Решение № 135466340, 02.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/652/26

Провадження № 2/243/612/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності.

Позов обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 03.05.2001, посвідченого державним нотаріусом Третьої Горлівської державної нотаріальної контори Обертун С.М. за №1-1984, їй на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно реєстраційного напису, право власності на вказану квартиру зареєстровано за нею у КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» 11.05.2001, в реєстровій книзі № 184 під реєстровим № 40. Згідно технічного паспорта від 26.03.2002, виготовленого Горлівським бюро технічної інвентаризації, квартира за адресою: АДРЕСА_1 . має загальну площу 67,9 кв.м., житлову площу 39,5 кв.м.Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Lля внесення відомостей до Державного реєстру, вона подала відповідну заяву та згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С. № 73333002 від 27.05.2024, щодо реєстрації права власності на зазначену квартиру, їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що БТІ, яке здійснювало державну реєстрацію права власності, знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє реєстратора можливості отримання підтвердження інформації щодо реєстрації права власності. Державним реєстратором роз`яснено, що у зв`язку з розташуванням паперових архівів БТІ на окупованій території, відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 2013 року. Вважає, що вищезазначені обставини призводять до порушень її права власності в частині розпорядження майном, зокрема: неможливість оформити заповіт, продати, подарувати, обміняти майно тощо; а також неможливість одержання компенсації в рамках єВідновлення або міжнародної компенсації за втрачене майно оскільки для їх отримання необхідно спочатку внести інформацію про майно в Реєстр. У зв`язку з чим, просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,9 кв. м., житловою площею: 39,5 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.05.2001, посвідченого державним нотаріусом Третьої Горлівської державної нотаріальної контори Обертун С.М. за №1-1984.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав. В матеріалах справи міститься заява, в якій зазначив, що поданий позов не зачіпає інтереси Слов`янської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, а тому Слов`янська міська військова адміністрація є неналежним відповідачем по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 03.05.2001. Запису про її власність не має в державному реєстрі, а тому вона не може залишити квартиру у спадок своїм дітям або отримати якусь компенсацію. Вона звернулась до нотаріуса щоб зареєструвати квартиру, але їй було відмовлено у реєстрації, оскільки Горлівське БТІ знаходиться на окупованій території та неможливо отримати підтвердження права власності. Нотаріус порекомендувала звернутися їй до суду. Просила визнати за не нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, заслухавши позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 03.05.2001 посвідченого державним нотаріусом Третьої горлівської державної нотаріальної контори Обертун С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1984 слідує, що ОСОБА_1 купила у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат жилою площею 39,5 кв.м.Згідно реєстраційного напису, право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 . Горлівським бюро технічної інвентаризації 11.05.2001, в реєстровій книзі № 184 під реєстровим № 40.

Згідно копії технічного паспорту, квартира АДРЕСА_2 , має технічні характеристики: розташована на 1 поверсі 9 поверхового будинку та складається з 3 кімнат житловою площею 39,5 кв.м., у тому числі 1 кімната 10,8 кв.м., 2 кімната 9,8 кв.м., 3 кімната 18,9 кв.м., кухні площею 10,5 кв.м., ванної кімнати площею 2,0 кв.м., вбиральні (поєднаної) 1,1 кв.м., коридору 10,3 кв.м., вбудованої шафи 0,4 + 1,4 кв.м. Квартира обладнана лоджією 5,4 кв.м. Загальна площа квартири 65,2 + 2,7 =67,9 кв.м.

Згідно довідки від 07.02.2023 № 5137-5002561913 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Янковської О.С., Одеський міський нотаріальний округ, Одеська область про відмову в проведенні реєстраційних дій № 73333002 від 27.05.2024 слідує, що державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 11.04.2024 за реєстраційним номером 60436413, у зв`язку з тим, що БТІ, яке здійснювало реєстрацію права власності знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє реєстратора можливості отримати підтвердження інформації щодо реєстрації права власності.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц та 13 липня 2022 року у справі № 645/6151/15-ц зазначено, що позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що предметом даного спору є визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на належну їй квартиру, з метою здійснення підготовчих дій для передання квартири у спадок та отримання відповідної компенсації.

Право власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав за позивачем не зареєстровано, оскільки на момент виникнення такого права у позивача, чинне на той час законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації нерухомого майна.

З метою реєстрації права власності за позивачем в Державному реєстрі речових прав, остання звернулась до відповідного органу та рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Янковською О.С., Одеський міський нотаріальний округ, Одеська область про відмову в проведенні реєстраційних дій № 73333002 від 27.05.2024 відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 11.04.2024 за реєстраційним номером 60436413, у зв`язку з тим, що БТІ, яке здійснювало реєстрацію права власності знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє реєстратора можливості отримати підтвердження інформації щодо реєстрації права власності.

Таким чином, із зазначеного слідує, що одним із суб`єктів вимог у даному спорі є позивач, яка є власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів саме у державного реєстратора, який наділений правом на здійснення реєстрації нерухомого майна відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та саме яким відмовлено позивачу у формі рішення в проведенні реєстраційних дій за заявою останньої.

А отже, суд вважає, що дані правовідносини виникли саме між позивачем та державним реєстратором.

З огляду на з`ясоване судом під час вирішення даного позову, Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області не є належним відповідачем по справі, та другим суб`єктом вимог у даній справі повинен бути саме державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська О.С., та позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Таким чином, суд зауважує, що позивачу необхідно звернутися за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом саме до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О.С. в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог відсутні.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, оскільки судом відмовлено позивачу в задоволені позову в повному обсязі, а тому і стягнення витрат по сплаті судового збору за подання позивачем вказаного позову до суду, також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 392 ЦК України , ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 07.04.2026.

Суддя І.Ю. Фалін