№ 135468556, 02.04.2026, Радехівський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

іменем України

02 квітня 2026 рокуСправа №451/191/26 Провадження № 3/451/103/26

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Магонь О. З., розглянула матеріали, які надійшли з Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , розлученого, з вищою освітою, є особою з інвалідністю ІІІ групи,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 , 09.01.2026 о 13 год 20 хв по трасі Т1410 75 км 150 м в селі Поздимир Шептицького району Львівської області, будучи причетним до дорожньо транспортної пригоди, яка мала місце по трасі Т1410 75 км 150 м в селі Поздимир Шептицького району Львівської області, покинув місце події, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що згідно зі ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність.

Процесуальні дії у справі

05.02.2026 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Магонь О. З. передані згадані вище матеріали справи №451/191/26 для розгляду.

24.03.2026 суддею Магонь О. З. по справі №451/191/26 було здійснено запит до Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про витребування інформації (а.с.57).

05.12.2025 надійшла відповідь на запит від 05.12.2025 ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, з якої видно, що відповідно до електронного рапорту Шептнцького РВП ГУІІП у Львівській області встановлено, що 09.01.2026 о 13 год 55 хв на лінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про подію «ДТП без травмованих», яке мало місце в селі Поздпмпр Шептнцького району. Відповідно о 14 год 00 хв це звернення було зареєстроване в ІП «ЄО» ІКС ІПНП Шептнцького РВП ГУНП у Львівській області за № 246 від 09.01.2026 (а.с.67,68).

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 у судовому засіданні 23 лютого 2026 року вину свою не визнав та суду пояснив, що 9 січня 2026 року в обід він рухався автомобілем із м. Шептицького до м. Луцька через м. Радехів (були справи). Погода була сонячна, морозна, дорога слизькою. Він рухався не швидко та у с. Поздимир Шептицького району Львівської області із бічної дороги перед ним раптово виїхав автомобіль голубого (чи синього кольору) і зупинився посередині дороги, створивши йому перешкоду. Він бачив цей автомобіль і щоб уникнути зіткнення, бо перед автомобілем йшли діти до пішохідного переходу, почав гальмувати, спрацювали ABS, але автомобіль несло, тому він взяв максимально вправо і його відбило від нагорнутого снігу. Зіткнення не відбулося, після чого він перехрестився, побачив, що автомобіль поїхав, тому він також поїхав далі. Якби він здійснив зіткнення із автомобілем, який був попереду, тоді б автомобіль, що попереду здійснив би наїзд на дітей, наслідки були б невтішними. З ним в автомобілі була пасажир, яку він повинен був доставити до м. Луцька. У м. Радехові він виявив, що у нього пошкоджений бампер, зрозумів, що відбулося безконтактне ДТП, тому зателефонував на номер «102», хоч номерного знаку автомобіля, який рухався попереду не запам`ятав. Він поїхав із місця ДТП без жодного умислу, бо вважав, що він діяв відповідно до Правил дорожнього руху, як водій. Працівники поліції розшукали водія транспортного засобу ОСОБА_2 , яка у їх присутності все визнавала, написала йому розписку, переписувалась із ним через месенджер «Viber» з приводу ДТП. У даний час справа стосовно неї розглядається також судом, де вона своєї вини не визнає, тому він просив у наступне судове засідання викликати ОСОБА_2 і працівників поліції, які підтвердять факт визнання нею вини та написання розписки, яку долучив у судовому засіданні (а.с.20), а також допитати у якості свідка ОСОБА_3 пасажира його автомобіля.

У судовому засіданні 4.03.2026 ОСОБА_2 суду пояснила, що вона користується мобільним телефоном із номером НОМЕР_1 . Розписку написала ОСОБА_1 , оскільки налякалася і не розуміла ситуацію. З ним переписувалась, бо не хотіла сплачувати штраф, хотіла усе владнати в позасудовому порядку, проте він заявив їй, що вона повинна відшкодувати шкоду на ремонт автомобіля у значному розмірі. В цей день 9.01.2026 вона виїхала із бічної дороги і зупинила транспортний засіб на своїй смузі руху, бо пропускала пішоходів-школярів і тоді поїхала. ОСОБА_1 поїхав швидше, жодного сигналу, щоб вона надала перевагу руху його автомобілю чи перешкоджала такому руху водій не надавав. ОСОБА_1 теранувся в сніговий пагорб і його відкинуло, при цьому його задня частина перебувала на його смузі, що вона побачила у дзеркалі.

У судовому засіданні 24.03.2026 свідок ОСОБА_3 суду показала, що 09.01.2026 вона була пасажиром автомобіля ОСОБА_1 , у якому сиділа на передньому сидінні праворуч водія. Із міста ОСОБА_4 їхала до міста Луцька, за проїзд заплатила 300 грн. Крім неї у автомобілі були ще інші пасажири, двоє чи троє не пригадує. По дорозі у селі автомобіль синього кольору виїхав з правої сторони на головну дорогу та повернув ліворуч, який став задньою частиною на їх полосу, а іншою частиною на другу полосу, тобто стояв на двох полосах. ОСОБА_1 в цей час повернув на право, що уникнути зіткнення і автомобілем переїхав сніговий пагорб. Після цього він автомобілем направився у м. Радехів, де він також мав забрати пасажира і зупинившись у місті Радехові він оглянув свій автомобіль. Вона з ним їздить один раз в місяць в м. Луцьк. Водій після наїзду на сніговий пагорб свій автомобіль не оглядав. О 12 годині виїхали із м. Шептицького, о котрій годині прибули до міста Радехова як і в котрій годині були у селі Поздимир під час події та коли прибули до місті Луцька не пригадує. Ніхто із пасажирів автомобіля ОСОБА_1 не спішив. Про виїзд із міста Шептицького домовлялись із водієм ОСОБА_1 по телефону. Після наїзду на сніговий пагорб автомобіль їхав у звичному режимі, жодних ознак пошкоджень не показував.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що вона пропускала пішоходів (дітей), які почали рух по пішохідному переході, і стояла десь десять метрів від переходу, а водій ОСОБА_1 поїхав і жодних сигналів їй не подавав. Звертала увагу суду, що він не міг бачити пішоходів, які почали рух, бо пішоходи йшли вздовж дороги і повертали на пішохідний перехід. На її думку, через конфігурацію дороги, через погодні умови водій ОСОБА_1 не вписався в конфігурацію дороги, тому потерся боком автомобіля до снігового пагорбу і не врахував встановленого там знаку дорожнього руху.

У судовому засіданні 24.03.2026 ОСОБА_1 суду пояснив, що він викидає поїздку через онлайн-платформу «Блаблакар» та з ним їдуть особи, яким по дорозі, які поділяють із ним кошти на паливо, оскільки із ним дешевше їхати. Він як перевізник чи ФОП не оформлений, оскільки є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи. Стверджує, що автомобіль ОСОБА_2 стояв посеред дороги, тому він змушений був уникнути зіткнення, через те заїхав на сніговий пагорб. Поїхав у напрямку м. Радехова і не оглядав автомобіль на місці через те, що думав, що там є максимально подряпини. Просив врахувати, що діти не переходили дороги, а йшли повз дороги та дорога була звуженою через снігові намети, а водій ОСОБА_2 побачила дітей і зупинилась. Відповідно до Правил дорожнього руху, він як водій повинен був оглянути свій транспортний засіб відразу на місці, але цього не зробив, зробив це через 20 хвилин у місті Радехові, коли забирав наступного пасажира. Він їхав у населених пунктах із швидкістю 50 -55 км/год, а поза населеними пунктами 70-80 км/год, бо була лідяна корка. Автомобіль тримався добре дороги, колеса були зимові, він під час керування відчував як себе поводить автомобіль на дорозі, тому їхав із дозволеною швидкістю. Чи поліція допитувала ОСОБА_3 йому невідомо, протоколу допиту як свідка не бачив.

У судовому засіданні 02.04.2026 інспектор відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 суду пояснила, що по цьому факту ДТП 09.01.2026 зателефонував ОСОБА_1 о 13 год 55 хв на 102 про подію та згодом приїхав до м. Шептицький і написав заяву. Вони перереєстрували матеріали рапортом, тоді вона особисто приїхала і відбирала пояснення. Через деякий час вона знову приїхала і вони склали схему ДТП. З пояснень ОСОБА_1 їй стало відомо, що діти рухалися вздовж дороги в сторону пішохідного переходу. Також із слів ОСОБА_1 їй стало відомо, що автомобіль зупинився посеред дороги. Свідків, які перебували у автомобілі ОСОБА_1 не допитувала; коли складала протокол, вона особисто його зачитувала та роз`яснювала права. Схему оформляла без учасників ДТП, бо це було розшукове ДТП. ОСОБА_1 автомобілем їхав із міста Радехів приїхав до м. Шептицький. На її думку водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме п.10 «а», оскільки здійснивши наїзд на перешкод не зупинився, а продовжив рух, хоч повинен був переконатись, що з автомобілем усе добре. Після того, як він у м. Радехів виявив ушкодження бампера, він їздив ще у м.Луцьк і коли повернувся із м.Луцька, тоді приїхав до м.Шептицький для дачі пояснень. О 13 год 50 хв коли ОСОБА_1 зателефонував на 102, в цей час не було зафіксовано ушкодження транспортного засобу і він сам також не зафіксував.

У судовому засіданні 02.04.2026 інспектор відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Чорний Олег Олег Ігорович пояснив, що 09.01.2026 у с.Поздимир Шептицького району Львівської області на повороті до с.Яструбичі ОСОБА_2 виїхала із бічної вулиці у напрямок м.Радехова та створила аварійну ситуацію і водій ОСОБА_1 , щоб уникнути зіткнення заїхав на сніговий пагорб та у м.Радехів виявив пошкодження бампера у автомобілі. Після цього водій автомобілем поїхав у м.Луцьк та після повернення приїхав до м.Шептицький. він особисто на місце події не виїжджав, залишки бампера не зафіксував, ці всі обставини йому відомі із слів ОСОБА_1 . Відповідно до Правил дорожнього руху водій автомобіля повинен був зупинитись, оглянути автомобіль і лише після цього продовжити рух. У разі виявлення пошкодження автомобіля повідомити поліцію про ДТП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 02.04.2026 звертала суду увагу на те, що працівники поліції до неї прийшли 15.01.2026 року. Якби швидше, то це б усе було зафіксовано на відеореєстратор, який є у неї в автомобілі. 09.01.2026 року вона виїхала із с. Поздимир та оцінивши дорожню обстановку виїхала на дорогу та зупинилась, бо пішоходи розпочали рух. Водій автомобіля ( буса) жодних сигналів не подавав та поїхав першим, тому невідомо коли саме він пошкодив бампер автомобіля.

У судовому засіданні 02.04.2026 рок ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що він вперше у такій ситуації та не думав, що відбулося ДТП. В м. Радехів він повинен був забрати особу до м. Луцька, яка через бла- блакар замовила поїздку і виявив пошкодження транспортного засобу, після чого і звернувся до поліції. Надавав пояснення у м.Шептицький після повернення із м. Луцька. Пошкодження транспортного засобу станом на час виявлення не зафіксував, лише виявив і подзвонив до поліції. Винав, що він автомобілем поїхав першим та не подавав сигналу, оскільки робив усе для того, щоб уникнути зіткнення. Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що автомобіль ОСОБА_2 стояв посеред дороги, був перешкодою для проїхду, тому вважає, що у даній ситуації винна ОСОБА_2 . Долучив до справи схему, яку просив врахувати при постановленні рішення.

Докази, подані особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення

Причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, стверджується належними та допустимими відповідно до ст. 251 КУпАП доказами, що наявні в матеріалах справи, зокрема:

- Протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №574387 від 24.01.2026, з якого видно, що ОСОБА_1 , 09.01.2026 о 13 год 20 хв по трасі Т1410 75 км 150 м в селі Поздимир Шептицького району Львівської області, будучи причетним до дорожньо транспортної пригоди, яка мала місце по трасі Т1410 75 км 150 м в селі Поздимир Шептицького району Львівської області, покинув місце події, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що згідно зі ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність (а.с.2);

- схемою місця ДТП, яка сталася 09.01.2026 о 13 год 20 хв по трасі Т1410 75 км 150 м в селі Поздимир Шептицького району Львівської області (а.с.3,3-зворот);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24.01.2026 по суті правопорушення (а.с.5,5-зворот);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.01.2026 (а.с.9);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.01.2026 по суті правопорушення (а.с.11,11-зворот).

Правова кваліфікація статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП, якзалишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, у діяхОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у діяхОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Оцінка суду доказів та норми права, які суд застосував

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову.

Надані докази, не викликають у судді сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом п. 2.10 «а» ПДР України встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди-це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Отже, за змістом цього визначення, такі дії учасника ДТП можуть бути вчинені лише умисно з метою приховання факту пригоди чи її обставин.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу. Вольовий момент евентуального умислу визначається як свідоме допущення суспільно-небезпечних наслідків. Свідоме допущення у свою чергу значить, що винний викликає своїми діями певну низку подій та свідомо, тобто осмислено допускає розвиток причинного зв`язку, який призводить до настання суспільно-небезпечних наслідків.

Протокол складений уповноваженою особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а.с.2).

Суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, відповідно до змісту якого будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя встановила, що водій ОСОБА_1 одразу після того, як заїхав на сніговий пагорб, не зупинився, не оглядав автомобіль відразу на місці, не залишився на місці пригоди, а те, що він думав, що на автомобілі є максимально подряпини, свідчить про порушення ним Правил дорожнього руху. Крім цього, водій першим поїхав із місця ДТП у напрямку міста Радехова, де й оглянув свій транспортний засіб через 20 хвилин, проте пошкодження також не зафіксував, а направився до м.Луцька та із м.Луцька приїхав до поліції у м.Шептицький для складання протоколу, що стверджується його показами та показами свідків.

Наїзд на перешкоду (стовп, дерево, паркан, бордюр) це ДТП, що вимагає негайної зупинки, увімкнення аварійної сигналізації та встановлення знака аварійної зупинки. Водій має викликати поліцію (102), зафіксувати місце ДТП, зібрати дані свідків та учасників,якщо і немає потерпілих і шкода незначна, а залишення місця ДТП тягне відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Викладені вище докази та покази свідків, працівників поліції свідчать, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, за яке настає адміністративна відповідальність.

Отже, суддя зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП.

Висновки суду

Узагальнюючи вищенаведене, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та обставин, при яких воно мало місце, приходжу до висновку, що наОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковане правопорушення, у виді штрафу, що буде згідно зі ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (із подальшими змінами та доповненнями) із правопорушника необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 23, 122-4, 251, 283 - 285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та застосувати до нього стягненняу виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для оплати штрафу

Штраф необхідно сплатити за реквізитами: отримувач - ГУДКСУ у Львівської області, код отримувача ЄДРПОУ - 38008294, банк отримувача - ГУК у Львівській області, рахунок отримувача - UA268999980313040149000013001, ЗКПО - 21081300, МФО - 899998.

Реквізити для оплати судового збору

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доході бюджету - 22030106.

Роз`яснення строків оплати штрафу та виконання постанови

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

СуддяМагонь О. З.

Повний текст постанови виготовлено 06.04.2026.