№ 13548821, 24.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 64/340-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 18.11.10 року

відповідача - не з'явився

третіх осіб - 1) не з"явився; 2) ОСОБА_2, дов. б/н від 01.01.11 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "КАЗКА" (вх. № 4588 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.10 року у справі № 64/340-10

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "КАЗКА", м. Харків,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, відповідача, про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 72,8 кв. м., розташовану по вул. Єлізарова, 2А літ. «А-1»у м. Харкові.

Також позивач просив господарський суд Харківської області до розгляду справи по суті в порядку забезпечення доказів зобовязати Харківське міське бюро технічної інвентаризації виготовити паспорт на нежитлову будівлю по вул. Єлізарова, 2А літ. «А-1»у м. Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. у справі № 64/340-10 (суддя Добреля Н.С.). позов задоволено повністю: визнано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 72,8 кв. м по вул. Єлізарова, 2А літ. «А-1»в м. Харкові за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "КАЗКА", третя особа у справі, не погодилась з цим рішенням місцевого господарського суду. Подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що 20.03.04 року жодний договір купівлі-продажу спірного майна між ТОВ ВКФ "КАЗКА" та позивачем не укладався, та такого документа не існує. З доданої до позовної заяви копії договору купівлі-продажу від 20.03.04 року неможливо встановити, печаткою якої юридичної особи скріплено підпис продавця, у самому договорі невірно зазначені назва товариства продавця, прізвище директора товариства. Печатка і підписи сторін договору містяться на окремому аркуші, який не має інформації, до якого договору ці печатка та підписи відносяться.

Також вказує на те, що позивач у своєму позові невірно зазначив третю особу по справі - ПФ «Казка», тоді як рішення по справі порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КАЗКА», яке є користувачем земельної ділянки за адресою м.Харків, вул.Єлізарова, 2А та саме на укладення договору з ТОВ ВКФ «КАЗКА»посилається позивач як на підставу виникнення в нього права власності. Отже, на думку апелянта, незалучення ТОВ ВКФ «КАЗКА»до участі у справі відповідно до пункту З частини З статті 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того зазначає, що норми Цивільного кодексу України передбачають можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, передбачених статтями 335, 376 та 392 Цивільного кодексу України. Стаття 331 зазначеного Кодексу, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права на таке майно за рішенням суду.

Також звертає увагу на те, що статтями 331 та 376 Цивільного кодексу України передбачено виникнення права власності виключно в особи, яка здійснила будівництво і право власності виникає виключно після держаної реєстрації цього права, тоді як за докази державної реєстрації права власності на спірне майно за продавцем по договору купівлі-продажу від 20.03.04 року, на якій посилається позивач в позовній заяві, в матеріалах справи відсутні і сторонами не надавалися.

Таким чином, як зазначає апелянт, у будь-якому разі передання права власності позивачу можливо лише після виникнення такого права в іншої сторони за договором, тобто після його державної реєстрації.

Окрім цього, зазначає, що враховуючи вимоги статті 657 та частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу від 20.03.04 року, на якій посилається позивач в позовній заяві, є неукладеним, так як відсутні докази його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

До того ж, як вказує апелянт, місцевий господарський суд безпідставно не застосував норми частини 1 статті 334 Цивільлного кодексу України, відповідно до якої право власності виникає з моменту передання майна. Відповідно до пункту 6 копії договору купівлі-продажу, що міститься у матеріалах справи та на який посилається позивач, спірне майно підлягало передачі у десятиденний термін (від якого моменту не вказано). В той же час у матеріалах справи докази передання майна позивачу відсутні, таким чином права власності в позивача не виникнуло.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року апеляційну скаргу третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 12.01.2011 року на 10:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.01.2011 року на 12:30 год. у зв"язку із задоволенням клопотання представника третьої особи -ТОВ ВКФ "КАЗКА" про витребування у позивача оригіналів документів, а саме: договору купівлі-продажу від 20.03.2004 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ ВКФ "КАЗКА"; технічного паспорту, виготовленого КП "ХМБТІ" на будівлю літ. "А-1" площею 72,8 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, 2А; акту державної приймальної комісії від 17.12.01 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта - тимчасового майданчика літнього кафе з павільйонами обслуговування.

У судових засіданнях 12.01.2011 року та 20.01.2011 року представник третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА" підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2011 року надав письмову заяву, в якій зазначив, що позивач відмовляється від позовних вимог та визнає вимоги апеляційної скарги третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА".

Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття відмови позивача від позову, оскільки згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову лише до прийняття рішення у справі, а право позивача відмовитися від позову на стадії апеляційного провадження нормами ГПК України не передбачено.

Щодо визнання позивачем апеляційної скарги третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА" колегія суддів зазначає, що це є правом позивача, у зв"язку з чим розглядає апеляційну скаргу з урахуванням цієї обставини.

Представники відповідача та третьої особи - ІДАБК у Харківській області у судове засідання 12.01.2011 року та 20.01.2011 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102207815321 №6102207613907, №6102207613915 та №6102207815330 про вручення відповідачу та третій особі - ІДАБК у Харківській області копій ухвал, якими було призначено розгляд апеляційної скарги в судових засіданнях 12.01.2011 року та 20.01.2011 року.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та третьої особи - ІДАБК у Харківській області за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача та третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА", ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.11.1997 року №983 та рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.11.2001 року №2114 дочірньому підприємству Виробничо-комерційній фірмі "Казка" надана у тимчасове користування на умовах оренди строком до 12.11.2002 року земельна ділянка для будівництва тимчасового майданчика літнього кафе з павільонами обслуговування та тимчасового павільону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі по вул. Полтавський шлях (ріг вул. Єлізарова) м. Харкова.

Відповідно до технічного паспортускладеного станом на 10.08.2001 року (інвентарний номер 84311), по вул. Полтавський Шлях (ріг вул. Єлізарова) у Ленінському районі м. Харкова знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 38,5 кв.м.,

17.12.2001 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Казка" був виданий акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію на об'єкт нерухомості: тимчасовий майданчик літнього кафе з павільйонами обслуговування, розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях (ріг вул. Єлізарова ) у Ленінському районі м. Харкова.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2001 року №2563 було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію тимчасового майданчику літнього кафе з павільонами обслуговування та тимчасового павільону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі по вул. Полтавський шлях (ріг вул. Єлізарова) у Ленінському районі м. Харкова та зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційну фірму "КАЗКА" оформити в місячний термін у встановленому порядку право на користування земельною ділянкою на період експлуатації об"єкту.

12.01.2005 року на підставі рішення ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23.06.2004 року №92/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою, орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "КАЗКА" було укладено договір оренди землі №7201/05, відповідно до умов якого орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5449 га (ділянка №1 -0,5342 га , ділянка №2 - 0,0107 га), яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова (ріг вул. Полтавський Шлях), на якій знаходиться об"єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, яка належить орендарю на праві колективної власності на нерухоме майно, а також інші об"єкти інфраструктури.

Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 30.09.2009 року №215/09 "Про поновлення юридичним та фізичним особам права оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "КАЗКА" право оренди земельної ділянки площею 0,5449 га, у тому числі : земельної ділянки №1-0,5342 га, земельної ділянки №2 - 0,0107 га по вул. Єлізарова (ріг вул. Полтавський Шлях) у Ленінському районі м. Харкові в межах, які визначені договором оренди землі, реєстраційний №7201/05 від 12.01.2005 року для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика, майданчика літнього кафе з павільоном та тимчасового павільону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі .

Позивач в позовній заяві та місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні як на підставу для задоволення позову посилалися на те, що згідно з договором купівлі-продажу від 20.03.2004 року, укладеним між позивачем та Приватною фірмою "Казка" в особі директора ОСОБА_4 позивач набув право на вищезазначений об'єкт, а тому відповідно до статей 319, 321, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України право власності позивача на спірне майно підлягає визнанню в судовому порядку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до позовної заяви як один з доказів в обгрунтування наявності правових підстав заявленого позову додано копію договору купівлі-продажу від 20.03.2004 року, в тексті якого зазначено продавцем -Виробничо-комерційну фірма "Казка" та покупцем - фізичну особу ОСОБА_3.

В пункті 1 цього договору зазначено, що продавець передає у власність покупця тимчасовий майданчик літнього кафе з павільоном обслуговування загальною площею 72,8 кв.м, розташований у м. Харкові по вул. Єлізарова, 2.

Однак, з аналізу змісту вказаного документа неможливо встановити, печаткою якої юридичної особи скріплено підпис зазначеного в ньому покупця, у самому договорі в графі "Реквізити сторін" печатка і підписи сторін містяться на окремому аркуші, який не має інформації, до якого договору ці печатка та підписи відноситься.

Крім того, відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення. і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Позивачем не надавалося та в матеріалах справи відсутні докази нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу від 20.03.2004 року, на який посилається позивач як на одну з підстав позову і копію якого він надав до позовної заяви, у зв"язку з чим вказаний договір не може вважатися укладеним.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року у позивача витребовувався, зокрема, оригінал договору купівлі-продажу від 20.03.2004 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ ВКФ "КАЗКА".

Однак, вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року щодо надання цього документу позивачем виконано не було.

Отже, позивачем не доведено факту укладення зазначеного договору та виникнення у нього на підставі вказаного договору права власності на спірне майно.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Статтями 331 та 376 Цивільного кодексу України передбачено виникнення права власності в особи, яка здійснила будівництво виключно після держаної реєстрації цього права, тоді як за докази державної реєстрації права власності на спірне майно за продавцем по договру купівлі-продажу від 20.03.04 року, на якій посилається позивач в позовній заяві, в матеріалах справи відсутні і сторонами не надавалися.

Таким чином, у будь-якому разі передання права власності позивачу можливо лише після виникнення такого права в іншої сторони за договором, тобто після його державної реєстрації.

До того ж, відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності виникає з моменту передання майна. Відповідно до пункту 6 копії договору купівлі-продажу, що міститься у матеріалах справи та на який посилається позивач, спірне майно підлягало передачі у десятиденний термін (від якого моменту не вказано). В той же час у матеріалах справи докази передання майна позивачу відсутні, що також свідчить про те, що права власності в позивача на спірне майно не виникло.

Окрім цього, як вже зазначалося, у судовому засіданні 20.01.2011 року представник позивача визнав апеляційну скаргу третьої особи - ТОВ ВКФ "КАЗКА".

А тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач у позові невірно зазначив третю особу по справі - Приватну фірму «КАЗКА», докази існування якої в матеріалах справи відсутні і яку місцевий господарський суд помилково залучив до участі у справі.

Як випливає з матеріалів справи, рішення по даній справі стосується прав юридичної особи з назвою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КАЗКА», яке є користувачем земельної ділянки за адресою м. Харків, вул.Єлізарова, 2А і на укладення договору з яким посилається позивач як на підставу виникнення в нього права власності.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КАЗКА», затвердженого зборами його учасників згідно з протоколом №2 від 27.11.2002 року, зареєстрованого у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 03.12.2002 року (реєстраційна справа №04059243Ю0020349) зазначена юридична особа є об"єднанням осіб та їх вкладів, в якому відповідальність учасників обмежена їх вкладом і є правонаступником Дочірнього підприємства виробничо-комерційної фірми "КАЗКА".

Однак, зазначена юридична особа місцевим господарським судом до участі у справі не була залучена.

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції було прийнято рішення про права та обов"язки особи, що не була залучена до участі у справі, а саме: ТОВ ВКФ «КАЗКА», що відповідно до пункту З частини З статті 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 та пунктом 3 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Не приймати відмову від позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. у справі № 64/340-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Терещенко О.І.