Решение № 1354821, 21.01.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.08 Справа № 11/762/07

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Радченко А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Повне товариство Комерційно-фінансова фірма “Економ-Сервіс” (36000 м.Полтава, вул.Котляревського 1/27, оф.612)

до відповідача: Приватне підприємство “Геос” (72000 Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Байбулатова 11)

у присутності представників:

позивача: Харена Ж.В. –дов.№07/55 від 23.07.07

відповідача: не зґявився

про: стягнення 8323грн. 40коп.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява ПТ КФФ “Економ-Сервіс” про стягнення з ПП “Геос” 8323грн. 40коп., як вказано в заяві, суми залишку боргу за продану продукцію.

19.11.07 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. З ціллю надання витребуваних матеріалів розгляд справи відкладався.

Відповідач відзив і витребувані матеріали не надав, представник в засідання не з'явився. Справа розглядалась за наявними матеріалами згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п.2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином, згідно п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п.п.1, 2 ст.509 цього Кодексу, є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

За накладною №2143 від 31.03.06 (довіреність серія ЯИЗ №691937 від 31.03.06) позивач відпустив відповідачу металопродукцію на загальну суму 10823грн. 40коп. і виставив на оплату рахунок-фактуру №4115 від 31.03.06 на вказану суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок його негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отриману металопродукцію сплатив частково в сумі 2500грн. платіжним дорученням №25 від 31.03.06 (призначення платежу –“проплата за ніхром. згідно рах.№4115 від 31.03.06”).

Крім того, відповідачем надано позивачу гарантійний лист від 31.03.06 №16, згідно якому він зобов'язується сплатити решту суми 8323грн. 40коп. до 17.04.06.

Фактично вказана заборгованість погашена не була.

Таким чином, між сторонами по справі існують господарські правовідносини і встановлений факт неналежного виконання грошового зобов'язання відповідачем по справі.

Відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Вимоги позивача про стягнення вказаної суми боргу законні, обгрунтовані та підтверджуються зібраними в справі доказами.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Геос” (72000 Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Байбулатова 11, р/р№26001129401 м.Мелітополь МФ АвтоЗАЗбанк, ЗКПО 19272014, МФО 313281, ІНН №192720108325) на користь Повного товариства Комерційно-фінансової фірми “Економ-Сервіс” (36000 м.Полтава, вул.Котляревського 1/27, оф.612, р/р№26006170972001 в ПФ КБ “Приватбанк” м.Полтава, МФО 331401, ЗКПО 23560523, ІНН 2356055216340) 8323грн. 40коп. основного боргу, 102грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гончаренко С.А.