Постановление суда № 135488569, 20.03.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/39/26

№ провадження 1-кп/453/117/26

У Х В А Л А

20 березня 2026 року

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області підготовче засідання в кримінальному провадженні № 42025142330000054 від 25 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

На розгляді Сколівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2025 року за № 42025142330000054 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 1971 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року продовжено міру запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, строк якого до 21 січня 2026 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 13 січня 2026 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

До Сколівського районного суду Львівської області 19 січня 2026 року надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

10 лютого 2026 року до Сколівського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор, посилаючись на обвинувальний акт, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Зокрема, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п`яти) до 7 (семи) років, відтак з метою уникнення покарання, на думку прокурора, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто на даний час ще наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку прокурора, метою застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту до ОСОБА_5 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти тиск на учасників кримінального провадження, а також переховуватись від правоохоронних органів та суду.

Вказує, що застосування до ОСОБА_5 більш м`яких заходів запобіжного заходу є неможливим, оскільки обставини вчинення ним злочину свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу, передбаченого ст. 179 КПК України, тобто, особистого зобов`язання, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаного запобіжного заходу, такий ним з високою ймовірністю може бути порушено.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, послався на те, що прокурором не доведено існування перелічених ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, на які вказує прокурор, просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, його захисника, думку прокурора, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини статті 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що згідно з ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. «Обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Суд виходить з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину,

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Вирішуючи питання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо наведеного прокурором ризику переховуватись від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій, проте, в період часу з 21 січня 2026 року по 20 березня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувалась міра запобіжного заходу у жодному з видів, обвинувачений з`являвся за викликом прокурора та повісткою до суду, відтак, суд не має підстав вважати, що останній має намір переховуватись від правоохоронних органів та суду.

Разом із тим, ризик вчиняти тиск на учасників кримінального провадження, зазначений у клопотанні прокурора, суд вважає недоведеним і не бере до уваги, оскільки перебуваючи під домашнім арештом в нічний час в період обвинувачений мав таку можливість, однак суду не надано доказів вчинення зазначених дій обвинуваченим.

Також, суд вважає недоведеним недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений одружений, має постійне місце реєстрації, постійне місце проживання, де проживає разом зі своєю дружиною, має постійне місце роботи, дотримувався умов застосованих запобіжних заходів, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього наступних обов`язків: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі Стрийського району Львівської області, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, без дозволу прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання начальника Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42025142330000054 від 25 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 197-1 КК України відмовити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на два місяці, тобто, по 19 травня 2026 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися не відлучатися за межі Стрийського району Львівської області, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, без дозволу прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити дату закінчення дії даної ухвали 19 травня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під розписку копію ухвали про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Підготовче засідання відкласти на 12 травня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25 березня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1