді, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_6 наразі, не має на утриманні дітей та батьків, що у свою чергу свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків у останнього.2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на представника потерпілого Дніпропетровського обласного центру зайнятості, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, , що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на представника потерпілого, свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. ;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 є необхідність:Також слід врахувати обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме:кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років позбавлення волі;У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку в діях підозрюваного, приходжу до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_6 таких як: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування йоговід органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків, експертів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: - особисте зобов`язання; - застава; - домашній арешт; не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб`єктивному відношенні підозрюваної до необхідності виконання покладених на неї обов`язків, а - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.Враховуючи вищевикладене, а також те, що застава в межах п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 601 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 064 гривень, враховуючи, майновий стан підозрюваного, отриману ним заробітну плату, свідчить про те, що ОСОБА_6 має можливість сплатити посильний для нього розмір застави, із врахуванням його майнового стану. Враховуючи викладене, слідчий звертається до суду з даним клопотанням і просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з заставою у розмірі 601 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив застосувати відносно нього домашній арешт. Суду пояснив, що він отримав повідомлення про підозру, із підозрою частково погоджується. Він є особою раніше не судимою, приймав участь у бойових діях, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Він готовий компенсувати моральні збитки потерпілій стороні.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що ризики не обґрунтовані. Підзахисний не буде переховуватися, у нього відсутні такі наміри, він самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, посилаючись на надані ним до суду письмові заперечення, просив застосувати відносно підозрюваного домашній арешт в нічний час доби. Зазначив, що він підтримує думку свого колеги-захисника ОСОБА_5 , вважає, що ризики не обґрунтовані, ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, він має на утриманні чотирьох дітей та дружину, троє дітей неповнолітні, переховуватися не буде.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що в судовому засіданні просили захисник та підозрюваний, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та інших обставин, що мають значення, вважаю визначити заставу у розмірі 215 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 715 520,00 гривень, що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків, послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12026042140000110 від 31.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 30 травня 2026 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні, у розмірі 215 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 715 520,00 грн.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_6 встановленої застави у розмірі 715 520,00 грн., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30 травня 2026 року, виконувати наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

?прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

?здати на зберігання до відповідних органів паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в доход держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1