Решение № 135490247, 07.04.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/102/26

№2/680/210/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Гуцол А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який поданий його представником адвокатом Солов`єм Олександром Васильовичем до Новоушицької селищної ради Хмельницької області про тлумачення заповіту,

установив:

Представник позивача адвокат Соловей О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою в якій просив розтлумачити заповіт складений ОСОБА_2 27 листопада 2001 року та посвідчений виконавчим комітетом Заміхівської сільської ради.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 листопада 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 2,42 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності КСП «Прогрес», що належить на підставі сертифікату ХМ №0315844 виданого 30 травня 1997 року Новоушицькою районною адміністрацією. Проте після складання заповіту, КСП «Прогрес» провело виділення земельних часток (паїв) їх власникам в натурі. Таким чином право на земельну частку (пай) перетворилось у право власності на земельні ділянки.

23 лютого 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус відмовив йому, оскільки майно зазначене у заповіті не відповідає фактично наявному майну та роз`яснив позивачу право звернення до суду щодо тлумаченням заповіту.

24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

24 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - адвокат Соловей О.В. подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримав.

Від відповідача Новоушицької селищної ради 07 квітня 2026 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника та визнання позову.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

27 листопада 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 2,42 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності КСП «Прогрес», що належить на підставі сертифікату ХМ №0315844 виданого 30 травня 1997 року Новоушицькою районною адміністрацією (а.с.8 на звороті, 9).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Даними довідки №126 та виписки з погосподарської книги №6 від 11 лютого 2026 року, встановлено, що ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.7 на звороті , 8).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ №090889 ОСОБА_2 належали на праві власності земельні ділянки кадастрові номери №68:233:82500:04:003:0229 та №68:233:82500:04:003:0290 на території Заміхівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9 на звороті, 10).

Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом та рекомендовано звернутись до суду про тлумачення заповіту посвідченого Заміхівською сільською радою Новоушицького району Хмельницької області, 27 листопада 2001 року за Р№320, що підтверджується постановою нотаріуса від 13 лютого 2026 року (а.с.11, 11 на звороті).

Згідно ч. і ст. 4 ЦІІК України кожна особа мас право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно пункту 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача.

Оскільки нотаріус побачив у змісті заповіту суперечності, то відповідно до ч. 2 ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснює суд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 335/9398/16-ц (провадження № 61-20484св18) у якій зазначено, що «тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення у заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту у цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини».

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України).

Судом встановлено, що на момент складання заповіту спадкодавцю належало право на земельну частку (пай), в подальшому, за життя спадкодавця, це право було реалізоване шляхом виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та оформлено відповідне право власності на землю.

Після оформлення права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 заповіт не змінила, у зв`язку з цим він є чинним.

З огляду на те, що воля спадкодавця була спрямована на передачу належного ій права на земельну частку (пай), а в подальшому це право трансформувалось у право власності на земельні ділянки, ці ділянки є тим самим об`єктом цивільних прав, який охоплювався волевиявленням спадкодавця під час складання заповіту, а зміна форми існування такого права не свідчить про зміну волі заповідача.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заповідач ОСОБА_2 мала намір заповісти позивачу земельні ділянки, право на які на час складення заповіту підтверджувалося сертифікатом на право на земельну частку(пай). Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_2 на підставі державного акту, про право власності на земельні ділянку серії ХМ 090889 від 16 грудня 2004 року, виданого на підставі рішення Новоушицької РДА від 26 жовтня 2004 року №487/04-р.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 та статтею 2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку відповідач не вчиняв будь - яких дій, які б порушували право позивача на оформлення спадщини. Тому, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який поданий його представником адвокатом Солов`єм Олександром Васильовичем до Новоушицької селищної ради Хмельницької області про тлумачення заповіту задовольнити.

Розтлумачити заповіт, складений ОСОБА_2 27 листопада 2001 року, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Заміхівської сільської ради наступним чином: право на земельну частку (пай), що належить на підставі сертифікату ХМ №0315844 виданого 30 травня 1997 року Новоушицькою районною адміністрацією, відповідає майну, на яке ОСОБА_2 видано 16 грудня 2004 року Державний акт на право власності на земельні ділянки серії ХМ №090889 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,99 гектарів, що розташовані на території Заміхівської сільської ради, кадастрові номери №68:233:82500:04:003:0229 та №68:233:82500:04:003:0290.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: про АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Новоушицька селищна рада, місцезнаходження: с-ще Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04407388.

Суддя В. Є. Польова